40. Правові відносини.

Правові відносини - це специфічні вольові суспільні відносини, які виникають і здійснюються на основі норм права, учасники яких взаємопов'язані суб'єктивними правами та юридичними обов'язками.

Структура правових відносин та її елементи

Правові відносини мають складну структуру, яка характеризується взаємозв’язаністю всіх її складових компонентів. До них відносять суб’єктів правовідносин, об’єкти правовідносин та юридичні факти.

Суб’єкти — це учасники правових відносин, які мають суб’єктивні права та юридичні обов’язки і наділені специфічними юридичними властивостями. індивіди (фізичні особи); організації та об''єднання; соціальні спільності

Об’єкти — це те, на що спрямовані інтереси суб’єктів, це те, з приводу чого вони вступають в правові відносини. матеріальні або нематеріальні блага, заради одержання, передачі або використання яких виникають права і обов'язки учасників правовідносин.

Юридичні факти — це юридичні підстави виникнення, зміни або припинення правовідносин. це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правових відносин.

Між цими елементами існує нерозривний зв’язок. Суб’єкти правовідносин вступають в них з метою задоволення своїх інтересів і потреб, які опосередковують об’єкти правових відносин. Виникнення у суб’єктів взаємних прав і обов’язків можливе лише на підставі настання певних юридичних умов (юридичних фактів, закріплених у гіпотезах правових норм).

Правові відносини як особливий вид соціальних відносин мають наступні особливі ознаки:

1. Правовідносини нерозривно пов’язані з нормами права, виникають та здійснюються на їх основі.

2. Сторони правовідносин завжди мають суб’єктивні права та несуть юридичні обов’язки, які взаємопов’язані між собою. Кожному суб’єктивному праву однієї особи відповідає юридичний обов’язок іншої, і навпаки.

3. Правові відносини носять свідомо-вольовий характер, бо, по-перше, держава через видання відповідних норм права виражає свою волю, по-друге, учасники цих відносин здійснюють своє волевиявлення, без якого ці відносини неможливі, по-третє, учасники правовідносин усвідомлюють значення своїх дій та можуть нести за свої дії відповідальність. Правовідносини виникають тільки в ході реальної взаємодії сторін, залежать від їх ініціативи і поведінки.

4. Правовідносини так само, як і право в цілому, охороняються державою. Держава сприяє здійсненню суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, а у разі правопорушення притягує винну особу до юридичної відповідальності.

Склад правових відносин

Елементи правових відносин такі:

Суб'єкти правовідносин — це особи, що беруть участь у правовідносинах (не менше двох). Вони повинні володіти особливою юридичною властивістю — правосуб'єктністю, тобто правоздатністю, дієздатністю та деліктоздатністю.

Правоздатність — це передбачена нормами права здатність суб'єкта мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Дієздатність — це передбачена нормами права здатність суб'єкта самостійно, особистими діями набувати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Деліктоздатність — це здатність суб'єкта нести юридичну відповідальність за невиконання обов'язків або за вчинення різних правопорушень.

Суб'єктами правовідносин можуть бути індивіди (фізичні особи) та колективи (юридичні особи, у тому числі держава).

Об'єкт правовідносин — це матеріальні або духовні цінності, особисті або соціальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Об'єктами правовідносин можуть бути предмети матеріального характеру, послуги виробничого та невиробничого характеру, продукти духовної та інтелектуальної творчості, особисті немайнові блага людини.

Зміст правовідносин — це зафіксовані в нормах права суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасників правовідносин.

Суб'єктивне право — це передбачена нормами права міра можливої поведінки, що належить уповноваженій особі для задоволення її інтересів та потреб і яка забезпечується відповідними юридичними обов'язками інших (зобов'язаних) осіб.

Юридичний обов'язок — це передбачена нормами права міра необхідної поведінки, яку зобов'язана особа повинна здійснювати в інтересах уповноваженої сторони.

Суб'єктивні права та юридичні обов'язки тісно взаємопов'язані, взаємозалежні та взаємозумовлені, завдяки цьому між суб'єктами і виникає зв'язок, тобто правовідносини.

Правова презумпція - це припущення про наявність або відсутність певних фактів, що спираються на зв'язок між фактами, які припускаються, та такими що існують, і це підтверджується наявним життєвим досвідом.

Правоздатність - це обумовлена нормами права здатність суб'єкта мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Дієздатність - обумовлена нормами права здатність суб'єкта своїми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Деліктоздатність - здатність особи нести юридичну відповідальність за вчинені правопорушення.