3.3. Економічні показники конкурентоспроможності

Усі показники, що належать до даної категорії, мають вартісну основу. Вони визначають рівень окремих елементів ціни споживання, тобто витрат покупця, пов'язаних із придбанням і використанням то­вару.

Розмір окремих елементів ціни споживання та їх питома вага в за­гальних витратах на задоволення потреби для різних груп товарів неоднаковий. Наприклад, для більшості товарів, що належать до предметів особистого вжитку, витрати на експлуатацію та утиліза­цію дещо менші, аніж для машин та устаткування виробничого при­значення. Спостерігаються суттєві відмінності у структурі ціни спо­живання й значущості окремих її елементів також у межах одного класу товарів.

Загальні витрати споживача складного технічного товару склада­ються з витрат на його придбання та витрат, пов'язаних з його екс­плуатацією.

Витрати, пов'язані з експлуатацією товару, складаються з витрат на забезпечення виконання товаром його функцій (тобто на створен­ня корисного споживчого ефекту), а також з витрат на відновлення його корисних властивостей.

Перші складаються з витрат на транспортування товару до місця його використовування, на зберігання, установлення, освоєння, об­слуговування, забезпечення паливом та енергією тощо; другі — з ви­трат на його ремонт у період експлуатації.

Для покупця елементами ціни споживання є також податки, що сплачуються державі, та витрати на страхування.

Повні витрати споживача, пов'язані з придбанням і використан­ням складного технічного товару, визначаються для всього терміну його служби.

У найбільш загальній формі структуру ціни споживання можна подати в такому вигляді:

ЦС = А + Т + Y + F + D + M + O + S + R + N + І + L,

де А — ціна товару, що купується; Т — витрати на транспортування товару до місця використання; Y — вартість установлення і приве­дення товару у стан, придатний для експлуатації; F — вартість упа­ковки та зберігання; D — витрати покупця, пов'язані з придбанням технічної та експлуатаційної інформації й документації, необхідної для використовування товару, а також з навчанням персоналу; M — витрати на догляд у процесі експлуатації товару; O — витрати, пов'я­зані з обслуговуванням товару; S — витрати на паливо, енергію; R — витрати на ремонт; N — податки, митні витрати, збори тощо; І — витрати на утилізацію виробу після закінчення терміну використан­ня (у разі, якщо виріб можна продати після експлуатації, ціну спожи­вання слід зменшити на величину виручки за нього); L — витрати на страхування товару.

Крім того, у процесі розрахунку ціни споживання варто також враховувати пільги, які відповідно до чинного законодавства мо­жуть надаватися покупцям окремих видів товарів і які впливають на рівень витрат, пов'язаних з використанням певного товару.

Отже, сума всіх витрат за зазначеними елементами становить за­гальні витрати покупця. Неважко помітити, що рівень окремих еле­ментів цих витрат залежить:

• від властивостей товару (його якості);

• від зовнішніх чинників.

Наприклад, витрати на транспортування визначаються, з одного боку, параметрами товару (масою, габаритами, придатністю до транс­портування тощо), а з іншого боку — відстанню від місця виробниц­тва до місця використання, тарифами на транспортування та ін.

Витрати на ремонт у процесі експлуатації так само залежать від таких властивостей товару, як надійність, ремонтопридатність, міжремонтний ресурс; водночас вони визначаються також вартістю запасних частин і устаткування, потрібних для ремонту, терміном виконання ремонтних робіт, можливістю їх здійснення силами споживача, рівнем цін на ремонтні послуги тощо. Залежно від виду устаткування та конкретних умов його експлуатації значущість того чи іншого фактора ціни споживання може змінюватися.

Зазначимо, що визначення рівня ціни споживання складного тех­нічного товару ще не дає змоги зробити однозначний висновок щодо його конкурентоспроможності порівняно з іншими аналогічними товарами. Це питання можна вирішити лише на основі порівняння витрат на задоволення конкретної потреби за допомогою різних то­варів. Варіант, що забезпечує мінімум рівня витрат, і є найефектив­нішим.

Отже, у разі повного збігу технічних параметрів різних товарів найконкурентоспроможнішим буде той із них, для якого виконуєть­ся умова

^Іе ~~ ^ЦСоцін ^{/ ЦС}конк <^1, де І_е — коефіцієнт конкурентоспроможності товару за економічними показниками; ЦС_оцін — ціна споживання оцінюваного товару; ЦС_конк — ціна споживання товару-конкурента.