2 Мовні прийоми втримання уваги аудиторії

Для сучасного ораторського мовлення є характерним сполучення логіко-аналітичних і емоційно-образних язикових засобів. Практика виступу кращих ораторів показує, що сухий діловий виступ, що зводиться до передачі "голої" інформації сучасної, добре обізнаної аудиторії, як правило, залишається без уваги, а нерідко викликає нудьгу й навіть роздратування. Як би нецікава була тема, увага аудиторії згодом притупляється. Його необхідно підтримувати за допомогою наступних ораторських прийомів:

•

3 Поза, жести й міміка

Поза, жести, міміка - приналежність індивідуального стилю. Ці елементи кінетичної системи спілкування діють на зоровий канал сприйняття, акцентують увагу на змісті інформації, що надходить по слуховому каналі, підвищують емоційність і тим самим сприяють кращому засвоєнню висловлених думок. На думку психологів, мовлення на 25% сприймається зоровим шляхом.

Оратор повинен домогтися відчуття стійкості, рівноваги, легкості, рухливості й природності на трибуні, перед аудиторією. Вид людини, що тривалий час коштує нерухомо, стомлює слухачів. Під час тривалої доповіді досвідчений оратор міняє позу. Крок уперед у потрібний момент підсилює значимість того або іншого моменту мовлення, допомагає зосередити на ньому увага. Відступаючи назад, оратор як би дає аудиторії можливість "відпочити" і потім переходить до іншого положення мовлення. Разом з тим, не треба расхаживать, рухатися в сторони під час виступу.

4. Жести оратора

В ораторському мистецтві використовуються:

1. Ритмічні жести. Вони підкреслюють логічний наголос, уповільнення й прискорення мовлення, місце пауз.

2. Емоційні. Вони передають відтінки почуттів (стислий кулак, овальний рух руки й ін.).

3. Вказівні. Їх рекомендується використовувати в дуже рідких випадках, коли є предмет, наочне приладдя, на які можна вказати.

4. Образотворчі. Вони наочно представляють предмет, показують його (наприклад, кручені сходи).

5. Символічні. Вони несуть певну інформацію. До цієї групи ставляться жест категоричності , жест протиставлення, жест роз'єднання, жест узагальнення, жест об'єднання.

Звичайно ж ораторові необхідно дотримувати певних правил жестикуляції, адже один неправильний рух або неправильно зрозумілий аудиторією жест, може нашкодити ораторові.

1. Жести повинні бути мимовільні. Оратор повинен прибігати до жесту в міру відчуття потреби в ньому.

2. Жестикуляція не повинна бути безперервної. Не слід жестикулювати руками протягом всього мовлення. Не кожна фраза має потребу в підкресленні жестом.

3. Потрібно навчитися керувати жестами. Необхідно пам'ятати, що жестикуляція - елемент рівноваги всієї пози. Ніколи жест не повинен відставати від підкріплюваного їм слова.

4. Внесення розмаїтість у жестикуляцію. Не можна користуватися не перебираючи тим самим жестом у всіх випадках, коли потрібно додати словам виразність.

5. Жести повинні відповідати своєму призначенню. Їхня кількість і інтенсивність повинні відповідати характеру мовлення й аудиторії.

Таким чином, краща риса в зовнішньому вигляді оратора - коректність. У правильній позі сполучаються невимушеність постави й легкість рухів. Жести - це будь-які рухи, що підсилюють враження від висловлюваних ідей. Жестикуляція руками, хоча її можна класифікувати відповідно до призначення (виразна, описова, указующая, наслідувальна), насправді може виявитися різноманітної нескінченно. При належному застосуванні жести, що завжди мимоволі виникають, але поддающиеся контролю, являють собою прояву настроїв і думок оратора.