
- •Англосаксонська правова система.
- •Взаємодія держави з іншими інститутами політичної системи.
- •Види тлумачення права.
- •Офіційне тлумачення норм права
- •Неофіційне тлумачення норм права
- •Виникнення держави.
- •Державна служба.
- •Державно-політичний режим: його поняття, суть і види.
- •Еволюція вчення про державу.
- •Еволюція прав людини.
- •Загальна характеристика існуючих теорій виникнення держави і права.
- •Законність і правопорядок.
- •Зв'язок теорії держави і права з суспільною практикою.
- •Класифікація сучасних концепцій держави та їх розвиток.
- •Методологія теорії держави і права.
- •Механізм держави.
- •Місце і роль виконавчої влади в механізмі держави.
- •Місце і роль законодавчої влади в механізмі держав.
- •Місце і роль судової влади в механізмі держави.
- •Норми права та соціальні норми: їх співвідношення і взаємодія.
- •Норми права.
- •Основні принципи організації і здійснення державної влади.
- •Особливості форми Української держави.
- •Поведінка особи в правовій сфері.
- •Політична система суспільства та її структура.
- •Поняття і види юридичних фактів.
- •Поняття і ознаки державних органів.
- •Поняття і ознаки права, його принципи і функції.
- •Поняття і основні характеристики правової держави.
- •Поняття і структура громадянського суспільства.
- •Поняття і структура правового статусу особи.
- •Поняття і сутність судового (адміністративного) прецеденту.
- •Поняття і характеристика основних стадій правового регулювання.
- •Поняття правового нігілізму і шляхи його подолання.
- •Поняття суб’єкта правових відносин.
- •Поняття функцій права, їх система і класифікація.
- •Поняття, ознаки і види гіпотез правових норм.
- •Поняття, ознаки і види міждержавних об’єднань.
- •Поняття, сутність і ознаки держави.
- •Правове регулювання.
- •Правовий статус особи.
- •Правові відносини.
- •Правові системи сучасності.
- •Правореалізація.
- •Правосвідомість і правова культура.
- •Правотворчість.
- •Призначення і принципи систематизації нормативно-правових актів
- •Принцип пріоритетності прав і свобод людини і громадянина як ознака правової держави.
- •Причини і умови виникнення держави і права.
- •Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •Регулювання суспільних відносин в період первіснообщинного ладу.
- •Розподіл влад як провідна характеристика республіканської форми правління.
- •Роль і місце юридичної відповідальності в правовому регулюванні.
- •Романо-германська правова система та її основні характеристики.
- •Романо-германська правова система.
- •Система законодавства.
- •Система права.
- •Соціально-економічні передумови виникнення держави.
- •3. Передумови виникнення держави
- •Співвідношення національного і міжнародного права в сфері прав людини.
- •Співвідношення правової і соціальної держави.
- •Співвідношення публічного і приватного права.
- •Співвідношення суспільства, держави і права.
- •Сучасні концепції держави.
- •Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна.
- •Типологія держав.
- •Форма державного устрою, її сутність і види.
- •Форма правління: поняття, суть, зміст і види.
- •Формаційний підхід до типології держав.
- •Форми (джерела) права.
- •Форми держави.
- •Функції держави.
- •1. За соціальним призначенням державної діяльності - основні і неосновні.
- •2. За сферами діяльності держави функції поділяються на внутрішні та зовнішні.
- •3. За строками виконання.
- •Характеристика абсолютної монархії.
- •Характеристика авторитарного режиму.
- •Характеристика демократичного режиму.
- •Характеристика держави східного типу.
- •Характеристика дуалістичної монархії.
- •Характеристика капіталістичної держави.
- •Характеристика парламентської монархії.
- •Характеристика парламентської республіки.
- •Характеристика президентської республіки.
- •Характеристика рабовласницької держави.
- •Характеристика соціалістичної держави.
- •Характеристика тоталітарного режиму.
- •Характеристика унітарної держави.
- •Характеристика федеративної держави.
- •Характеристика феодальної держави.
- •Цивілізаційний підхід до типології держав.
- •Шляхи і засоби попередження правопорушень.
- •Юридична відповідальність.
- •Юридичні стиль і мова, вимоги до них.
Поняття і ознаки права, його принципи і функції.
Право — це загальнообов’язкова формально виражена система регулювання суспільних відносин, встановлена і забезпечена державою, обумовлена рівнем розвитку суспільства.
Визначення права як системи регулювання суспільних відносин (а не лише як системи правових норм) підкреслює загальнорегулятивну природу не лише норм, а й правових принципів, природних прав людини, не обмежується виключно самими нормами.
Праву притаманні ознаки, що характеризують його як специфічну систему регулювання суспільних відносин. Розглянемо їх.
1. Нормативність. Право має нормативний характер: права й обов’язки, якими володіє кожна людина чи юридична особа, не довільні, а чітко визначені правовими нормами.
