Індивідуальні завдання

Завдання 1. Підготуйте повідомлення на тему: «Невербальні засоби комунікації».

Завдання 2. Підготуйте матеріал для участі у круглому столі «Наукова дискусія – шлях до істини».

Завдання 3. Підготуйте презентацію на тему: «Комунікативна компетенція – основа професійної компетентності».

Рекомендована література

1. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 256 с.

2. Гриценко Т. Б. Українська мова та культура мовлення: Навчальний посібник. – Вінниця: Нова книга, 2003.

3. Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2003. – 311 с.

4. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: навч. посіб. – К.: Центр навч. літ-ри, 2006 – 312 с.

5. Сагач Г. М. Риторика: Навчальний посібник. – К.: Ін Юре, 2000. – 568 с.

6. Учіться висловлюватися / П. І. Білоусенко, Ю. О. Арешенков, Г. М. Віняр та ін. – К.: Рад. школа, 1990. – 126 с.

7. Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура фахової мови: Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2007.

Практичне заняття 7 (4 год.)

Тема: Наукова стаття: структурно-змістові компоненти і вимоги до написання

1. Визначення основних композиційних елементів наукової статті.

2. Алгоритм підготовки та написання наукової статті.

3. Поняття наукової етики. Авторська думка. Плагіат.

Практичні завдання

Завдання 1. Прочитайте текст «Вимоги до оформлення наукової статті». Дайте відповіді на запитання.

1. У чому полягає різниця між науковою статтею і тезами?

2. Які структурні компоненти є обов’язковими для наукової статті?

3. Чи варто вживати в науковій статті риторичні запитання? У статті якого стилю такі запитання є доречними?

4. У якій частині наукової статті повинні бути посилання на авторитети (провідних учених)?

5. У якій частині наукової статті викладають новизну?

Наукова стаття – один із основних видів публікацій. Вона містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне окреме питання за темою дисертації, фіксує науковий пріоритет автора, робить її матеріал надбанням фахівців.

Оптимальний обсяг наукової статті – 6-12 сторінок (0,5-0,7 друк. арк.).

Рукопис статті, як правило, має містити повну назву роботи, прізвище та ініціали автора(ів), анотацію, список використаної літератури.

Стаття має просту структуру, її текст не поділяється на розділи і підрозділи.

Умовно в тексті статті можна виділити такі структурні елементи:

1. Вступ – постановка наукової проблеми, її актуальність, значення для розвитку певної галузі або практичної діяльності (1 абзац або 5-10 рядків).

2. Основні (останні за часом) дослідження і публікації, на які спирається автор; сучасні погляди на проблему; труднощі при розробці даного питання, виділення невирішених питань у межах загальної проблеми, яким присвячена стаття (0,5-1,5 сторінки машинописного тексту).

3. Формулювання мети статті (постановка завдання) – висловлюється головна ідея публікації, яка суттєво відрізняється від сучасних уявлень про проблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи; звертається увага на введення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо вивчених. Мета статті випливає з постановки наукової проблеми та огляду основних публікацій з теми (1 абзац, або 5-10 рядків).

4. Виклад змісту власного дослідження – основна частина статті. У ній висвітлюються основні положення і результати наукового дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв'язки, тенденції, програма експерименту, методика отримання та аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок автора в досягнення і реалізацію основних висновків тощо (5-6 сторінок).

5. Висновок, у якому формулюється основний умовивід автора, зміст висновків і рекомендацій, їх значення для теорії і практики, суспільна значущість; коротко накреслюються перспективи подальших розвідок із теми (1/3 сторінки).

