Учасники ділової гри та їх функції.

Керівник підприємства: організовує засідання бюро економічного аналізу, забезпечує дотримання вимог проведення дискусії.

Економіст: інформує про результати аналізу в динаміці собівартості по підприємству; називає невикористані резерви зниження собівартості цукрових буряків і молока; узагальнює резерви зниження собівартості молока; при необхідності уточнює методику виявлення і узагальнення резервів зниження собівартості молока; зачитує систему заходів по зниженню собівартості основних видів продукції і використанню вишуканих резервів.

Бухгалтер цеху рослинництва: приводить дані про недотримання норм висіву по окремих культурах; висловлює незадоволення відношенням окремих керівників підрозділів до контролю за витрачанням матеріальних,грошових і трудових ресурсів; вважає, що не всі керівники володіють "азбукою" економіки; називає виробничі підрозділи, де систематично допускають перевитрати на виробництво.

Бухгалтер цеху тваринництва: пропонує облік і списання кормів на виробництво здійснювати з врахуванням класу грубих і соковитих кормів, що дасть можливість об'єктивніше визначати показники зоотехнічної окупності кормів в тваринництві; перевитрачання грошово-матеріальних затрат.

Бригадир тракторно-рільничої бригади: приводить дані про допущені перевитрати пального окремими механізаторами на роботах по посіву і догляду за посівами; вважає, що обліковець-заправник контролює витрачання пального недостатньо; називає причини невиконання норм виробітку на окремих роботах, що знижує продуктивність праці в рослинництві і негативно впливає на собівартість продукції.

Агроном підприємства: вважає, що причинами нестабільності вартості продукції рослинництва є підвищення оптових цін на мінеральні добрива і пальне, що в умовах ринкових відносин є неминучим; рекомендує звернути увагу спеціальним службам підприємства на організацію заготівлі і внесення власних органічних добрив; вказує, що обліково-економічна служба протягом року не інформує керівників і спеціалістів про перевитрачання коштів на виробництво, а про це дізнаємося лише в кінці року.

Завідуючий фермою: вважає, що причиною підвищення собівартості продукції тваринництва є не лише витрачання покупних кормів, але й невиконання бізнес-плану зниження собівартості власних кормів; пропонує неякісні корми списувати не на тваринництво, а на цех рослинництва, як непродуктивні витрати; ставить під сумнів об'єктивність обчислення нормативної собівартості побічної продукції рослинництва (гички, соломи), що списується на тваринництво.