Вступ
Виробнича(преддипломна) практика - це важлива частина учбово-виховного процесу підготовки фахівців хіміків-технологів. Вона покликана формувати в майбутніх фахівцях уміння, навички, здібності приймати самостійні рішення на конкретній ділянці роботи, в реальних виробничих умовах шляхом виконання окремих зобов'язань, пов'язаних з майбутньою професією.
У звіті про практику на Одеському Припортовому заводі в цеху виробництва карбаміду будуть висунені такі завдання: вивчення теоретичної основи виробництва карбаміду і виконання індивідуального завдання. У основах теорії буде розглянуто опис загального технологічного процесу і технологічної схеми, а також фізико-хімічних основ синтезу. Індивідуальне завдання включить вивчення теоретичних основ і опису схеми по стадії випарювання у відділенні випарки.
Метою проходження практики є підгодовка до дипломного проекту,що включає в себе такі пункти: знайомство із заводом та екскурсія по ньому, вивчення технологічної схеми цеху,а також стадій виробництва карбаміду.
Зміст
Вступ_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 1.Теоретичні основі процесу_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
1.1. Характеристика цільового продукту _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
1.2.Основні фізико-хімічні властивості карбаміду _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
1.3.Область застосування _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
2. Опис загальної технологічної схеми процесу_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
2.1.Синтез_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
2.2.Рецикл_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
2.3.Випарювання_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
2.4.Абцобція_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
2.5.Десорбція і гідроліз _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
3. Індивідуальне завдання. Відділення випарки_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
3.1.Теоретические основы_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
3.2. Опис стадії процесу і технологічної схеми_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Висновки_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Список літератури_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Теоретичні основи процесу
Характеристика цільового продукту
Карбамід (мочевина) СО(NH2)2 представляє собою амід карбамінової кислоти H2NCOOH.
С
труктурна
формула:
Карбамід випускаеться у вигляді кристаллів (іглоподібні ромбічні призми).
У данному виробництві карбамід випускаеться у вигляді гранул.
Якість випускаємого гранульованого карбаміду з конденсуючою добавкою (КФС) і без добавки, потрібна відповідати потребам і нормам ГОСТу 2081-92 (марки «Б» для сільского господарства).
Кристаллічний або гранульований карбамід, отриманий у виробничих умовах, звичайно закрашений в білий колір, рожевий або жовтий. Чистий карбамід складає 46,3% азоту в амідній формі.
1.2 Основні фізико-хімичні властивості карбаміду
Молекулярна маса………………………………………………60,056
Температура плавлення, °С
при атмосферному тиску 132,7
при
300 МПа 150
густина, кг/м3
при 0 °С 1335
при 25 °С 1330
при 132,7 °С 1225
Динамічна в’язкість (при 132,7 °С), Па с 0,00258
Масова теплоємність (при 20 °С), кДж/(кг К) 1,34
Мольна теплоємність (при 136 °С), кДж/(моль К) 128,8
Вільна енергія утворення (при 25°С), кДж/моль 404,6
Теплота утворення із простих речовин, кДж/моль 332,9
Теплота згорання, кДж/моль 632,4
Теплота плавлення, кДж/моль 241,9
Кут природного відкосу, °,
кристалічного продукту 37
гранульованого продукту 35
Температура спалаху, °С 182
Температура займання, °С 220
Температура самозаймання, °С 715
Насипна густина гранульованого карбаміду, кг/м3 700 – 800
Пиль
містить
токсичні
пари.
Гранично-допустима
концентрація
(ГДК)
пилі
карбаміду
в робочій
зоні
10 мг/м3.
При взаємодії карбаміду з кислотами утворюються солеподібні сполуки. Наприклад, з азотною кислотою карбамід утворює нітрат карбамату CO(NH2)2. HNO3 - малорозчинні у воді кристалли, що розкладаються при нагріванні із вибухом.
При обробці карбаміда фосфорною кислотою утворюється фосфат карбаміду CO(NH2)2. H3PO4 - ромбічні кристалли, добре розчинні у воді: фосфат карбаміду використовується у виробництві складних добрив. З деякими солями карбамід утворює комплексні сполуки. При змішуванні в певних співвідношеннях з аміачною селітрою карбамід утворює комплексні сполуки, більш розчинні, ніж кожна сіль в окремості.
Так, в 100 г води при 30 °С можно розчинити 1567 г суміші (46 % CO(NH2)2 і 54 % NH4NH3), займаючої об’єм приблизно в 12 разів більший, ніж начальний об’єм вказанної кількості води.
При взаємодії гіпсу з водним розчином карбаміда утворюється сполука CaSО4 4СО(NH2)2.
Карбамід утворює комплексні сполуки також з нормальними вуглеводами та їх похідними. Після фильтрування кожний компонент, входящий в отриманний комплекс, виділяється кількісно. Ця властивість карбаміда використовується у нефтяній промисловості для очистки масел.
Реагуя з формальдегідом, при нагріванні в присутності лугу, карбамід утворює різноманітні високомолекулярні продукти, які використовуються у промисловості для виготовлення пластичних мас.
Продукт, отриманий шляхом конденсації карбаміда у формальдегідному кислому середовищі, представляє собою карбамідо-формальдегідне добриво, з масовою долею азоту до 40 %, більша частина якого находиться в труднорозчинній формі.