Окремі представники ароматичних альдегідів і кетонів

Ідентифікація оксосполук.

Хімічні методи ідентифікації

Реакція «срібного дзеркала»

Проба Троммера

З реактивом Фелінга (мідно-тартратним розчином)

Реакція Шиффа

Реакція з натрію гідросульфітом

Реакція утворення оксимів

Реакція утворення фінілгідразонів

Р еакція утворення семікарбазону бензальдегіду

Е. АЛЬДЕГИДЫ И КЕТОНЫ

Альдегиды и кетоны имеют общие формулы R–CH=O и R–CO–R соответственно. Карбонильная группа С=О высокореакционноспособна, и поэтому альдегиды и кетоны занимают необычайно важное место в органическом синтезе многочисленных и разнообразных соединений. Некоторые члены этого класса используются в качестве ароматических добавок и душистых веществ и частично обусловливают характерные запахи некоторых растительных экстрактов и эссенций.

Практически важные кетоны.

Ацетон CH₃COCH₃, т. кип. 56 С, приятно пахнущая жидкость с высокой растворяющей способностью для таких материалов, как нитроцеллюлоза (используемая во взрывчатых веществах и лаках) и пластмассы. Ацетон применяется как растворитель и как разбавитель для лаков. Его также используют в синтезе более сложных органических соединений.

Акролеин CH₂=CH–CH=O, т. кип. 56 С; его пары обладают раздражающим действием на слизистую. Он образуется при пиролизе («перегреве») жиров.

Бензохинон. Желтое легко возгоняющееся твердое вещество, бензохинон является простейшим членом класса соединений, известных как «хиноны», которые содержат подобную циклическую систему. Некоторые хиноны представляют собой важные красители, другие являются пигментами растений и насекомых.

Камфора (камфара) представляет собой твердый летучий кетон с характерным приятным запахом. Из камфарного дерева получают L-форму, а D,L-форму производят в промышленных масштабах путем синтеза из других природных продуктов.

Вінницький медичний коледж ім.акад.Д.К.Заболотного

Науково-методична картка для теоретичних та практичних занять

Тема:	Альдегіди і кетони
Вид заняття:	Теоретичне, тип - комбінований
Група, курс:	ІІ курс, спеціальність “Фармація”
Місце проведення:	Лекційна аудиторія

Навчальна мета:

Знати:	Вміти:
Класифікацію оксосполук. Гомологічний ряд, номенклатуру, ізомерію та фізичні властивості оксосполук. Електронну будову карбонільної групи. Вплив природи вуглеводневого радикала на реакційну здатність оксосполук Хімічні властивості оксосполук. Методи добування альдегідів. Реакції ідентифікації оксосполук. Загальну характеристику окремих представників оксосполук, їх застосування.	Складати формули і назви оксосполук. Пояснити електронну будову карбонільної групи та вплив природи вуглеводневого радикала на реакційну здатність оксосполук Передбачити фізичні і хімічні властивості оксосполук. Складати рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості і добування оксосполук. Характеризувати окремі представники оксосполук.

Виховна мета:

Розвивати вміння спостерігати, зіставляти, порівнювати

Розвивати логічне мислення, пам’ять, просторову уяву, уміння порівнявати і

узагальнювати

Сприяти формуванню культури розумової праці

Розвивати вміння застосовувати раніше отримані знання

Міжпредметні зв’язки:

Фармацевтична хімія - “Загальна частина”, “Лікарські засоби - похідні спиртів

та альдегідів аліфатичного ряду”

Органічна хімія – “Феноли”

Технологія ліків – “Розчини”

Фармакологія – “Дезінфекційні та антисептичні лікарські препарати”

Методичне забезпечення та оснащення заняття:

Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва, таблиці “Класифікація органічних сполук”, “Застосування оцтової кислоти”, “Функціональні групи органічних сполук”, “Будова молекул карбонових кислот”

Основна та додаткова література:

Черних В.П. “Органічна хімія”

Ластухін Ю.О. “Органічна хімія”

Державна Фармакопея України

Березан О.В. “Органічна хімія”