Жанр наукової статті вимагає дотримання певних правил:

1) у правому верхньому куті розміщуються прізвище та ініціали автора; за необхідності вказуються відомості, що доповнюють дані про автора;

2) назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (якомога менше слів, краще – до п'яти);

3) ініціали ставлять перед прізвищем;

4) потрібно уникати стилю наукового звіту чи науково-популярної статті;

5) недоцільно ставити риторичні запитання; мають переважати розповідні речення;

6) не варто перевантажувати текст цифрами 1, 2 та ін. при переліках тих чи інших думок, положень; перелік елементів, позицій треба починати з нового рядка, відокремлюючи їх одне від одного крапкою з комою;

7) у тексті прийнятним є використання різних видів переліку: спочатку, на початку, спершу, потім, далі, нарешті; по-перше, по-друге, по-третє; на першому етапі, на другому етапі ти ін.;

8) цитати у статті використовуються рідко; необхідно зазначити основну ідею, а після неї в дужках указати прізвище автора, який уперше її висловив;

9) усі посилання на авторитети подаються на початку статті, основний обсяг статті присвячують викладу власних думок; для підтвердження достовірності своїх висновків і рекомендацій не варто наводити висловлювання інших учених, оскільки це свідчить, що ідея дослідника не нова, була відома раніше і не підлягає сумніву;

10) стаття має завершуватися конкретними висновками і рекомендаціями.

Завдання 2. Ознайомтеся зі статтею в Інтернеті «Як не слід писати статті» (www.docs.linux.org,ua). Візьміть участь в обговоренні тези «Наукова і науковоподібна стаття: у чому різниця?».

Завдання 3. Підготуйте свої аргументи на підтримку чи спростування думок автора. Аргументуйте свою відповідь.

Завдання 4. Ознайомтеся з рекомендаціями Ю. П. Сурміна (Наукові тексти: специфіка, підготовка та презентація: навч.-метод. посіб. – К.: НАДУ, 2008). Дайте відповіді на запитання.

1. Які поширені недоліки наукових статей визначає автор?

2. З чим пов’язане те, що в українському науковому співтоваристві не є жорсткими й однозначними вимоги до наукових статей?

3. Яку класифікацію наукових статей пропонує автор?

4. Які рекомендації дає відомий англійський інженер Л. Салімар щодо написання статей молодим ученим?

Завдання 5. Прочитайте інформацію про ставлення до плагіату за кордоном і в Україні. Висловіть свої думки з цього приводу? Чи є, на вашу думку, плагіат крадіжкою?

1. У новому статуті Московського державного університету ім. М. Ломоносова прописано, що студенти можуть бути відраховані за два дисциплінарні стягнення, а також за плагіат. Цей статут затверджено Постановою Уряду Російської Федерації від 28 березня 2008 р. №223.

2. Плагіат, як каже Вікіпедія, привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва чи чуже відкриття тощо. А також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора. Автори одного з найбільших англомовних ресурсів виявлення плагіату «Turnitin» дають ще такі визначення цього поняття:

- вкрасти ідею або слова іншої людини і видати їх за власні;

- використати результати роботи іншої людини без указання джерела, звідки вони були взяті;

- повністю або частково вкрасти мистецький, науковий або інший твір чи роботу та видати їх за свою;

- представити вже наявну ідею або продукт як новий та оригінальний.

Крім того, у різних сферах і галузях діяльності плагіат може мати більш персоніфіковані відносно специфіки цієї діяльності визначення. Так, у навчальних закладах він може розглядатися як:

- офіційно не підтверджена домовленність між щонайменше двома студентами, наслідком якої є виконання однакових або майже однакових праць;

- фальсифікація – зміст завдань, наприклад, статистичні показники, були вигадані або неправильно вказані як результат власної праці;

- реплікація – коли студент здає однакову або майже однакову роботу кілька разів для підняття власного академічного рейтингу;

- отримання недозволеної копії екзаменаційних завдань;

- спілкування з іншими студентами під час іспитів для розв'язання завдань;

- представлення себе під іменем іншого студента на іспитах тощо.

3. У «Положенні про запобігання плагіату» Національного університету «Києво-Могилянська академія» зазначено: Плагіат:

- дослівне відтворення чи копіювання тексту з книги, статей, Інтернет-ресурсів без чіткого виокремлення такого тексту та посилання на автора (джерело);

- перефразування частин тексту інших авторів із зміщенням слів або дотримання структури їх аргументації без посилання;

- оприлюднення твору, написаного третьою особою на замовлення студента;

- списування письмових робіт інших студентів.

Такі порушення наукової етики передбачають відрахування.