2. Формальна визначеність. Норми права офіційно закріплюються в нормативних актах та інших письмових джерелах, що підлягають однаковому тлумаченню і виконанню. Держава надає форму правовому змісту.
3. Загальнообов’язковість права виявляється в тому, що всі члени суспільства повинні обов’язково виконувати вимоги, які містяться в нормах права.
4. Забезпеченість можливістю державного примусу. Це специфічна ознака права, що відрізняє його від інших засобів соціального регулювання: моралі, звичаїв, корпоративних норм та ін.
5. Свідомо-вольовий характер права. Право — прояв волі та свідомості людей. Право виражає соціальний компроміс на засадах справедливості й розуму.
6. Системність.. Первинним елементом системи права є правові норми, що поєднуються у більші утворення — інститути права і правові галузі.
7. Універсальність — право, здатне регулювати різні за природою суспільні відносини, є універсальним суспільним регулятором.
Принципи права — це керівні ідеї, що характеризують зміст права, його сутність і призначення в суспільстві. З одного боку, вони виражають закономірності права, а з другого — являють собою найбільш загальні норми, що діють в усій сфері правового регулювання і поширюються на всіх суб’єктів. Ці норми або прямо сформульовані в законі, або виводяться із загального змісту законодавства.
Принципи права поділяють на соціально-правові (які відображають систему цінностей, притаманних суспільству в цілому: домінування загальнолюдських цінностей, визнання пріоритету прав і свобод людини і громадянина, єдність загальних і приватних інтересів) і спеціально-правові (які відображають основні засади формування й дії права як специфічного соціального феномена.
Залежно від сфери дії вони підрозділяються на загальноправові, міжгалузеві, галузеві принципи, принципи інститутів права).
Загальноправові (загальні чи основні) принципи притаманні всім галузям права, відображають природу права в цілому. До загальноправових принципів, як правило, відносять принципи законності, справедливості, юридичної рівності, соціальної свободи, соціального і громадянського обов’язку, демократизму, національної рівноправності, гуманізму, рівності громадян перед законом, взаємної відповідальності держави й особистості, верховенства права, політичного, ідеологічного й економічного плюралізму, непорушності прав людини.
Міжгалузеві принципи — принципи, характерні для кількох галузей права: здійснення правосуддя тільки судом, гласність судового розгляду, національна мова судочинства, незалежність суддів і підпорядкування їх тільки закону, принцип змагальності в цивільно-процесуальному та кримінально-процесуальному праві та ін.
Галузеві принципи визначають специфіку конкретної галузі права (принцип забезпечення свободи праці й зайнятості у трудовому праві, принцип індивідуалізації покарання — у кримінальному, принцип рівноправності всіх форм власності — у цивільному праві та ін.).
Принципи інститутів права визначають особливості окремих правових інститутів (принцип добровільності укладення цивільно-правових угод).
Таким чином, функції права — це найбільш істотні напрями і сторони його впливу на суспільні відносини, у яких розкривається загальнолюдська і класова природа та соціальне призначення права.
Виділяють загальносоціальні та спеціально-юридичні функції права.
Загальносоціальні функції виражають вплив права на суспільство і поділяються на економічну, політичну, культурну, виховну, оціночну, інформаційну, ціннісно-орієнтаційну та ін.
Спеціально-юридичні поділяють на регулятивну (регулятивно-статичну і регулятивно-динамічну) й охоронну. Вони виражають специфічну регулятивну природу права.
Регулятивно-статична функція спрямована на закріплення в нормах права суспільно корисних відносин, що потребують забезпечення стабільності й непорушності (основи конституційного ладу, народовладдя, форми власності, правовий статус громадян, поділ влади, правові основи різних галузей права, норми-заборони та ін). У цьому полягає одне із завдань правового регулювання.
Регулятивно-динамічна функція спрямована на забезпечення нормального динамічного розвитку суспільно корисних відносин, процесу досягнення намічених завдань, визначеного запрограмованого результату.
Охоронна функція спрямована на забезпечення нормального здійснення регулятивно-статичної і регулятивно-динамічної функцій права, на охорону права від порушень. Право охороняє загальновизнані, фундаментальні суспільні відносини, воно спрямоване на витіснення шкідливих для суспільства відносин. Охороняючи ці відносини, право припиняє, забороняє, карає дії, які порушують умови нормального розвитку, що суперечать інтересам суспільства, держави і громадян і тим самим витісняє їх.
Відповідно до елементів, з яких складається система права, деякі вчені виділяють п’ять груп функцій права:
загальноправові (властиві всім галузям права);
міжгалузеві (властиві двом і більше галузям права);
галузеві (властиві одній галузі права);
правових інститутів (властиві конкретному інституту права);
норми права (властиві конкретному виду норм права).