- •Гомологічний ряд ненасичених альдегідів
- •Ізомерія карбонового скелету.
- •Пропанон
- •3. Положення кетогрупи (для кетонів)
- •Оксинення
- •Гідроліз гемінальних полігалогенпохідних
- •Кислоти в суміші можуть бути однаковими або різними. Якщо одна з кислот мурашина, то утворюються альдегіди, у решті випадків – кетони.
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Приєднання водню - гідрування
- •3) Приєднання води - гідратація
- •IV. Окисно-відновні реакції
- •Відновлення - приєднання водню
- •2) Окиснення
- •Б) з свіжевиготовленим купрум (іі) гідроксидом
- •При подальшому нагріванні відбувається розкладання CuOh і утворення червоного осаду:
- •V. Реакції заміщення
- •VI. Реакції полімеризації
- •Окремі представники аліфатичних альдегідів і кетонів
- •Ацетон (диметилкетон, пропанон) сн3 – с – сн3
- •Ароматичні альдегіди і кетони
- •Окремі представники ароматичних альдегідів і кетонів
- •Ідентифікація оксосполук.
- •Організаційна структура і зміст заняття
- •Номенклатура насичених альдегідів
- •Номенклатура ненасичених альдегідів
- •Номенклатура кетонів аліфатичного ряду
- •Тема: альдегіди і кетони
- •Насичені альдегіди
- •Гомологічний ряд ненасичених альдегідів
- •Ароматичні альдегіди
- •Фенілметаналь, бензальдегід
- •Ізомерія карбонового скелету.
- •Добування
- •Застосування
VI. Реакції полімеризації
Характерні лише для альдегідів, в першу чергу для формальдегіду.
Буває циклічна і лінійна.
Лінійна
При тривалому зберіганні формаліну поступово відбувається самовільна полімеризація формальдегіду і утворюється білий осад нерозчинного у воді полімеру - поліформальдегіду (параформ), який може перетворюватись на газоподібний формальдегід.
О
Н
//
n Н – С + Н2О Н— — С – О— —ОН
\
H Н n
Ц
иклічна
O
О Н2С
СН2
3 Н—С t, H2SO4
Н
О О
СН2
Триоксан
O
О Н3С—НС СН—СН3
3 СН3—С t, H2SO4
Н О О
СН—СН3
Паральдегід (2,4,6-триметил-1,3,5-триоксан)
Важливою
практичною реакцією є п
оліконденсація
формальдегіду з фенолом з утворенням
фенол формальдегідних смол
О
ОН ОН ОН
//
n
Н–
С
+ n
n
СН2ОН
СН2
\
H
n
Окремі представники аліфатичних альдегідів і кетонів
Мурашиний альдегід (формальдегід, метаналь) – СН2О – безбарвний газ із різким запахом, розчинний у воді. 37-40% водний розчин формальдегіду, який містить 6-15% метанолу (інгібітор полімеризації формальдегіду) застосовується під назвою “формалін” як дезінфікуючий та дублячий засіб, консервант анатомічних препаратів. В медицині як деззасіб (особливо в урології) використовують препарат гексаметилентетрамін (уротропін):
N
CH2 CH2 CH2
6
СН2О
+ 4NH3
- 6 Н2О
N
– CH2
N
– CH2
N
CH2
Уротропін
Ацетон (диметилкетон, пропанон) сн3 – с – сн3
║
О
Безбарвна рідина (Ткип = 56,5°С), змішується з водою та органічними розчинниками. Застосовують як розчинник орг.речовин (лаки, нітроцелюлоза) і як вихідна речовина в синтезі деяких лікарських препаратів, наприклад йодоформу:
С Н3 – С – СН3 + І2 + КОН СН3 – СООК + СНІ3 + Н2О
║
О
Ацетон дає інтенсивне винно-червоне забарвлення з натрій нітропрусидом.
Обидві реакції використовуються для виявлення ацетону в сечі (при цукрововму діабеті).
Ароматичні альдегіди і кетони
Реакції конденсації.
1) з аліфатичними альдегідами.
Ця реакція подібна до альдольної і називається перехресною:
2) з ангідридами карбонових кислот в присутності натрію ацетату – реакція Перкіна.
3)
Галогенування – на відміну від аліфатичних альдегідів (утворюють -галогенвмісні альдегіди) утворюють галогенангідриди ароматичних карбонових кислот:
Хлорангідрид бензойної кислоти
Реакції електрофільного заміщення в бензольному ядрі.
У реакції SЕ ароматичні альдегіди вступають важче, ніж арени, що повязано з електроноакцепторною дією альдегідної групи на бензольне ядро. Альдегідна група –орієнтант ІІ роду (м-орієнтант) проявляє –І і –М-ефекти:
