- •1.1. Вступ:
- •1.3. Фізико - географічний опис району робіт
- •1.4 Економічна характеристика району
- •1.5. Топогеодезична вивченість району робіт
- •2.Технічна й розрахункова частини роботи
- •2.1 Геодезична основа
- •2.2Проектування планово висотних опознаків
- •2.3. Проектування ходу світловіддалемірної полігонометрії
- •Вимоги інструкції до інженерної полігонометрії
- •2.4 Загальна характеристика й основні параметри запроектованого
- •2.5 Розрахункова частина полігонометричного ходу
- •2.6 Розрахунок точності світловіддалемірних вимірювань
- •2.7 Розрахунок точності кутових вимірювань
- •2.8 Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу
- •2.9 Проект прив’язки планово-висотних опознаків
- •Розрахунок точності визначення положення опв-2,4,5,7 прив’язаний полігонометричним ходом 1 розряду.
- •Розрахунок точності визначення положення опв-1 прив’язаних теодолітним ходом .
- •Розрахунок точності визначення положення опв-12,14,15 прив’язаний полігонометричним ходом 2 розряду.
- •Розрахунок точності визначення положення опв-3 прив’язаний оберненою засічкою.
- •Розрахунок точності визначення положення опв-13 прив’язаний прямою засічкою.
- •3. Методика та організація робіт на об’єкті
- •6.3. Планово-висотні опознаки
- •Рекомендації, щодо виконання запректованих робіт
- •Ц ентри закладання
- •8. Література
1.3. Фізико - географічний опис району робіт
А) Загальні відомості.
Чернівецька область розташована на заході республіки. На 3ахід межує з Івано-Франківською, на Північ - з Тернопільською і Хмельницькою, на Південному Сході - з Молдовою. На Півдні - частина кордону з Румунією. Площа - 8.1 тис. км2 (1.3% території України).Населення 938.5 тис. чоловік. Центр - м. Чернівці.
В області - 11 районів.
Чернівецька область має вигідне транспортно-географічне розташування, густу мережу залізниць, автомобільних шляхів, трубопроводів, ліній електропередач. Грунтово - кліматичні умови рівнинної частини області сприятливі для розвитку сільського господарства. Мальовничі гірські ландшафти, наявність джерел мінеральних вод - передумова розвитку рекреації.
Наш хід проходить на території міста Снятин та його околиць.На території протікають річки: Істра, Олонка, Ара, Біла, Пеша, Каменка. Живлення переважно снігове.
Б) Рельєф та гідрографія:
За особливостями рельєфу область поділяється на 3 частини: рівнинну, передгірну та гірську. Північна частина Чернівецької області., що займає Прут-Дністровське межиріччя, лежить у межах Подільської височини (абс. вис. до 300 м) та Хотинської височини (найвища вершина рівнинної України - г. Верда, 515 м). Поверхня - підвищена лесова хвиляста і горбисто-пасмова (на Північно-Східному - з товтровими горбами) рівнина, розчленована каньйоноподібними долинами річок, арами та балками.
На 3ахід трапляються карстові форми рельєфу (Заставнівська карстова рівнина). На Південь - Припрутська терасна рівнина. На Південь від Пруту - підвищена пологохвиляста рівнина, далі переходить у передгірну височину (абс. вис. до 500 м), розчленовану терасованими долинами річок на окремі пасмово-горбисті ділянки. У серед, смузі виділяється Чернівецька височина (абс. вис. до 537 м, г. Цецина). Близько 25% терирорії області займають Покутсько-Буковинські Карпати.. Хребти і пасма мають південно-східне простягання. Зовні пасми утворюють крайове низькогір'я з абс. вис. 800 - 1000 м (зокрема, хр. Товарниця-Букова) та середньогір'я (1100 - 1380 м) асиметричних пологогребеневих і крутосхилових хребтів (Травен - Томнатик, Чіохелька - Чимірна, Ракова - Шурдин). Центральну частину гір займає Путильсько-Верховинське низькогір'я (хребти увалисті, розчленовані давніми долинами, ярами, балками; трапляються зсуви), внутрішню - середньогір'я масивних хребтів Максимець, Лосова, Чорний Діл з карстовими формами рельєфу, Семенчик, Жупани, Томаатик, Яровиця (найвища абс. - гіис. 1580 м).
