План заняття

1. Економічний лад, принципи теорії ладу.

2. Потенціал ринкових трансформацій. Теорії економічної політики. Політичний діловий цикл.

3. Влада у соціально-економічній системі. Форми влади. Держава в системі влади.

4. Суспільний розвиток з позицій синергетики.

5. Сучасне інституціональне середовище в економіці України.

Теми рефератів

1. Залізний закон олігархії Р. Міхельса.

2. Можливості контролю політики уряду з боку корпорацій.

3. Взаємовідносини держави та бізнесу в сучасній Україні.

4. Теорія соціалдарвінізму У. Самнера.

5. Економічна влада та типи господарського порядку.

6. Надлишок влади та шляхи його ліквідації в Україні.

7. Корупція в системі взаємодії держави та бізнесу.

Понятійний апарат

Економічний порядок – сукупність правил відносно організаційного устрою народного господарства та процесів, що відбуваються в ньому, а також сукупність закладів, що відповідають за керівництво економікою та надають їй деякої організаційної форми.

Структурні складові громадського суспільства – інститути, що займаються відтворенням людини, трансмісією з покоління в покоління соціального досвіду, накопиченого сучасним і минулим поколіннями.

Політика порядку – сфера створення та удосконалення господарського порядку, його організації.

Політика регулювання – політика впливу на процес економічного розвитку та господарського росту.

Влада – здатність однієї людини або цілої групи нав’язувати свої цілі іншим.

Кластер влади – сукупність інститутів влади, під впливом яких формується мотивація конкретного економічного агента та здійснюється його діяльність.

Постійна політична рента – блага, які отримують державні агенти як автоматичне супроводження їх статусу, тобто без будь яких додаткових, спеціальних зусиль або витрат, зв’язаних з її вилученням ( напр., депутатська недоторканість).

Додаткова політична рента – блага, для отримання яких державному агенту одного лише статусу недостатньо, необхідні додаткові зусилля, діяльність та витрати, що пов’язані з використанням займаємої посади.

Економічна влада – здатність окремої людини, керівництва фірми, крупної корпорації або зацікавленої групи здійснювати економічними засобами вплив на окрему людину, групу людей або суспільство в цілому з метою пристосування їх поведінки до власних інтересів.

Конституціоналізм – реальна і дійсна відповідність всіх без винятку органів державної влади конституційним нормам.

Синергетика – наука, що вивчає загальні закономірності утворення та руйнування упорядкованих структур в складних нерівноважних системах будь-якої природи.

Інформаційне суспільство – суспільство, в якому процес комп’ютеризації дає людям доступ до надійних джерел інформації, позбавляє їх рутинної роботи, забезпечує високий рівень автоматизації виробництва.

Інверсійний тип ринкової трансформації – формування ринкової системи в умовах індустріального суспільства.

Інституційне забезпечення економічного розвитку – дії влади, спрямовані на встановлення інститутів (норм і правил) і порядку їх дотримання.

Антимонопольний захист – ряд заходів з метою впливу на подолання монополізації ринку та зниження цін в інтересах споживачів.

Інституції – традиції, правила, норми та закони, які трансформуючи інформацію, необхідну для індивідуальних та колективних дій, створюють умови для відтворення суспільства.

Мораль – правила (принципи) поведінки людей, що відносяться до сфери взаємовідносин між ними та взаємовідносин їх з суспільством.

Моральне стимулювання – заходи, що спрямовані на підвищення колективної або особистої ініціативи робітників та їх інтересу до виконання своїх службових обов’язків.

Лобіювання – процес діяльності в органах законодавчої та виконавчої влади з метою виявлення та надання в ці органи інтересів окремих суспільних груп.

Корупція – злочинна діяльність в політичній, економічній, військовій та інших сферах, що передбача використання посадовими особами своїх владних можливостей та службового становища з метою особистого збагачення.