1.Поняття, суть та ознаки конституційного ладу.

Конституційний лад України – це система суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами України, прийнятими на її основі і відповідно до неї. У вітчизняній та зарубіжній літературі категорія “Конституційний лад” порівняно нова і її вживання пов’язане з прийняттям сучасних конституцій.

Основні принципи конституційного ладу України, які є базою для конституційного регулювання найважливіших суспільних відносин, закріплені у першому розділі Конституції України „Загальні засади”. Він складається з 20 статей.

Конституційний лад характеризується наступними ознаками:

1. суверенність конституційного ладу. Конституційний лад визначається конституцією України, яка прийнята ВРУ від імені народу, який є носієм суверенітету та змінюється виключно народом. Належне виключно народові право визначати і змінювати конституційний лад в Україні не може бути привласнене у будь-який спосіб державою, її органами або посадовими особами;

2. демократизм. (стаття 1, 5, 7, 15 КУ). Так, згідно ч. 2 статті 5 КУ носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Положення носієм суверенітету є народ закріплює принцип народного суверенітету, згідно з яким влада українського народу є первинною, єдиною і невідчужуваною, тобто органи державно влади та органи місцевого самоврядування здійснюють владу в Україні, що походить від народу.

3. гуманізм конституційного ладу, полягає в закріпленні і гарантуванні Конституцією такого порядку, який базується на реальній і всебічній повазі до особи, людини і громадянина, забезпеченні прав і свобод особи, їх гарантуванні.

4. реальність конституційного ладу, вказує на наявність конституційного ладу де-юре і де-факто. Конституційний лад – це з одного боку офіційний лад і система суспільних відносин проголошених і закріплених КУ. З іншого боку КЛ має бути дійсним і відображати реально існуючі суспільні відносини на момент прийняття КУ і на перспективу.

5. наукова обґрунтованість. Теоретичні основи конституції і гарантованого нею КЛ можна поділити на 3 частини: 1. Надбання світової конституційної думки; 2. здобутки радянської науки; 3. розробки українських вчених ;

7. програмність КЛ. Конституція України програмує розвиток держави і суспільства на перспективу і тому не всі норми конституції України є реальними.

На думку відомого українського вченого Віктора Федоровича Погорілка конституційний лад можна охарактеризувати в трьох аспектах:

1. за суттю. Конституційний лад являє собою певний тип правових відносин, які зумовлені рівнем розвитку суспільства, держави і права;

2. за змістом. Конституційний лад опосередковує передбачені і гарантовані Конституцією України державний і суспільний лад, статус людини і громадянина, систему безпосереднього народовладдя, організацію державної влади і місцевого самоврядування, територіальний устрій, основні засади зовнішньополітичної та іншої міжнародної діяльності держави;

3. за формою. Конституційний лад передбачає основні види організації і діяльності Держави і суспільства та інших державних відносин.

До спеціальних принципів конституційного ладу України відносять зокрема:

1) принцип здійснення державної влади шляхом поділу її на законодавчу, виконавчу, судову;

2) принцип верховенства права;

3) принцип прямої дії норм Конституції;

4) принцип визнання і гарантування місцевого самоврядування;

5) принцип судового захисту прав і свобод людини і громадянина тощо.