46. Принцип пріоритетності прав і свобод людини і громадянина як ознака правової держави.

Таким чином, правова держава - є форма обмеження владиправами і свободами людини. Права і свободи індивіда найважливіший противагудержавної влади. Тому пріоритет прав людини по відношенню додержаві є первинним, визначальним, системоутворюючим ознакоюправової держави.

Таким чином, правова держава - це таке демократичнедержава, в якому забезпечується панування права, верховенствозакону, рівність усіх перед законом і судом, де визнаються ігарантуються права і свободи людини, а в основу організації владипокладений принцип поділу влади.

Фундаментальне вимога правової держави - це пріоритетінтересів особистості в діяльності держави, а також дотримання і охоронаправ і свобод людини

Правова держава для виконання своєї основної функції

- захисту іохорони прав і свобод громадян

- має бути оснащений системою процедур,механізмів, інститутів, що гарантують захист прав людини. Велика ірізноманітна система органів і процедур, які захищали права людини створюємеханізм, без якого не може функціонувати правова держава.

Людина, її права і свободи становлять у правовій державі найвищу соціальну цінність, саме на їхнє забезпечення й найповнішу реалізацію у суспільному житті має бути спрямована уся державна діяльність і насамперед діяльність у сфері державного управління. Адже конституційний лад України ґрунтується на визнанні людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканості та безпеки найвищою соціальною цінністю, пріоритету її прав і свобод. Гарантування прав і свобод людини є головним обов'язком держави, держава відповідальна перед людиною та суспільством за свою діяльність (ст. З Конституції України).

Окрім цях визначальних конституційних положень, які становлять міцну правову основу статусу людини в Україні, її конституційні права і свободи закріплені у спеціальному розділі «Права, свободи і обов'язки людини і громадянина». У свою чергу, ці права і обов'язки, разом із зазначеними вище конституційними принципами, становлять конституційний статус людини і громадянина. Будучи конкретизовані у нормах чинного законодавства, вони разом з цими нормами складають правовий статус особи, захист і здійснення якого становить головне завдання правового регулювання, діяльності управлінських ланок державного апарату.

Принцип пріоритету прав і свобод людини і громадянина випливає з положень ст. З Конституції України: людина, її життя і здоров'я, честь і гідність є найвищою соціальною цінністю. Цей важливий принцип зумовлює такий характер взаємовідносин людини і держави, за якого остання повинна спрямовувати свою діяльність на втілення в життя конституційних прав і свобод громадян. Тобто принцип пріоритету прав і свобод людини і громадянина полягає у створенні таких умов, за яких кожна особа могла б самостверджуватись як гідний член суспільства.

Принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина, випливає з ідеї відносин між людиною й державою, яка формувалася протягом тривалого часу становлення концепції природних прав людини.

Цей важливий принцип свідчить про характер відносин особи і держави, де остання повинна спрямовувати свою діяльність на втілення в життя конституційних прав і свобод громадян. Ця діяльність реалізується через виконання обов’язків державними службовцями, які мають глибоко усвідомлювати, що владні повноваження надані їм для того, щоб у найкращий спосіб демонструвати своє підпорядкування волі законодавця, який установлює систему прав і свобод людини та громадянина. А це підпорядкування виявляється у визнанні означених прав і свобод, бажанні їх задовольнити і захистити.

Важливо, що принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина отримав своє закріплення в положеннях Конституції України. Так, згідно зі статтею 21 Конституції України, всі люди є вільними та рівними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. А в статті 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в

Україні найвищою соціальною цінністю. Стверджується, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а остання відповідає перед людиною за свою діяльність. До того ж акцентовано, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави [1].

Також пріоритет прав і свобод людини та громадянина отримав закріплення в положеннях законодавства України. Як принцип пріоритет прав і свобод людини та громадянина отримав своє безпосереднє закріплення в Законах України «Про державну службу» (стаття 3) [10], «Про службу в органах місцевого самоврядування» (стаття 4) [11], «Про дипломатичну службу» (стаття 3) [12], «Про основи національної безпеки України» (стаття 5) [13] та багатьох інших нормативно-правових актах.

Вищезазначений аналіз пріоритету прав і свобод людини та громадянина дає змогу стверджувати, що цей адміністративно-правовий принцип стосується й проблем удосконалення доктринальних позицій науки адміністративного права України. Воно значною мірою полягатиме в тому, щоб замість домінуючої дотепер радянської ідеології «панування» держави над людиною на практиці впроваджувати протилежну ідеологію «служіння» держави інтересам особи й пріоритету прав і свобод людини та громадянина.

Зазначене дозволяє запропонувати розуміння природи категорії «пріоритету прав і свобод людини та громадянина» як принципу, як режиму і як методу. Адже, на нашу думку, спочатку виникає принцип (ідея) пріоритету прав і свобод людини та громадянина, а вже пізніше на його основі створюється режим (стан) пріоритету прав і свобод людини та громадянина у відносинах «людина-влада», який використовується державою як метод розв’язання завдань, що постали перед нею.

Отже, підбиваючи підсумки, можна сформулювати таке визначення поняття адміністративно-правового принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина: принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина – це один із провідних загальних принципів сучасного адміністративного права України, який полягає у першості, первинності людини та громадянина, першочерговості її прав, свобод і законних інтересів відносно органів виконавчої влади держави, сенс якого утворюють три основні ідеї: права і свободи людини та громадянина – це найвищі цінності для суспільства та є пріоритетними відносно інтересів держави; головним обов’язком публічної влади є повага, утвердження й забезпечення прав і свобод людини та громадянина; хоча норми Конституції та законів держави і є важливим джерелом права, але визначальним його витоком у суспільстві є природні права людини.