
ЛЕКЦІЯ № 14. Характеристика окремих видів адміністративних проваджень
ПЛАН
1. Поняття та види адміністративних проваджень
2. Дисциплінарне провадження
3. Нормотворче провадження
4. Провадження за зверненнями громадян
5. Дозвільне провадження
6. Реєстраційне провадження
7. Контрольно-наглядове провадження
1. Поняття та види адміністративних проваджень
Ієрархічно систему адміністративного процесу у загальному вигляді можна відобразити так: "адміністративний процес" — "адміністративне провадження" — "провадження з розгляду конкретної адміністративної справи".
Таким чином, адміністративне провадження — це складова адміністративного процесу, яка об'єднує послідовно здійснювані уповноваженим суб'єктом (публічною адміністрацією) процесуальні дії щодо розгляду та вирішення індивідуальних справ.
Будь-яке провадження в адміністративних справах складається з ряду окремих операцій.
Вивчення таких операцій у різних видах адміністративних проваджень свідчить, принаймні, про притаманні для них 4 ознаки.
По-перше, вони здійснюються послідовно, тобто одна операція змінює другу, утворюючи своєрідний ланцюг дій.
По-друге, розташування операцій у цьому ланцюгу має не-випадковий характер, їх послідовність логічно визначена. Так, винесення постанови у справі не може передувати такій операції, як складання протоколу про адміністративне правопорушення.
По-третє, різним видам адміністративних проваджень притаманні різні за характером і призначенням операції. Різняться вони і за ступенем урегульованості адміністративно-процесуальними нормами.
По-четверте, здійснення тієї або іншої операції у тому або іншому провадженні визначається адміністративно-процесуальними нормами і є моментом реалізації матеріальних норм адміністративного права.
Ці логічні операції, що змінюють одна одну послідовно, прийнято називати стадіями адміністративного провадження. Кожна стадія має свої етапи, які наповнені діями. Етапи адміністративного провадження — це сукупність послідовних процесуальних дій, об'єднаних єдиною метою на певному відрізку конкретного адміністративного провадження. Дія адміністративного провадження — це найменший структурний елемент адміністративного процесу.
В науці адміністративного права виділяють чимало проваджень, основними з яких є: провадження 8 справах про адміністративні правопорушення; провадження за зверненнями громадян; дисциплінарне провадження; реєстраційне та дозвільне провадження; контрольно-наглядове провадження; діловодство; провадження з розробки та прийняття нормативно-правових актів; провадження з розробки індивідуальних актів управління; провадження із застосування заходів примусу; провадження із земельних, податкових, пенсійних та інших питань; установчі провадження (створення, ліквідація, реорганізація організаційних структур у сфері публічного адміністрування); атестаційні провадження; провадження про застосування заохочень, присвоєння почесних звань, нагород тощо.
Існують різні варіанти класифікації адміністративного процесу, які здійснюються шляхом поділу на певні групи проваджень на підставі визначеного критерію. Так, у правовій літературі пропонують розрізняти:
а) адміністративно-правотворчий, адміністративно-правонаділяючий {оперативно-розпорядчий), адміністративно-юрисдикційний процеси (В. Колпаков);
б) адміністративно-процедурний та адміністративно-юрисдикційний процеси {Ю. Козлов, Л. Попов, І. Голосніченко);
в) адміністративно-розпорядчий та адміністративно-охоронний процеси (П. Кононов);
г) адміністративно-установчий, адміністративно-правотворчий, адміністративно-правозастосовний та адміністративно-контрольний процеси (М. Тищенко) тощо.
Окрім того, всі провадження класифікують на:
а) юрисдикційні та неюрисдикційні (М. Тищенко; він же виділяє установчі, правотворчі, правоохоронні та правонаділяючїпровадження);
б) конфліктні та неконфліктні (О. Кузьменко);
в) втручальні та заявні (залежно від ініціатора відповідного провадження, при цьому роль і значення зазначеної класифікації останнім часом істотно зросли) (В. Тимощук).
Існують й інші класифікації. Тривалий час домінуючою була і залишається класифікація на:
1) Юрисдикційні провадження — це провадження, для яких притаманним є наявність наступних ознак: 1) наявність спору; 2) належне процесуальне оформлення; 3) змагальність сторін у провадженні; 4) обов'язкове прийняття рішення у вигляді юридичного акта; 5) розмаїття органів, уповноважених розглядати адміністративні справи. До таких проваджень слід віднести:
— провадження у справах про адміністративні правопорушення;
— дисциплінарне провадження;
— провадження за скаргами осіб. Останнім часом в юридичній літературі висловлюються пропозиції щодо віднесення до юрисдикційних проваджень (щоправда, з певними застереженнями) виконавчого провадження.
2) Неюрисдикційні провадження — це провадження, для яких наявність ознак юрисдикційного характеру не притаманна. До неюрисдикційних проваджень слід віднести:
— провадження з опрацювання та прийняття нормативних актів;
— провадження з прийняття адміністративних актів;
— провадження за заявами та пропозиціями громадян;
— провадження із застосування адміністративно-запобіжних заходів;
— провадження із застосування заходів адміністративного припинення;
— реєстраційне провадження;
— дозвільне провадження;
— установче провадження;
— провадження з реалізації контрольно-наглядових повноважень;
— виконавче провадження;
— атестаційне провадження;
— провадження з приватизації державного майна;
— провадження із земельних, екологічних, фінансових, бюджетних та податкових справ;
— діловодство тощо.
Останім часом поширення набула класифікація адміністративних проваджень залежно від ініціатора на:
а) заявні (за ініціативою приватних осіб);
б) втручальні (за ініціативою суб'єктів публічної адміністрації).