
- •Англосаксонська правова система.
- •Взаємодія держави з іншими інститутами політичної системи.
- •Види тлумачення права.
- •Офіційне тлумачення норм права
- •Неофіційне тлумачення норм права
- •Виникнення держави.
- •Державна служба.
- •Державно-політичний режим: його поняття, суть і види.
- •Еволюція вчення про державу.
- •Еволюція прав людини.
- •Загальна характеристика існуючих теорій виникнення держави і права.
- •Законність і правопорядок.
- •Зв'язок теорії держави і права з суспільною практикою.
- •Класифікація сучасних концепцій держави та їх розвиток.
- •Методологія теорії держави і права.
- •Механізм держави.
- •Місце і роль виконавчої влади в механізмі держави.
- •Місце і роль законодавчої влади в механізмі держав.
- •Місце і роль судової влади в механізмі держави.
- •Норми права та соціальні норми: їх співвідношення і взаємодія.
- •Норми права.
- •Основні принципи організації і здійснення державної влади.
- •Особливості форми Української держави.
- •Поведінка особи в правовій сфері.
- •Політична система суспільства та її структура.
- •Поняття і види юридичних фактів.
- •Поняття і ознаки державних органів.
- •Поняття і ознаки права, його принципи і функції.
- •Поняття і основні характеристики правової держави.
- •Поняття і структура громадянського суспільства.
- •Поняття і структура правового статусу особи.
- •Поняття і сутність судового (адміністративного) прецеденту.
- •Поняття і характеристика основних стадій правового регулювання.
- •Поняття правового нігілізму і шляхи його подолання.
- •Поняття суб’єкта правових відносин.
- •Поняття функцій права, їх система і класифікація.
- •Поняття, ознаки і види гіпотез правових норм.
- •Поняття, ознаки і види міждержавних об’єднань.
- •Поняття, сутність і ознаки держави.
- •Правове регулювання.
- •Правовий статус особи.
- •Правові відносини.
- •Правові системи сучасності.
- •Правореалізація.
- •Правосвідомість і правова культура.
- •Правотворчість.
- •Призначення і принципи систематизації нормативно-правових актів
- •Принцип пріоритетності прав і свобод людини і громадянина як ознака правової держави.
- •Причини і умови виникнення держави і права.
- •Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •Регулювання суспільних відносин в період первіснообщинного ладу.
- •Розподіл влад як провідна характеристика республіканської форми правління.
- •Роль і місце юридичної відповідальності в правовому регулюванні.
- •Романо-германська правова система та її основні характеристики.
- •Романо-германська правова система.
- •Система законодавства.
- •Система права.
- •Соціально-економічні передумови виникнення держави.
- •3. Передумови виникнення держави
- •Співвідношення національного і міжнародного права в сфері прав людини.
- •Співвідношення правової і соціальної держави.
- •Співвідношення публічного і приватного права.
- •Співвідношення суспільства, держави і права.
- •Сучасні концепції держави.
- •Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна.
- •Типологія держав.
- •Форма державного устрою, її сутність і види.
- •Форма правління: поняття, суть, зміст і види.
- •Формаційний підхід до типології держав.
- •Форми (джерела) права.
- •Форми держави.
- •Функції держави.
- •1. За соціальним призначенням державної діяльності - основні і неосновні.
- •2. За сферами діяльності держави функції поділяються на внутрішні та зовнішні.
- •3. За строками виконання.
- •Характеристика абсолютної монархії.
- •Характеристика авторитарного режиму.
- •Характеристика демократичного режиму.
- •Характеристика держави східного типу.
- •Характеристика дуалістичної монархії.
- •Характеристика капіталістичної держави.
- •Характеристика парламентської монархії.
- •Характеристика парламентської республіки.
- •Характеристика президентської республіки.
- •Характеристика рабовласницької держави.
- •Характеристика соціалістичної держави.
- •Характеристика тоталітарного режиму.
- •Характеристика унітарної держави.
- •Характеристика федеративної держави.
- •Характеристика феодальної держави.
- •Цивілізаційний підхід до типології держав.
- •Шляхи і засоби попередження правопорушень.
- •Юридична відповідальність.
- •Юридичні стиль і мова, вимоги до них.
Політична система суспільства та її структура.
Політична система суспільства — упорядкована на засадах права система всіх політичних явищ, що функціонують і взаємодіють (або протидіють) у суспільстві з метою завоювання, утримання або участі у політичній владі; це механізм організації і функціонування політичної влади.
Держава хоча й найважливіша, але не одна лише політична організація в суспільстві. До складу політичної системи суспільства входять такі недержавні громадські об'єднання, як партії, професійні спілки, жіночі організації, громадські рухи (наприклад, Народний рух в Україні), інститути громадської думки та ін.
Елементи політичної системи суспільства:
• суб'єкти політики — держава, політичні партії, політичні рухи, громадські об'єднання та ін.;
• політичні норми і принципи;
• політичні відносини;
• політична ідеологія, свідомість, погляди, культура;
• зв'язки між названими елементами.
Політична система суспільства покликана виконувати такі функції:
– формування цілей та завдань суспільства;
– розробка програм життєдіяльності суспільства згідно з інтересами керівних верств;
– мобілізація ресурсів суспільства відповідно до певних інтересів;
– забезпечення інтеграції всіх суспільних груп навколо загальних соціально-політичних цілей та цінностей, панівної ідеології та культури;
– розподіл цінностей у суспільстві відповідно до інтересів, насамперед, панівних соціальних груп;
– забезпечення цілісного управлінського впливу на суспільні процеси.
До основних елементів структури політичної системи належать:
держава. Це ядро політичної системи. Вона становить сукупність установ і організацій, що здійснюють управління суспільством. Основні ознаки держави: система органів та установ, які виконують функції державної влади, наявність певної території, права, яке закріплює систему державних норм;
партії і партійні системи. Партія – це організація, що об'єднує громадян одного політичного спрямування. Визначальними рисами партій є їх місце і роль в політичній системі, внутрішня структура та методи діяльності, соціальна база, ідеологія.
громадські організації і рухи. Це соціальні групи, об'єднані певними інтересами, які не прагнуть до участі в діяльності органів державної влади. Але вони прагнуть контролювати прийняття важливих державних рішень, наприклад питань екології, охорони здоров'я, забезпечення належного рівня народжуваності та якісного стану населення тощо;
політична свідомість та політична культура, які відображають політичне життя суспільства в поглядах, ідеях, традиціях, уявленнях, правилах та нормах поведінки людини, соціальної групи чи нації;
Особливе місце в політичній системі суспільства належить державі, оскільки вона є головним засобом досягнення цілей, що постають перед суспільством, концентрує в собі різноманіття політичних інтересів, надає усталеність політичній системі за допомогою впорядкування її діяльності.
засоби масової інформації.
Держава — не тільки результат розвитку суспільства, а й чинник формування політичної системи суспільства.
Надзвичайно складним і розмаїтим явищем суспільства є його політичне життя. Воно охоплює всі організовані й неорганізовані форми політичної життєдіяльності людей, політичну ідеологію і психологію, політичні інститути та установи, політичні відносини та процеси, політичну поведінку тощо.
Базовим, визначальним елементом політичного життя є політична система.