9.3. Планування чисельності і структури кадрів.
Відповідно до законодавства підприємство самостійно визначає загальну чисельність працівників, їх професійний і кваліфікаційний склад, затверджує штати, тобто формує трудовий колектив, здатний у ринкових умовах досягати високих кінцевих результатів.
Дана робота припускає встановлення середньоспискового і явочного складу працюючих за всіма групами і категоріями. Явочний склад виражається у фізичних особах на певну календарну дату, а середньосписковий - характеризує ресурси праці в середньорічних працівниках.
Всі планово-економічні розрахунки по чисельності й складу кадрів приводяться в середньорічних показниках.
Планування чисельності працівників підприємств пов'язане з показником використання робочого часу протягом року, вимірюваним у людино-годинах і людино-днях.
Одним з необхідних інструментів такого планування є розрахунок балансу робочого часу одного робітника.
Баланси бувають планові й звітні (фактичні), їхнє призначення - виявлення резервів росту продуктивності праці й вивільнення працівників за рахунок більш раціонального використання робочого часу.
Баланс робочого часу складається по підприємству, цеху й ділянці, розраховуючи на рік з розбивкою по кварталах. Головні частини балансу робочого часу: календарні, номінальні й ефективні (реальні) фонди часу.
Календарний фонд дорівнює плановому числу календарних днів у плановому періоді.
Номінальний фонд дорівнює кількості робочих днів, яка максимально може бути відпрацьована протягом планового періоду, він визначається відніманням з календарного фонду неробочих днів.
Ефективний фонд робочого часу складає середнє число робочих днів, які корисно використовуються протягом планового періоду. Утворюється з номінального шляхом відрахування з його планованих неявок, дозволених законом (чергові й додаткові відпустки, відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, по навчанню, неявки через хворобу, у зв'язку з виконанням державних обов'язків). Всі інші неявки не плануються, але обов'язково враховуються у звітному балансі.
Баланс робочого часу складається в три етапи:
розрахунок середнього фактичного числа робочих днів;
установлення середньої тривалості робочого дня;
визначення корисного фонду робочого часу в годинах.
Показник планового балансу робочого часу використовується для розрахунку планової чисельності робітників.
На практиці застосовуються різні методи планування чисельності: укрупнений метод, планування за категоріями працюючих на основі трудомісткості, нормативів чисельності й норм обслуговування та ін.
Укрупнені методи планування чисельності працюючих.
Методи планування чисельності працюючих пов'язані з безпосереднім використанням показників обсягу продукції й продуктивності праці. Планова чисельність працюючих може бути встановлена:
прямим розрахунком як відношення планового обсягу продукції до планової величини продуктивності праці;
індексним методом. На початку встановлюється індекс планової зміни (росту або зменшення) чисельності працюючих, котрий обчислюється відношенням темпу росту планового обсягу продукції до темпу планового росту продуктивності праці. З урахуванням цього індекса й базисної чисельності провадиться розрахунок чисельності працюючих;
шляхом розрахунку в плані можливого росту продуктивності праці під впливом різних факторів.
Розрахунок провадиться в такій послідовності:
Визначається вихідна чисельність у плановому періоді за базисним виробленням з урахуванням росту обсягу продукції.
Розраховуються зміни (
)
вихідної чисельності працюючих під
впливом різних факторів росту
продуктивності праці.Встановлюється планова чисельність працюючих.
Розрахунок чисельності за трудомісткістю робіт.
Цей метод застосовується для визначення планової чисельності робітників, праця яких нормується за нормами часу на одиницю продукції (робіт). Його основою є планова нормована трудомісткість випуску продукції, (виконуваних робіт), що визначається за плановим нормативом трудових витрат на одиницю продукції (робіт), помноженому на плановий випуск продукції (виконуваних робіт). Планова чисельність основних робітників визначається шляхом розподілу трудомісткості виробничої програми на корисний фонд робочого часу одного робітника на рік. При цьому надається плановане перевиконання норм часу.
Чисельність робітників, необхідних для виконання заданого обсягу робіт у натуральному вираженні можна визначити за нормами виробітку. Спочатку визначають необхідний фонд часу для виконання обсягу робіт, виходячи з норм виробітку. Потім визначається чисельність робітників.
Планування чисельності робітників за явочним часом.
Для цього необхідно розрахувати число робочих місць у зміну, у добу й на підзміну робітників, відсутніх через поважні причини.
Явочне число робітників у зміну - це нормативна чисельність робітників для виконання змінного виробничого завдання за випуском продукції.
При двозмінному режимі роботи явочний склад множиться на два й коректується на коефіцієнт використання номінального фонду робочого часу - 0,94.
В умовах дрібносерійного й індивідуального виробництва, а також багатономенклатурної продукції явочне число робітників у зміну визначається за плановим обсягом робіт і фонду часу в плановому періоді.
Планування чисельності робітників за числом робочих місць і нормами обслуговування.
Спочатку визначається загальна кількість об'єктів обслуговування з урахуванням змінності. Частка від розподілу цієї кількості на норму обслуговування становить явочне число робітників. Для визначення облікового складу вводять поправочний коефіцієнт, що є часткою від розподілу номінального фонду робочого часу на плановане число робочих днів.
Розрахунок за кількістю робочих місць застосовується при плануванні чисельності тих робітників, для яких не можуть бути встановлені ні обсяги робіт, ні норми обслуговування.
Планування чисельності керівників, фахівців і службовців.
У цей час при плануванні чисельності керівників, фахівців і службовців усе ширше застосовують методи розрахунку за регламентуючими її нормативними документами. Основою розрахунків служить раціональна організаційна структура підприємств.
Безпосередній розрахунок чисельності може бути проведений на підставі:
нормативів чисельності за функціями управління;
нормативів і норм часу (для конструкторів, технологів, проектувальників і т.п.);
нормативів і норм обслуговування й управління (для лінійного персоналу, нормувальників, товарознавців і т.п.).
Останнім часом у практику планування чисельності керівників, фахівців і службовців стали ширше впроваджувати нормативи чисельності, установлювані за кожною функцією управління з обліком факторів, які впливають на неї. При цьому розрізняють два види факторів:
Фактори, які характеризують масштаби, обсяги зовнішніх зв'язків, обсяг продукції, чисельність робітників та ін.. Ці фактори безпосередньо впливають на обсяг робіт фахівців;
Фактори, які характеризують систему й методи роботи, застосовувані форми документації й інші організаційні умови. Від цих факторів залежить ефективність праці.