- •7.3. Реалізація моніторингу станів екологічної небезпеки в територіально-виробничому комплексі СередньогоПридніпровя (твк сп)
- •7.3.1. Фізико-географічні особливості регіону
- •7.3.2. Характеристика природної підсистеми як фонової основи формування екологічної небезпеки
- •7.3.3. Характеристика соціально-економічної підсистеми як активного середовища формування екологічної небезпеки
- •7.3.4. Практична реалізація підходів до структуризації екологічної небезпеки у конкретному регіоні
- •7.3.5. Результати аналізу стану техногенної небезпеки, що формується хімічними чинниками впливу у регіоні
- •7.3.6. Результати аналізу стану техногенної небезпеки, що формується фізичними та ландшафтотрансформуючими чинниками впливу у регіоні
- •7.5. Технологічні аспекти підвищення рівня регіональної екологічної безпеки шляхом залучення відходів різних господарчих комплексів у процеси одержання продукції цільового призначення
- •7.5.1. Господарський комплекс машинобудування та металообробки
- •7.5.2. Господарський комплекс нафтопереробки і нафтотранспортування
- •7.5.3. Гірничовидобувний та теплоенергетичний господарчі комплекси
- •7.5.4. Використання відходів різних господарських комплексів у процесах виробництва сорбентів
- •7.6. Обгрунтування використання мікроводоростей для забезпечення екологічної безпеки в штучно створених обєктах гідросфери
- •7.7. Обгрунтування застосування ефективних технічних засобів шумопоглинання для забезпечення екологічної безпеки
- •7.8. Реалізація заходів з забезпечення надійності управління еккологічною безпекою у регіоні
- •7.9. Бібліографічний опис літературних джерел довідково-інформаційного розділу
7.6. Обгрунтування використання мікроводоростей для забезпечення екологічної безпеки в штучно створених обєктах гідросфери
Проаналізуємо можливість використання мікроводоростей для доочищення стічних вод на прикладі ставка-випарника нафтопереробного заводу. В табл. 7.22 – 7.24 [33] наведемо в динаміці дані по видовому складу, чисельності, біомасі мікроводоростей і гідрохімічному режиму екосистеми ставка-випарника.
Таблиця 7.22 - Динаміка видового складу мікроводоростей ставка-випарника
Мікроводорості |
Місяці спостережень |
||||||||
червень |
липень |
серпень |
вересень |
||||||
відділ |
сімейство |
число видів |
|||||||
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
||
Chlorophyta |
Chlorococcaceae |
12 |
52,3 |
2 |
8,6 |
3 |
13 |
5 |
21,7 |
Eudlenophyta |
Eudlenaceae |
5 |
21,7 |
- |
- |
1 |
4,3 |
1 |
4,3 |
Bacillariophyta |
Naviculaceae |
3 |
13 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Cyanophyta |
Chlorooccaceae |
3 |
13 |
- |
- |
- |
- |
1 |
4,3 |
Примітка: число видів в % взято по відношенню до загальної зареєстрованої їх кількості.
Таблиця 7.23 - Динаміка гідрохімічного складу води ставка-випарника
Вміст забруднювача, мг/дм3 |
Місяць |
|||
червень |
липень |
серпень |
вересень |
|
Карбонати |
95,2 |
90,32 |
110,25 |
95,46 |
Сульфіди |
10,07 |
21,26 |
21,17 |
11,14 |
Фториди |
0,45 |
1,72 |
1,25 |
0,76 |
Ціаніди |
Сліди |
0,04 |
Сліди |
- |
Сірка загальна |
110,9 |
212,13 |
202,88 |
155,37 |
Кальцій |
22,35 |
23,38 |
24,05 |
22,56 |
Магній |
14,12 |
16,14 |
18,07 |
15,92 |
Алюміній |
1,12 |
0,9 |
0,98 |
0,71 |
Цинк |
0,03 |
Сліди |
0,05 |
Сліди |
Залізо (II) |
2,38 |
3,4 |
3,72 |
2,29 |
Мідь (I і II) |
0,05 |
Сліди |
- |
- |
Свинець (II) |
- |
Сліди |
- |
- |
Формальдегід |
0,05 |
0,15 |
0,03 |
Сліди |
Таблиця 7.24 - Динаміка біомаси мікроводоростей ставка-випарника
Показник |
Місяць |
|||
червень |
липень |
серпень |
вересень |
|
Чисельність водоростей, (екз/дм3) |
25,1 |
2,13 |
5,11 |
17,1 |
Загальна біомаса, (г/дм3) |
85,6 |
0,12 |
0,82 |
10,5 |
Зіставлення наведених даних дозволяє дійти наступних висновків:
максимальна чисельність і біомаса водоростей (при максимальному видовому складі) реєструється в червні (табл. 7.24). Відбувається масовий розвиток («цвітіння»), головним чином, зелених планктонних водоростей сімейства Chlorooccaceae, що спричиняє значне прискорення процесів самоочищення води ставка й обумовлює розвиток нижчих ракоподібних – дафній, для яких водорості є трофічним попередником. Це свідчить про виражені відтворювальні процеси, що мали місце в екосистемі до середини наступного місяця;
у середині липня, у результаті серійних аварійних скидань забруднених стоків у ставок-випарник, екосистема останнього різко деградувала. З організмів, що залишилися, виявлені кілька видів бактерій, два види некротизованих перифітонних нитчастих зелених водоростей. Основна причина масової загибелі представників усіх трофічних рівнів полягає в різкому підвищенні загальної токсичності води, обумовленої значним збільшенням концентрацій органічних (формальдегід) і неорганічних (фториди, сполуки сірки, ціаніди) інгредієнтів (табл. 7.23);
дані гідрохімічного й альгологічного аналізу наступних двох місяців (серпень і вересень) свідчать про поступове зниження концентрації ідентифікованих інгредієнтів у досліджуваній воді і частковому відновленні видового складу водоростей, багато з яких перенесли несприятливі умови, очевидно, у інцистованому стані.
Наведені дані вказують на доцільність використання альгобактеріальних комплексів різного складу для доочищення забруднених вод від нафтопродуктів, іонів важких металів і інших шкідливих домішок, зниження значень ХСК і БСК, видалення біогенних елементів (солей азоту і фосфору). Зокрема, для ТВК СП це особливо важливо для зниження рівня екологічної небезпеки в Комсомольському промрайоні, у водозабір якого потрапляють забруднені води ріки Псел, куди проникають по водоносних горизонтах забруднювачі зі ставка-випарника КНПЗ.
