Практичне заняття 1 (2 год.)

Тема: Основи методології наукового дослідження

1. Основні методи наукових досліджень.

2. Спеціальні методи наукових досліджень в економіці.

3. Докази у методології наукових досліджень.

Практичні завдання

Завдання 1. Продовжіть визначення.

1. Наукове дослідження – це …

2. Метою наукового дослідження є …

3. Об’єктом наукового дослідження вважають …

4. Теоретичні наукові дослідження – це …

5. Експериментальні наукові дослідження – це …

6. Теоретико-експериментальні наукові дослідження – це …

7. Предметом пізнання є …

8. До загальнонаукових методів дослідження належать …

9. Загальнонаукові методи дослідження поділяються на …

10. Виділяють такі групи спеціальних методів наукових досліджень в економіці …

Завдання 2. Використовуючи матеріал лекції, відтворіть класифікацію загальнонаукових та спеціальних методів дослідження у вигляді таблиць.

Завдання 3. Зробіть огляд бібліографічних джерел за темою практичного заняття. Зверніть увагу на оформлення Інтернет-ресурсів.

Завдання 4. Підготуйтесь до дискусії «Роль науки у розвитку суспільства».

Завдання 5. Дайте визначення термінів і понять: наука, знання, пізнання, вчений, наукова школа, науковий напрямок, природничі науки, суспільні науки, технічні науки.

Завдання 6. Підготуйте повідомлення та презентацію на тему «Наукова школа банківництва в ОНЕУ».

Індивідуальні завдання

Завдання 1. Обґрунтуйте актуальність твердження англійського філософа Герберта Спенсера.

Основна мета навчання – це не стільки самі знання, скільки дії на засадах здобутих знань.

Завдання 2. Підготуйте повідомлення на тему «Актуальні проблеми сучасної економічної науки».

Завдання 3. Підготуйте інформацію для обговорення питання «Необхідність методологічної підготовки висококваліфікованих економістів».

Завдання 4. Напишіть есе на тему «Наука як продуктивна сила сучасного суспільства».

Рекомендована література

1. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – 5-те вид., – К.: Знання, 2006. – 307 с.

2. Цехмістрові Г.С. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. – К.: ВД «Слово», 2004. – 240 с.

3. Ковальчук В. В., Моїсеєв Л. М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. – 3-е вид., перераб. і допов. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 240 с.

4. П’ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навчальний посібник. – К.: 2003. – 116 с.

5. Наукові традиції Одеського державного економічного університету: від витоків до сьогодення: Монографія / [М. І. Звєряков, С. М. Кіршо, В. Г. Баранова та ін.]. – Одеса: Астропринт, 2011. – 215 с.

Практичне заняття 2 (2 год.)

Тема: Науковий стиль та термінотворення в українській літературній мові

1. Диференційні ознаки та жанрова диференціація наукового стилю.

2. Особливості формування й розвитку терміносистем.

3. Стандартні звороти наукового стилю.

4. Термінологічні словники, їх особливості.

Практичні завдання

Завдання 1. Продовжіть визначення.

1. Загальними ознаками наукового стилю є …

2. Найголовнішими функціями наукового стилю …

3. Науково-публіцистичний підстиль – це …

4. Науково-навчальний підстиль – це …

5. Науково-популярний підстиль – це …

6. Термін – це …

7. Основними ознаками термінів є …

8. Шляхи надходження термінологічних одиниць до мови.

Завдання 2. Обґрунтуйте, що зумовлює специфіку наукової мови.

Завдання 3. Здійсніть лексичний аналіз науково-навчального тексту за фахом, класифікувавши лексику за наведеними групами: а) загальнонаукова; б) власне термінологічна; в) ключові слова. Визначте функції кожної лексичної групи. Суть та ефективність кошторисного фінансування

Кошторисне фінансування – це забезпечення державними грошовими коштами установ і організацій соціально-культурної сфери, оборони, органів державного управління. Вони отримують кошти на своє утримання із бюджету на підставі фінансових документів – кошторисів. Так фінансується майже вся невиробнича, так звана бюджетна сфера. Установи й організації, які діють у цій сфері, є бюджетними установами.

Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетної установи є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільове надходження, використання і щоквартальний розподіл коштів. Формування єдиного кошторису здійснюється на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету, яку вищестояча організація надсилає всім підпорядкованим установам у двотижневий термін після затвердження бюджету, з якого здійснюється фінансування установ. Під час формування лімітних довідок у підпорядкованих установах вищестоячі організації повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з основних її виробничих показників обсягу виконаної роботи, штатної чисельності та налічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді .

Єдиний кошторис доходів і видатків складається всіма установами на календарний рік і затверджується керівником відповідної вищестоячої організації не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого здійснюється фінансування установи. Одночасно з кошторисом на затвердження вищестоячої організації подається штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, які формуються за рахунок спеціальних чи інших позабюджетних коштів.

Фінансування установ без затвердженого в установленому порядку кошторису забороняється. Зміни до затвердженого кошторису можуть вноситися лише з дозволу організації, яка затвердила кошторис і штатний розпис.

