6. Поняття, ознаки та види адміністративно-процесуальних відносин

Відносини, що виникають між суб'єктами при розв'язанні конкретних адміністративних справ і ґрунтуються на адміністративно-процесуальних нормах, набувають характер правових і можуть бути охарактеризовані як адміністративно-процесуальні.

Особливості адміністративно - процесуальних відносин:

1. Наявність адміністративно-процесуальної норми є обов'язковою умовою для виникнення відповідних правовідносин, іншими словами, це об'єктивна передумова існування самих правовідносин. Тут ситуація однозначна — немає норми, немає і відносин.

2. Іншою важливою передумовою виникнення адміністративно-процесуальних відносин слід визнати наявність відповідних адміністративних матеріальних правовідносин. Якби не було певних матеріально-правових відносин, то самі по собі процесуальні відносини втратили б сенс. Інакше кажучи, немає необхідності регулювати те, чого не існує. І якщо матеріальні правовідносини — це щось статично закріплене, то адміністративно-процесуальні характеризують динаміку впровадження в життя відносин, регульованих нормами матеріального адміністративного права та низки інших матеріальних галузей права.

3. Слід виділити ще одну особливість адміністративно-процесуальних правовідносин. Вона полягає в тому, що ці відносини мають дискретний, переривчастий характер. У ході розгляду конкретної адміністративної справи відповідні процесуальні зв'язки можуть припинятися й відновлятися. Так, наприклад, процесуальні правовідносини, які виникли на етапі порушення справи про адміністративне правопорушення, можуть не мати свого подальшого розвитку в ході розгляду справи (у випадку, якщо громадянин не виявив бажання бути присутнім при розгляді справи) і знову виникнути на стадії виконання винесеної постанови.

4. Специфіка адміністративно-процесуальних правовідносин знаходить своє відбиття й у колі суб'єктів їх здійснення. На відміну від кримінального й цивільного процесів, суб'єктами адміністративно-процесуальних правовідносин виступають численні виконавчі органи держави, а також інші суб'єкти, уповноважені здійснювати адміністративно-процесуальну діяльність.

Особливості реалізації адміністративно-процесуальних правовідносин дозволяють класифікувати їх на кількох підставах.

Традиційно в адміністративно-правовій науці їх класифікують:

1) за змістом і функціональною спрямованістю;

2) за видами адміністративних проваджень;

3) за галузевою приналежністю кореспондуючих матеріальних правовідносин;

4) за співвідношенням прав і обов'язків їх учасників.

Згідно з першим критерієм можна виділити правовідносини, що складаються в процесі реалізації управлінських функцій у різних сферах управління — оборони, охорони громадського порядку, охорони здоров'я культури, науки тощо.

Відображенням структури адміністративного процесу є поділ адміністративно-процесуальних правовідносин за видами проваджень. Не викликає сумніву відмінність процесуальних відносин, які виникають у ході провадження у справах про адміністративні правопорушення, і тих, що виникають у ході провадження з відпрацювання й ухвалення нормативних актів.

Як відзначалося раніше, адміністративно-процесуальні правовідносини виникають при реалізації як матеріальних норм адміністративного права, так і матеріальних норм інших галузей права, наприклад, земельного, екологічного, фінансового, підприємницького тощо. Відповідно адміністративно-процесуальні відносини різнитимуться за галузевою приналежністю матеріальних відносин.

За характером правовідносин, які виникають між їх суб'єктами, виділяються горизонтальні й вертикальні адміністративно-процесуальні правовідносини. Горизонтальні є характерними для суб'єктів, між якими відсутні відносини підпорядкованості. Вертикальні виникають між суб'єктами, для яких характерні відносини володарювання й підпорядкування. На особливому місці — адміністративно-процесуальні правовідносини, в яких однією стороною є представник державної влади, а іншою — громадянин.