
- •Англосаксонська правова система.
- •Взаємодія держави з іншими інститутами політичної системи.
- •Види тлумачення права.
- •Офіційне тлумачення норм права
- •Неофіційне тлумачення норм права
- •Виникнення держави.
- •Державна служба.
- •Державно-політичний режим: його поняття, суть і види.
- •Еволюція вчення про державу.
- •Еволюція прав людини.
- •Загальна характеристика існуючих теорій виникнення держави і права.
- •Законність і правопорядок.
- •Зв'язок теорії держави і права з суспільною практикою.
- •Класифікація сучасних концепцій держави та їх розвиток.
- •Методологія теорії держави і права.
- •Механізм держави.
- •Місце і роль виконавчої влади в механізмі держави.
- •Місце і роль законодавчої влади в механізмі держав.
- •Місце і роль судової влади в механізмі держави.
- •Норми права та соціальні норми: їх співвідношення і взаємодія.
- •Норми права.
- •Основні принципи організації і здійснення державної влади.
- •Особливості форми Української держави.
- •Поведінка особи в правовій сфері.
- •Політична система суспільства та її структура.
- •Поняття і види юридичних фактів.
- •Поняття і ознаки державних органів.
- •Поняття і ознаки права, його принципи і функції.
- •Поняття і основні характеристики правової держави.
- •Поняття і структура громадянського суспільства.
- •Поняття і структура правового статусу особи.
- •Поняття і сутність судового (адміністративного) прецеденту.
- •Поняття і характеристика основних стадій правового регулювання.
- •Поняття правового нігілізму і шляхи його подолання.
- •Поняття суб’єкта правових відносин.
- •Поняття функцій права, їх система і класифікація.
- •Поняття, ознаки і види гіпотез правових норм.
- •Поняття, ознаки і види міждержавних об’єднань.
- •Поняття, сутність і ознаки держави.
- •Правове регулювання.
- •Правовий статус особи.
- •Правові відносини.
- •Правові системи сучасності.
- •Правореалізація.
- •Правосвідомість і правова культура.
- •Правотворчість.
- •Призначення і принципи систематизації нормативно-правових актів
- •Принцип пріоритетності прав і свобод людини і громадянина як ознака правової держави.
- •Причини і умови виникнення держави і права.
- •Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •Регулювання суспільних відносин в період первіснообщинного ладу.
- •Розподіл влад як провідна характеристика республіканської форми правління.
- •Роль і місце юридичної відповідальності в правовому регулюванні.
- •Романо-германська правова система та її основні характеристики.
- •Романо-германська правова система.
- •Система законодавства.
- •Система права.
- •Соціально-економічні передумови виникнення держави.
- •3. Передумови виникнення держави
- •Співвідношення національного і міжнародного права в сфері прав людини.
- •Співвідношення правової і соціальної держави.
- •Співвідношення публічного і приватного права.
- •Співвідношення суспільства, держави і права.
- •Сучасні концепції держави.
- •Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна.
- •Типологія держав.
- •Форма державного устрою, її сутність і види.
- •Форма правління: поняття, суть, зміст і види.
- •Формаційний підхід до типології держав.
- •Форми (джерела) права.
- •Форми держави.
- •Функції держави.
- •1. За соціальним призначенням державної діяльності - основні і неосновні.
- •2. За сферами діяльності держави функції поділяються на внутрішні та зовнішні.
- •3. За строками виконання.
- •Характеристика абсолютної монархії.
- •Характеристика авторитарного режиму.
- •Характеристика демократичного режиму.
- •Характеристика держави східного типу.
- •Характеристика дуалістичної монархії.
- •Характеристика капіталістичної держави.
- •Характеристика парламентської монархії.
- •Характеристика парламентської республіки.
- •Характеристика президентської республіки.
- •Характеристика рабовласницької держави.
- •Характеристика соціалістичної держави.
- •Характеристика тоталітарного режиму.
- •Характеристика унітарної держави.
- •Характеристика федеративної держави.
- •Характеристика феодальної держави.
- •Цивілізаційний підхід до типології держав.
- •Шляхи і засоби попередження правопорушень.
- •Юридична відповідальність.
- •Юридичні стиль і мова, вимоги до них.
Правові відносини.
Правові відносини - це специфічні вольові суспільні відносини, які виникають і здійснюються на основі норм права, учасники яких взаємопов'язані суб'єктивними правами та юридичними обов'язками.