У процесі виконання кошторисів керівники установ мають право в межах затвердженої загальної суми видатків на оплату праці самостійно перерозподіляти кошти між фондом заробітної плати та основним окладом, фондом заробітної плати за доплатами і надбавками та фондом преміювання.

Єдиний кошторис доходів і видатків установи складається з розділів: бюджетні асигнування; інші кошти та видатки за рахунок перевищення доходів над видатками спеціальних та інших позабюджетних коштів. Кожний із цих розділів кошторису поділяється на дохідну та видаткову частини.

У дохідній частині єдиного кошторису визначаються планові обсяги бюджетних асигнувань, що спрямовуються на утримання установи, а також надходження з інших дохідних джерел.

Загальна сума доходів установи відповідно до якої формується видаткова частина кошторису визначається з урахуванням залишків коштів на початок планового періоду спеціальних та інших позабюджетних коштів.

Формування дохідної частини єдиного кошторису здійснюється на підставі індивідуальних розрахунків доходів і платежів та відрахувань до бюджету, які складаються за кожним джерелом доходів. За основу цих розрахунків беруться показники обсягів надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники та розмір плати з розрахунку на одиницю показника.

У видаткові частині єдиного кошторису зазначається загальна сума витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації, також із встановленням витрат, які планується профінансувати за рахунок бюджетних асигнувань, і витрат, які планується здійснити за рахунок інших (позабюджетних) надходжень. Передбачені у видатковій частині асигнування повинні забезпечувати повне фінансування витрат установ. Для цього чисельність працівників установи, яка пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з фондом заробітної плати, який планується, а витрати на господарське утримання – відповідно до наявних джерел фінансування.

Видатки установи за рахунок бюджетних коштів передбачаються відповідно до нормативно-правових актів, що визначають порядок формування обсягів витрат за їхніми категоріями, кожна з них обов’язково обґрунтовується відповідними розрахунками.

Видатки за рахунок перевищення доходів над видатками спеціальних та інших позабюджетних коштів плануються за категоріями видатків у цілому з наданням сум, що спрямовуються на покриття дефіциту бюджетних асигнувань. Ці кошти передбачаються насамперед на виплату заробітної плати працівникам установ із нарахуванням на соціальне страхування, оплату витрат, пов’язаних з господарським утриманням установ, та інші першочергові витрати.

У бюджетному плануванні, крім індивідуального кошторису доходів і видатків, розрізняють загальні і зведені види кошторисів.

Дуже важливим аспектом кошторисного фінансування є економія та ефективність витрачання бюджетних коштів. Але сучасною найголовнішою проблемою кошторисного фінансування є не тільки сама ефективність витрачання коштів, а й відсутність самого теоретичного поняття ефективності. Ця проблема поглиблюється ще й тим, що законодавчими актами не визначено ознак, які можуть свідчити про неефективне використання бюджетних коштів; порядку визначення обсягу бюджетних коштів, використаних неефективно; механізму вживання заходів за фактами неефективного використання бюджетних коштів; міри відповідальності за неефективне використання бюджетних коштів.

Поняття ефективності виражає відношення результату (ефекту) діяльності до намічених цілей і є показником засобу діяльності: якщо таким засобом мета досягається швидше і легше, то він ефективний.

До об'єктів контролю, які допустили неефективне використання бюджетних коштів, може бути застосована фінансова санкція у вигляді зупинення операцій із бюджетними коштами, передбачена статтею 118 бюджетного Кодексу України.

Цій же проблемі присвячується стаття Н. М. Дєєвої. Автор вважає, що проблема використання бюджетних коштів є найважливішим аспектом бюджетного процесу. Проблема видаткової частини в тому, що вона нормується тільки в загальному обсязі через бюджет за видатками, а її складові – харчування, медикаменти, придбання обладнання, господарські витрати, енергоносії тощо – визначаються без норм витрат. Без єдиного нормування суттєвого результату щодо ефективності та законності використання бюджетних коштів не буде.

Ще однією проблемою в галузі кошторисного фінансування є часте невдоволення керівництва і працівників бюджетних установ обсягами державного фінансування, яке дуже часто переростає в конфлікти. Цьому питанню, зокрема, приділяє увагу С. А. Буковинський. Він стверджує, що проблема державного фінансування, як і деякі інші, завдячують своїй появі відсутності продуманої системи фінансового планування. Відсутність належних методичних розробок у цьому напрямі створює ситуацію, коли розрахунки потреби в коштах головні розпорядники бюджетних коштів ведуть без врахування наявних фінансових ресурсів, що і породжує невдоволення.

Отже, проблема кошторисного фінансування є на сьогодні важливою, оскільки потребує усунення низки недоліків та підвищення ефективності цього виду фінансування.

Завдання 4. Прочитайте текст. Обґрунтуйте загальновизнані правила ефективного опрацювання наукового тексту. Проаналізуйте власний темп опрацювання навчально-наукових текстів за фахом і знайдіть власні резерви його підвищення.