60

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

Методичні вказівки

до семінарських занять та самостійного вивчення

курсу „Національна економіка”

для студентів факультету економіки та управління

денної та заочної форми навчання

2010

Методичні вказівки до семінарських занять та самостійного вивчення курсу „Національна економіка” для студентів факультету економіки та управління денної та заочної форми навчання / Укл.: д.е.н. Прушківський В.Г., ст. викл. С.І. Домбровська, – Запоріжжя: ЗНТУ, 2010. – 58с.

Укладачі:   Прушківський В.Г., доктор економічних наук, завідувач кафедри політичної економії ЗНТУ

Домбровська С.І.., старший викладач кафедри політичної економії ЗНТУ

Рецензенти: Нестеренко Ж.К., кандидат економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів та банківської справи ЗНТУ

Білецька І.І., кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри маркетингу ЗНТУ

Відповідальний

за випуск: Прушківський В.Г., доктор економічних наук, завідувач кафедри політичної економії ЗНТУ

Затверджено на засіданні

кафедри політичної економії ЗНТУ

Протокол № 10 від 19.05.2010р.

Тема 1 національна економіка: загальне та особливе

Лекції – 4 год.

Семінари – 2 год.

Сам. роб. – 14 год.

План заняття

1. Економіка – основа життя людського суспільства.

2. Національна економіка, її структура та розвиток.

3. Глобалізація та її вплив на розвиток національної економіки.

4. Державна незалежність України – новий етап у формуванні та розвитку національної економіки.

5. Демографічний розвиток – природна основа формування людського потенціалу національної економіки.

Теми рефератів

1. Основні особливості економічної науки.

2. Сучасна економічна наука як синтез класичної політичної економії, кейнсіанства, неокласичного та інституціонально-соціологічного підходів.

3. Особливості становлення цивілізації в Україні.

4. Синергетика – новий науковий напрям, синергетика та економіка.

5. „Точка біфуркації” та її значення в економічному розвитку.

6. Світова та локальні цивілізації. Сучасний цивілізаційний процес.

7. Структурна перебудова економіки – запорука створення національної економічної системи.

Понятійний апарат

Економічні відносини – сукупність відносин між людьми відносно виробництва, розподілу, обміну та споживання економічних благ.

Предмет національної економіки – особливості національної економічної поведінки, специфічні форми універсальних причино-наслідкових зв’язків, природні та геополітичні фактори, ступінь державного втручання в економіку, своєрідність економічного порядку.

Ноосфера – складне матеріально-державне утворення, котре фіксує в собі досягнення культури людства в її історичному розвитку.

Трансформація – зміна структури будь-якої речі в межах процесу, котрий само організується.

Синергетика – наука, яка вивчає загальні закономірності утворення та розпаду впорядкованих структур в складних нерівноважних системах будь-якої природи.

Біфуркація – процес якісного переходу системи від стану рівноваги до хаосу або порядку, більш високої ступені організації та розвитку через послідовні малі зміни.

„Точна біфуркації” – остання зміна параметру, котра супроводжується непередбаченою ситуацією.

Економічна система – сукупність упорядкованих і скоординованих видів економічної діяльності суб’єктів господарювання в процес виробництва, обміну, розподілу та споживання економічних благ.

Цивілізація – (з лат. „суспільний”) – історично конкретний стан суспільства з його особливим способом виробництва, матеріальною та духовною культурою.

Глобалізація – галузь науки, що займається планетарними проблемами сучасності та майбутнього цивілізації людства.

Ендогенізація економіки – активізація внутрішніх факторів і зменшення негативного впливу зовнішніх факторів на соціально-економічний розвиток країни.

Національна економіка – продукт історичного розвитку народного господарства конкретної країни, сукупність усіх суб’єктів, з’єднаних в єдиний організм багатосторонніми економічними зв’язками та інтересами.

Економічний потенціал суспільства – здатність держави забезпечити достатній рівень виробництва та добробуту населення.

Виробнича інфраструктура – сукупність галузей економіки, що обслуговують виробництво.

Соціальна інфраструктура – сукупність галузей економіки, що безпосередньо впливають на розвиток людини, задовольняючи її соціальні та духовні потреби.

Галузева структура національної економіки – розподіл національної економіки на галузі.

Галузі – якісно однорідні групи господарських одиниць, що виконують в процесі суспільного відтворення однакові за соціально-економічним змістом функції.

Макроекономічні пропорції – кількісні співвідношення між різноманітними підрозділами та сферами суспільного виробництва, галузями, територіально-виробничими частинами національної економіки.

Макроекономічна рівновага – стан національної економіки, за яким забезпечується збалансованість усього суспільного виробництва.

Національні рахунки – вид балансів, котрі відображають систему взаємопов’язаних параметрів, що характеризують виробництво, розподіл, обмін та споживання національного продукту та національного доходу.

Система національних рахунків – сукупність прийомів за допомогою яких розраховується система взаємопов’язаних макроекономічних показників.

Роздержавлення – обмеження державної власності, її скорочення за рахунок створення інших форм власності.

Приватизація – перехід державної власності в приватну та створення вагомого приватного сектору в економіці.

Реприватизація – безкоштовне повернення об’єктів власності їх колишнім власникам або спадкоємцям.

Екогомологія – наука про органічну єдність людини та довкілля, господарства та батьківщини.

Моніторинг довкілля – система спостереження, збирання, оцінки, передачі, збереження та аналізу інформації про стан економічних систем, що розвиваються як природнім шляхом, так і під впливом техногенного навантаження.

Економічна політика держави – система соціально-економічних ідей та цілей розвитку країни, основні завдання, способи їх досягнення, діяльність органів державної влади та управління відносно їх реалізації.