3. Дисциплінарне провадження

Розглядаючи дисциплінарне провадження, слід враховувати, Ідо норми, які передбачають дисциплінарну відповідальність, містяться в кількох галузях законодавства, зокрема трудовому, однак порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснюється за нормами адміністративно-процесуального права, а дисциплінарне провадження вважається інститутом адміністра­тивного права. Щодо більшості працівників дисциплінарна відповідальність передбачена нормами трудового та адміністра­тивного права, а щодо деяких категорій осіб (військово­службовців строкової служби, працівників органів внутрішніх справ, Служби безпеки України) — повністю нормами адмі­ністративного права, що зумовлено специфічними вимогами дисципліни у зазначених сферах служби. Під дисциплінарною відповідальністю традиційно розуміють винне порушення трудової дисципліни та службових обов'язків. Певні категорії державних службовців у дисциплінарному порядку відповідають і за проступки, які дискредитують їх та державні органи, де вони працюють (керівники, співробітники правоохоронних орга­нів, військовослужбовці тощо). Дисциплінарна відповідальність характеризується наступними ознаками;

• підставою є дисциплінарний проступок;

• за такий проступок передбачено накладання дисциплінарного стягнення;

• стягнення накладається уповноваженим на те органом посадовою особою) в порядку підлеглості;

• межі "дисциплінарної" влади цього органу або посадової особи чітко встановлюються правовими нормами;

— особа, щодо якої застосовано дисциплінарне стягнення, може оскаржити його в судовому або адміністративному порядку (вищестоящій посадовій особі);

— за один дисциплінарний проступок накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Правове регулювання Дисциплінарного провадження здій­снюється на підставі КЗпП, правил внутрішнього трудового розпорядку, дисциплінарних статутів та спеціальних положень та інших численних підзаконних актів (постанов, правил, наказів). Підставою для порушення дисциплінарного провад­ження є вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових чи службових обов'язків. Дисциплінарне стягнення застосовується керівником або уповноваженою по­садовою особою органу, працівником (службовцем) якого є правопорушник. Від порушника вимагається надання письмо­вих пояснень, а у випадку відмови складається відповідний акт. При розгляді справи з'ясовуються причини та умови вчинення проступку. У дисциплінарному провадженні застосо­вуються наступні строки: дисциплінарне стягнення наклада­ється безпосередньо після виявлення проступку (без ураху­вання часу хвороби працівника або відпустки), але не пізніше 1 місяця з дня його виявлення, при цьому дисциплінарне стяг­нення не може бути застосоване пізніше 6 місяців з моменту вчинення проступку. Дисциплінарне стягнення оголошується наказом (розпорядженням) і повідомляється працівникові під розписку. Якщо протягом 1 року з дня накладання стягнення працівник не вчинив нового проступку, він вважається таким, що не піддавався Дисциплінарній відповідальності, а за умов сумлінного ставлення до праці стягнення може бути зняте до закінчення 1 року.

Як дисциплінарні стягнення можуть застосуватися звільнення та догана, які передбачені трудовим законодавством. До дер­жавних службовців може також застосовуватися попередження про неповну службову відповідальність та затримка до 1 року в присвоєнні чергового рангу або призначення на вищу посаду (Закон "Про державну службу"). Дисциплінарне провадження щодо державних службовців має і інші особливості. Так, чинним законодавством у деяких випадках передбачено проведення службового розслідування. Закон "Про державну службу" вста­новлює право державного службовця вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку служ­бовця, звинувачень або підозри. Інша підстава — невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадяни­нові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян. Службове розслідування проводиться у строк до 2 місяців у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Існують суттєві особливості дисциплінарного провадження щодо окремих категорій осіб, які встановлюються спеціаль­ними нормативно-правовими актами, зокрема відповідними дисциплінарними статутами. Це стосується працівників проку­ратури, осіб рядового та начальницького складу органів внутріш­ніх справ тощо. Певну специфіку має також дисциплінарне провадження щодо суддів.