В області - 75 річок завдовжки понад 10 км кожна. Вони належать до басейнів Дунаю (Прут та його притоки Черемош з Білим Черемошем і Пущилою, Дереглуй, Черлена, Рингач; Сірет з Малим Сіретом і Сучавою) та Дністра (тече по північній межі області на протязі 272 км, праві притоки його невеликі). Пересічна густота річкової мережі 0,9 км/км2 (від 0,61 на рівнині до 1,43 км/км2 у горах). Живлення річок дощове і снігове. Споруджено близько 600 ставків і невеликих водосховищ (загальна площа водного дзеркала понад 2,8 км2). Площа Дністровського водосховища у межах Чернівецької області становить 142 км2. Річки і водойми використовують для рибництва, комунального водопостачання, Дністровське водосховище. – і для судноплавства.
В) Ґрунти.
Ґрунтовий покрив різноманітний. змінюється за висотою. На рівнині переважають сірі лісові та темно-сірі опідзолені ґрунти (близько 55% рівнинної частини області), чорноземи опідзолені (близько 25%), у долинах річок - дерново-лучні і чорноземно-лучні ґрунти. У передгір'ї домінують дерново-підзолисті поверхнево оглеєні ґрунти, біля підніжжя гір - буроземно-підзолисті сильно оглеєні. В горах - бурі гірсько-лісові ґрунти (70%), на низькогір'ї та улоговинах - дернові буроземні (23%), в долинах - дернові та лучні ґрунти.
Ліси займають близько 32%, луки - 15%, розорано 38 % площі області. На підвищених ділянках Прут-Дністровського межиріччя - масиви букових та буково-дубових лісів, у сх. частині - дубово-грабові. На товтрових пасмах, дністровських схилах, у карстових западинах - остепнені луки/чагарники. У річкових долинах - заплавні та болотні луки, на схилах - суходільні луки. На межиріччях передгірної частини (26 % площі області) збереглись масиви букових та буково-ялицевих лісів. У горах простежуються висотні пояси: де 800-950 масиви - букові, буково-ялицеві, 950 - 1100 масиви - ялицево-ялинові, 1100 -1400 - ялинові ліси, вище - високогірні субальп. луки (полонини) та чагарники.Північна частина Чернівецької області розташована у межах Західноукраїнської лісостепової фізико-географічної провінції, південна - у межах фізико-географічної країни Карпат Українських.
Ландшафтну структуру області утворюють типи рівнинних лісостепових, передгірних височенних хвойношироколистянолісових, гірських: низько-гірних хвойношироколистянолісових, низько- і середньогірських хвойнолісових та високогірних субальп. ландшафтів. Зміну природно-територіальних комплексів у горах зумовлює висотна поясність.
В області - 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду (заг. пл. 7,02 тис. га), республіканського значення 7 заказників (ландшафтні - Лужки., Стебник, Цецчне, Чорний Діл, орнітологічний Драницький заказник, лісові - Лунківський заказник, Петровецький заказник). 8 пам'яток природи (урочище Білка, печери Буковинка, Піонерка, Попелюшка, Баламутівська печера, Рухотинський ліс, Тисовий яр, Шилівський ліс), бот. сад і дендрологічний парк Чернівецького державного університету, Сторожинецький дендропарк; місцевого значення 9 заказників, 136 пам'яток природи; 40 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва та 39 заповідних урочищ.
В)Загальна характеристика клімату.
Клімат помірно континентальний, м'який, вологий; у горах - зима більш тривала, сніжна, літо вологе, прохолодне. Пересічна температура січня на рівнині -4,8, -5°, в передгір'ї -4,8, -5,5°, у горах -6, -10°, липня відповідно - від +18.8 до +19,5°, від +16,2 до +19°, від +13 до +16°.
Річна кількість опадів збільшується від 500-600 мм на_ рівнині до 700 мм у передгір'ї та 800-1200 мм у горах. Основна кількість їх випадав у теплий період року. В найбільш дощові місяці (червень - липень) близько 46 % опадів випадають у вигляді злив. Сніговий покрив на рівнині і передгір'ї внаслідок частих відлиг нестійкий, малопотужний; утворюється в кінці листопада, сходить у кінці березня (тривалість до 110 днів), у горах - відповідно на початку листопада й у травні. Висота його, 10 - 20 см на рівнині, 20 - 40 см у передгір'ї, 60 - 80 см у горах. Несприятливі кліматичні явища: зливи, град, тумани, ожеледиця, заметілі, хуртовини, посухи. Рівнинна частина Чернівецької області належить до Передкарпатського вологого, теплого агрокліматичного району, гірська - до Карпатського району вертикальної кліматична зональності. Діють Чернівецький обласний центр по гідрометеорології, якому підпорядковані 3 метеостанції (Чернівці, Новодністровськ, Селятин).
Висновок:
На мою думку найкраще геодезичні роботи проводити на початку травня до початку листопада,тому що цьому сприяють температурні показники.
