2.3. Бухгалтерський баланс в господарській діяльності та його значення в юридичній практиці

Бухгалтерський баланс — це спосіб економічного групування та узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату. Зміст, форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2, затвердженим Наказом Мініс­терства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

Види бухгалтерського балансу:

• вступний складається на початку діяльності підприємства;

• періодичний складається протягом календарного року за звітний період;

• річний відображає стан капіталу підприємства розміщеного в ак­тивах і пасивах на початок наступного року а також результати діяль­ності за попередній рік;

• об'єднувальний складається в разі злиття кількох підприємств;

• розподільний складається при реструктуризації великих підпри­ємств;

• санований призначений для коригування контрактивних та контрпасивних статей балансу;

• ліквідаційний складається в разі ліквідації підприємства, яке має статус юридичної особи;

• зведений складається на підприємстві, до складу якого входять реструктуризовані підприємства чи господарства, виділені на само­стійний баланс;

• консолідований передбачає включення до його складу всіх під­приємств однієї компанії, фірми, концерну з правом юридичної особи.

Структура бухгалтерського балансу підприємства, рекомендована Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», є типо­вою. Бухгалтерський баланс як спосіб відображення майнового стану підприємства являє собою двосторонню таблицю, одна сторона якої іменується активом, інша — пасивом. Актив і пасив балансу склада­ються з окремих статей.

Стаття балансу — це показник, який відображає величину пев­ного економічного однорідного виду засобів, джерел їх утворення та коштів у грошовому вираженні на певну дату. Грошове вираження на­зивається оцінкою статті. Статті балансу, складені за певною систе­мою відповідно до чинного законодавства, поєднують у розділи акти­ву та пасиву.

Актив показує склад, розміщення, ступінь рухомості майна, пред­метний стан майна підприємства (ступінь ліквідності, можливість мо­білізувати засоби (активи), які є в наявності для оплати боргів (паси­вів) у встановлені строки).

Пасив джерела формування і цільове призначення однієї і тієї ж сукупності коштів, які має в своєму розпорядженні підприємство на момент складання балансу. Актив і пасив мають власну структуру в них можуть розрізнюватися розділи, а також статті або, як їх іноді на­зивають, «балансові рахунки». Ці положення універсальні, однак кіль­кість і зміст статей балансу для різних підприємств можуть бути неод­накові.

Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів. Актив: необоротні активи; оборотні активи; витрати майбутніх періодів. Пасив: власний капітал;

забезпечення наступних витрат і платежів; довгострокові зобов'язання; поточні зобов'язання; доходи майбутніх періодів. Господарські операції здійснюються на підприємстві щодня і у ве­ликій кількості, але все це викликає лише наступні чотири типи змін балансу:

1. Зміни в активі балансу:

А+С-С = П,

де А — актив балансу, П — пасив балансу, С — сума операцій.

2. Зміни в пасиві балансу збільшення однієї і зменшення іншої статті:

А = П + С-С.

3. Зміни в активі і пасиві балансу у бік збільшення:

А + С = П + С.

4. Зміни в активі і пасиві балансу у бік зменшення:

А-С=П-С.

На основі викладеного можна зробити наступні висновки: 1) будь-яка господарська операція торкається одночасно двох ста­тей балансу і викликає в ньому один з чотирьох перерахованих видів змін;рівність підсумків активу і пасиву балансу зберігається після будь-якої операції;

2. зміна підсумків активу і пасиву балансу має місце у випадках, коли господарська операція торкається одночасно активної і пасивної частини балансу.

В бухгалтерський баланс підприємства злочинці можуть заносити неправдиві дані, тобто дані бухгалтерського балансу можуть бути сфа­льсифіковані.

Способів фальсифікації бухгалтерського балансу багато, наведемо приклади деяких з них:

• завищення (заниження) підсумкової суми розділів активу і паси­ву баланса;

• занесення бездоказових записів в бухгалтерський баланс;

• не відображення здійснених господарських операцій, оформлених первинними обліковими документами, в бухгалтерському балансі;

• відображення в балансі господарських операцій згідно недобро­якісних (підроблених) документів та записів на бухгалтерських рахунках і в облікових регістрах;

• неправильна кореспонденція бухгалтерських рахунків (облікових регістрів) та балансових статей;

• фальсифікація балансу шляхом заниження (завищення) залишків на початок звітного періоду розділів, балансових статей активу та пасиву балансу;

• фальсифікація балансу шляхом нерівності господарських засобів підприємства джерелам їх формування;

• фальсифікація балансу шляхом записів не на відповідних балансових статтях тощо.

Працівники правоохоронних органів повинні знати способи фаль­сифікації, які часто зустрічаються на практиці, та володіти методами (навичками) їх виявлення.