- •1.Поняття, суть та ознаки конституційного ладу.
- •2. Система основних засад конституційного ладу України.
- •3. Закріплення основ громадянського суспільства в Конституції України та можливості його побудови в Україні.
- •4.Конституційно-правовий статус нацменшин в Укр: поняття, структура та принципи
- •5.Конст-правовий статус засобів масовоі ініормаціі.
- •6.Конст-правовий статус релігійних організац в Укр.
2. Система основних засад конституційного ладу України.
Засади конституційного ладу - це система вихідних принципів організації державної влади в конституційній державі, взаємовідносин конституційної держави з людиною та інститутами громадянського суспільства. Ці принципи, як зазначається в літературі, визначають і закріплюють основи правового статусу суб'єктів конституційно-правових відносин.
До засад конституційного ладу Конституція України відносить:
- народовладдя (народний суверенітет);
- державний суверенітет і незалежність України;
- унітарний устрій України;
- визнання людини як найвищої соціальної цінності, утвердження і забезпечення її прав і свобод;
- соціальний захист людини;
- статус української мови як державної;
- поділ влади;
- вищу юридична силу Конституції України і пряму дію її норм;
- рівність усіх суб'єктів права власності перед законом. Терміном «засади конституційного ладу України» позначають також загальний конституційно-правовий інститут, що закріплює основні принципи організації Української держави, які характеризують її як конституційну державу, а також визначає засади і найважливіші принципи взаємовідносин держави з людиною та інститутами громадянського суспільства.
Норми цього інституту містяться в розділі І Конституції України «Загальні засади». Вони відіграють надзвичайно важливу роль у системі національного права України і характеризуються такими специфічними рисами:
- особливим предметом регулювання - регулюють суспільні відносини, що визначають найважливіші питання організації державного і суспільного життя;
- загальним характером - закріплюють засади і принципи організації держави в найбільш загальній формі, а їх конкретизація здійснюється в інших розділах Конституції України та в актах чинного законодавства;
- найвищою юридичною силою - всі інші норми Конституції України, всі нормативно-правові акти держави базуються на конституційних нормах, що закріплюють засади конституційного ладу і, отже, не можуть їм суперечити;
- підвищеною стабільністю - відповідно до ч. З ст. 5 Конституції України право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить лише народові, а законопроекти про внесення змін до розділу І Конституції України затверджуються всеукраїнським референдумом (ч. І ст. 156)12.
Норми інституту «Засади конституційного ладу України» складають певну систему, і їх можна розподілити по таких групах:
- норми, що визначають гуманістичні засади конституційного ладу України;
- норми, що визначають республіканську форму правління та унітарний державний устрій України;
- норми, в яких дається характеристика основних якісних рис України як конституційної держави;
- норми, що закріплюють економічні, політичні, соціальні та духовно-культурні засади конституційного ладу України.
3. Закріплення основ громадянського суспільства в Конституції України та можливості його побудови в Україні.
Громадянське суспільство — це система самостійних і незалежних від держави суспільних інститутів і відносин, що забезпечують умови для реалізації приватних інтересів і потреб індивідів і колективів, для життєдіяльності соціальної і духовної сфер, їх відтворення і передачі від покоління до покоління.
Основні ознаки громадянського суспільства
Можна вказати ряд найбільш загальних ідей і принципів, що лежать в основі будь-якого громадянського суспільства, незалежно від специфіки тієї чи іншої країни. До них відносяться:
- Економічна свобода, різноманіття форм власності, ринкові відносини;
- Безумовне визнання і захист природних прав людини і громадянина;
- Легітимність і демократичний характер влади;
- Рівність всіх перед законом і правосуддям, надійна юридична захищеність особистості;
- Правова держава, засноване на принципі поділу і взаємодії влади;
- Політичний і ідеологічний плюралізм, наявність легальної опозиції;
- Свобода слова і друку, незалежність засобів масової інформації;
- Невтручання держави в приватне життя громадян, їхні взаємні обов'язки і відповідальність;
- Ефективна соціальна політика, що забезпечує гідний рівень життя людей .
Громадянське суспільство створює необхідні умови та атмосферу для безперешкодної реалізації основних прав і свобод особистості, принципів демократії, рівноправності, моральних і культурних цінностей, ідеалів справедливості. Воно передбачає наявність особливої сфери інтересів, суворо окресленої і охороняється законом, в тому числі і від свавілля самої держави. Тут над усіма покликаний панувати закон, що втілює порядок. А це вже певна ідеологія.
При цьому в громадянському суспільстві діяльність самої держави повинна протікати в демократичних правових формах, направлятися на захист прав людини, інших гуманістичних цінностей. Повинно бути по можливості ліберальне законодавство, м'які способи юридичної регламентації. Гарантією всього цього якраз і є громадянське суспільство. Громадянське суспільство - це поняття, яким позначають систему самостійних і незалежних від держави суспільних інститутів і відносин, що забезпечують умови для реалізації приватних інтересів і потреб індивідів і колективів, для життєдіяльності соціальної і духовної сфер, їх відтворення і передачі від покоління до покоління.
Громадянське суспільство забезпечує необхідний і раціональний спосіб соціального існування людей, заснований на розумі, свободі, праві та демократії. Сфера громадянського суспільства охоплює:
1) соціально-економічні відносини й інститути (форми власності, підприємництво, праця);
2) сферу виховання, освіти, науки і культури;
3) сім'ю - первинну основу співжиття людей;
4) систему засобів масової інформації;
5) етичні норми поведінки людей;
Громадянське суспільство починається з людини, його становлення нерозривно пов'язане з усвідомленням членами суспільства наявності у них громадянських прав, з формуванням їхньої активної позиції щодо реалізації та захисту своїх прав. Під громадянським суспільством у науці конституційного права іноді також розуміють певний суспільний устрій, за якого людині гарантується вільний вибір форм її економічного та політичного буття, забезпечуються загальні права людини та ідеологічний плюралізм1.
Взаємозв'язок держави і громадянського суспільства виявляється в тому, що держава здійснює свій регулятивний вплив у сфері громадянського суспільства лише в певних межах, які встановлюються для захисту інститутів і механізмів громадянського суспільства. Отже, громадянське суспільство функціонує і як система, що частково управляється державою, і як саморегульована система. Своєю чергою, конституційна держава також перебуває в певній залежності від саморегульованого громадянського суспільства і його потреб; останнє, як зазначалося вище, виступає необхідною передумовою конституційної держави.
Норми конституційно-правового інституту «Загальні засади конституційного ладу України» визначають засади економічних, соціальних і духовно-культурних відносин, закріплюють політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність.
