7. Первинні засоби пожежегасіння.

Первинні засоби пожежегасіння – знаходяться в розпорядженні медичної установи і служать для негайного застосування їх у перший момент виникнення пожежі. До них відносяться:

Шанцевий інструмент – це ломи, сокири. Лопати. Вони служать для виконання робіт, пов’язаних із проникненням у зону горіння.

Пожежні відра – найпростіші пристосування для боротьби з вогнем за допомогою води. Вони мають форму конуса, фарбуються у червоний колір і позначаються написом „пожежні”.

Гідропульти – насоси ручної дії, за допомогою яких струмінь води під напором направляється в зону горіння.

Найбільшого поширення як первинні засоби пожежегасіння одержали вогнегасники.

Види вогнегасників

1. Хімічно-пінні вогнегасники (ОХР – 10, ОП-М, ОП-ЕММ). Вогнегасна речовина – піна, утворюється в момент їхнього використання. Джерела піни – це хімічна реакція, що протікає при змішування лужної і кислотної складових. При цьому виділяється газоподібний диоксид вуглецю, він створює у балоні підвищений тиск, завдяки чому відбувається викид піни через спеціальний отвір – сприск. Для пуску вогнегасника в роботу потрібно шпилькою прочистити сприск, повернути розташовану на кришці вогнегасника рукоятку до упору, узяти вогнегасник правою рукою за бічну ручку, а лівою – за скобу під нижнім днищем і швидко перевернути кришкою вниз. Довжина струменя піни, що викидається – близько 8 м, тривалість роботи 60-65 с.

Пінні вогнегасники використовують в основному для гасіння палаючих твердих речовин. Іноді вони застосовуються і для гасіння легкозаймистих рідин: бензину, газу. Таким вогнегасником можна згасити палаючу рідину на площі близько 1 м².

Хімічно-пінним вогнегасником не можна гасити:

1. Електроустановки, що зайнятися, електромережі, коли вони знаходяться під напругою, оскільки утворена піна є провідником електричного струму.

2. Лужні метали, тому , що вони активно взаємодіють з водою при цьому водень, що може привести до вибуху.

3. Спирти – оскільки вони руйнують піну.

2. Повітряно-пінні вогнегасники (ОВП-5, ОВП-10) – залиті 6% розчином піноутворювача ПО-1. для виштовхування заряду з вогнегасника даного типу використовується вуглекислота, що міститься у вогнегаснику у спеціальному балоні під високим тиском. Для того, щоб пустити вогнегасник у хід, необхідно натиснути на пусковий важіль.

Дані вогнегасники застосовують для гасіння пальних речовин і нафтопродуктів.

3. Газові вогнегасники – призначені в основному для гасіння загорянь електричних приладів, установок, що знаходяться під напругою, двигунів внутрішнього загорання, автомобілів, ручної техніки, а також загорянь книг, документів, картин.

У лікувально-профілактичних та аптечних установах з газових вогнегасників в основному застосовують вуглекислотні та вуглекислотні-брометилові.

4. Вуглекислотні вогнегасники (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8) призначені для гасіння невеликих загорянь практично усіх видів з використанням в основному двоокисі вуглецю.

При відкриванні вентиля рідкий диоксид вуглецю виливається через дифузор і випаровується, утворивши газ, обсяг якого в порівнянні з рідким станом збільшується в 400-500 разів. Швидкий випар приводить до утворення твердого білого порошку, що має t 79 С°, струмінь розприскується на відстані 2-3,5 м. Тривалість роботи такого вогнегасника складає 30-40 секунд.

Поряд з цим в лікувальних і аптечних установах можуть застосовувати пересувні змонтовані на спеціальних візках вогнегасники типу ОУ-80, ОУ-400. Ці вогнегасники призначені для гасіння пальних і легкозаймистих рідин на площі до 5 м².

Усі вогнегасники розміщуються на висоті більш як 1,5 м від підлоги чи землі, і на відстані 1,2 м від краю дверей при їх відкриванні.

5. Порошкові вогнегасники (ОПС-6, ОПС-10) – у якості вогнегасної речовини використовують сухий порошок, з вуглекислої соди, ним заповнюють посудину. Застосовують даний вид вогнегасника при невеликій площі загорання , дія його 30 секунд.

Користуватися вогнегасником треба відповідно до інструкції. Працівник, відповідальний за дотримання протипожежного режиму, контролює забезпеченість установи цими засобами і готовність їх до дії.

Вогнегасники необхідно оберігати від впливу як надмірно високих, так і занадто низьких температур. З настанням зими вогнегасники переносять в опалювальні приміщення. Вуглекислотні вогнегасники мають у своєму розпорядженні таку вимогу, щоб на них не падали прямі сонячні промені.

12