Структура правових відносин та її елементи
Правові відносини мають складну структуру, яка характеризується взаємозв’язаністю всіх її складових компонентів. До них відносять суб’єктів правовідносин, об’єкти правовідносин та юридичні факти.
Суб’єкти — це учасники правових відносин, які мають суб’єктивні права та юридичні обов’язки і наділені специфічними юридичними властивостями. індивіди (фізичні особи); організації та об''єднання; соціальні спільності
Об’єкти — це те, на що спрямовані інтереси суб’єктів, це те, з приводу чого вони вступають в правові відносини. матеріальні або нематеріальні блага, заради одержання, передачі або використання яких виникають права і обов'язки учасників правовідносин.
Юридичні факти — це юридичні підстави виникнення, зміни або припинення правовідносин. це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правових відносин.
Між цими елементами існує нерозривний зв’язок. Суб’єкти правовідносин вступають в них з метою задоволення своїх інтересів і потреб, які опосередковують об’єкти правових відносин. Виникнення у суб’єктів взаємних прав і обов’язків можливе лише на підставі настання певних юридичних умов (юридичних фактів, закріплених у гіпотезах правових норм).
Правові відносини як особливий вид соціальних відносин мають наступні особливі ознаки:
1. Правовідносини нерозривно пов’язані з нормами права, виникають та здійснюються на їх основі.
2. Сторони правовідносин завжди мають суб’єктивні права та несуть юридичні обов’язки, які взаємопов’язані між собою. Кожному суб’єктивному праву однієї особи відповідає юридичний обов’язок іншої, і навпаки.
3. Правові відносини носять свідомо-вольовий характер, бо, по-перше, держава через видання відповідних норм права виражає свою волю, по-друге, учасники цих відносин здійснюють своє волевиявлення, без якого ці відносини неможливі, по-третє, учасники правовідносин усвідомлюють значення своїх дій та можуть нести за свої дії відповідальність. Правовідносини виникають тільки в ході реальної взаємодії сторін, залежать від їх ініціативи і поведінки.
4. Правовідносини так само, як і право в цілому, охороняються державою. Держава сприяє здійсненню суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, а у разі правопорушення притягує винну особу до юридичної відповідальності.
Склад правових відносин
Елементи правових відносин такі:
Суб'єкти правовідносин — це особи, що беруть участь у правовідносинах (не менше двох). Вони повинні володіти особливою юридичною властивістю — правосуб'єктністю, тобто правоздатністю, дієздатністю та деліктоздатністю.
Правоздатність — це передбачена нормами права здатність суб'єкта мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Дієздатність — це передбачена нормами права здатність суб'єкта самостійно, особистими діями набувати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Деліктоздатність — це здатність суб'єкта нести юридичну відповідальність за невиконання обов'язків або за вчинення різних правопорушень.
Суб'єктами правовідносин можуть бути індивіди (фізичні особи) та колективи (юридичні особи, у тому числі держава).
Об'єкт правовідносин — це матеріальні або духовні цінності, особисті або соціальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Об'єктами правовідносин можуть бути предмети матеріального характеру, послуги виробничого та невиробничого характеру, продукти духовної та інтелектуальної творчості, особисті немайнові блага людини.
Зміст правовідносин — це зафіксовані в нормах права суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасників правовідносин.
Суб'єктивне право — це передбачена нормами права міра можливої поведінки, що належить уповноваженій особі для задоволення її інтересів та потреб і яка забезпечується відповідними юридичними обов'язками інших (зобов'язаних) осіб.
Юридичний обов'язок — це передбачена нормами права міра необхідної поведінки, яку зобов'язана особа повинна здійснювати в інтересах уповноваженої сторони.
Суб'єктивні права та юридичні обов'язки тісно взаємопов'язані, взаємозалежні та взаємозумовлені, завдяки цьому між суб'єктами і виникає зв'язок, тобто правовідносини.
Правова презумпція - це припущення про наявність або відсутність певних фактів, що спираються на зв'язок між фактами, які припускаються, та такими що існують, і це підтверджується наявним життєвим досвідом.
Правоздатність - це обумовлена нормами права здатність суб'єкта мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Дієздатність - обумовлена нормами права здатність суб'єкта своїми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Деліктоздатність - здатність особи нести юридичну відповідальність за вчинені правопорушення.