7.3.4. Практична реалізація підходів до структуризації екологічної небезпеки у конкретному регіоні

У територіально-виробничому комплексі Середнього Придніпровя виділені три соціально-промислових райони: Кременчуцький, Комсомольський і Світловодський, до складу кожного з яких входить від 3 до 5 технозон (рис. 3.9). Кожна технозона характеризується визначеним ступенем територіальної відокремленості і різною насиченістю техногенними об’єктами.

Кременчуцький промрайон включає значну кількість техногенних об'єктів (основними з них є підприємства нафтохімії, машинобудування і металообробки, будіндустрії, теплоенергетики; різні види транспорту) [3] і займає площу близько 10 тис. га, з них 37% приходиться на промислові підприємства. Характер розміщення техногенних об'єктів по території промрайону дозволяє виділити 5 технозон: північну, південну, автозаводську, східну, центральну.

У північній технозоні найбільш потужніми джерелами техногенної небезпеки є нафтопереробний завод (КНПЗ), завод технічного вуглецю (КЗТУ), теплоелектроцентраль (ТЕЦ). Вони розташовані в безпосередній близькості один від іншого. Відокремлено знаходиться промивочно-пропарювальна станція і ставок-випарник КНПЗ. Відмінною рисою технозони є просторове розосередження виробничої і селітебної зон, між якими розташовані сільськогосподарські угіддя. Характерним є високий ступінь «сусідства» видів техногенної небезпеки. В теперішній час, як відзначалося вище, практично відсутній вид техногенної небезпеки, пов'язаний з біологічним впливом на навколишнє середовище. Але все-таки, варто вказати на те, що функціонуюче раніше джерело (завод білково-вітамінних концентратів) вплинуло на формування фонового стану небезпеки. Високий рівень техногенної небезпеки характерний для підвиду, обумовленого хімічним забрудненням підземних і наземних вод. Об'єкти розглянутої технозони є найбільш потужніми в ТПК джерелами формування небезпеки, пов’язаної з забрудненням атмосферного повітря. На їх частку приходиться більш 80% маси всіх промислових викидів промрайону [4]. Окремі джерела характеризуються значними обсягами викидів, значеннями висот і швидкістей виходу пилогазоповітряних сумішей. Ці обставини сприяють розсіюванню шкідливих речовин на досить значних територіях. Комп’ютерні розрахунки полів приземних концентрацій [5], показали, що при північно-східному напрямку вітру зона неприйнятної небезпеки досягає селітебної забудови Світловодського промрайону. Отже, має місце яскраве виражене просторове поширення небезпеки.

У південній технозоні основними джерелами техногенної небезпеки є: вагонобудівний (КВБЗ) і сталеливарний (СЛЗ) заводи, завод спецметаллоконструкціий і виробів зв’язку, цегельний завод, гранітний кар'єр, полігон для розміщення відходів (міське звалище). Тут формується досить високий рівень небезпеки, пов'язаної з хімічним забрудненням підземних вод і ґрунту. Внаслідок розміщення на території технозони джерела техногенних землетрусів і потенційно небезпечних об'єктів має місце небезпека, обумовлена техногенною сейсмічністю. Отже, ця зона характеризується різнопрофільністю екологічної небезпеки.

В Автозаводській технозоні джерела техногенної небезпеки знаходяться в безпосередній близькості від селітебних територій. Основними з них є: автомобільний завод (КрАЗ), завод коліс (КЗК), гранітний кар'єр. У цій зоні формування техногенної небезпеки відбувається під впливом викидів шкідливих речовин в атмосферу, промислових стоків, шумового забруднення, техногенної сейсмічності, розміщення відходів.

У східній технозоні сконцентровані, в основному, об'єкти будіндустрії. Відзначається обмеженість «сусідства» небезпек і відносно сприятлива позиційність у розміщенні її джерел. Переважно одноповерхова житлова забудова сприяє тому, що впливу проявів небезпеки піддається незначна кількість населення.

У центральній технозоні несприятливі позиційні властивості небезпеки яскраво виражені – техногенні об’єкти (тютюнова фабрика, меблевий комбінат, завод дорожніх машин – Кредмаш, шкіряно-лимарний комбінат і ін.) безпосередньо оточені селітебною багатоповерховою забудовою. «Гасінню» позиційності небезпеки, в значній мірі, сприяє розвинена мережа зелених насаджень і оптимальна організація санітарно-захисних зон промислових підприємств. Просторова структуризація небезпеки має переважно локальний характер.

Значний внесок у формування техногенної небезпеки Кременчуцького промрайону вносять різні види транспорту, особливо автотранспорт. Має місце «сусідство» небезпек, сформованих як хімічним, так і шумовим забрудненням навколишнього середовища, особливо в селітебних зонах поблизу транспортно насичених магістралей.

У південно-східній частині ТВК СП розташований Комсомольський соціально-промисловий район (рис. 3.9). Особливість його планування полягає в тому, що джерела техногенної небезпеки знаходяться поза селітебною забудовою, що сприяє незначному їх впливу на населення і міську інфраструктуру. В промрайоні виділено три технозони, які істотно відрізняються за рівнем сформованої техногенної небезпеки:

- східну, що включає Полтавський гірничозбагачувальний комбінат (ПГЗК) і безпосередньо прилягає до території міста Комсомольськ зі сходу;

- західну, на території якої розташовані три гранітних кар'єри;

- центральну (підприємства теплоенергетики, будіндустрії, харчової і легкої промисловості й ін.), що знаходиться в східній частині м. Комсомольськ.

З точки зору інтенсивності формування техногенної небезпеки і «сусідства» значимих її видів і підвидів у Комсомольському промрайоні виділена східна технозона. Тут у значній мірі присутній вид техногенної небезпеки, сформований чинниками трансформації ландшафтів (залізорудний кар'єр, відвали перероблених гірських порід, хвостосховища) [1]. Підривні роботи на кар'єрі впливають на розташовані поблизу його споруди різного призначення, чим викликають екологічну небезпеку, пов'язану з техногенними землетрусами. Формується техногенна небезпека підвиду, пов'язаного з чинниками хімічного впливу на атмосферне повітря [6]. Характерним є пилове забруднення атмосферного повітря. На долю цього інгредієнта приходиться більше 63% від викидів усіх шкідливих речовин. Пил виділяється переважно при видобутку і переробці гірських порід, складуванні відходів. Стічні води ПГЗК, що надходять у хвостосховища, представляють значну екологічну небезпеку. Унаслідок прориву дамби останнього існує імовірність забруднення ґрунту і поверхневих водойм шкідливими речовинами.

Профілізація екологічної небезпеки в західної технозоні визначається зональним пріоритетом – техногенними землетрусами. Чинниками формування небезпеки також є пилове забруднення навколишнього середовища, трансформація ландшафтів.

У центральній технозоні промрайону екологічна небезпека характеризується більш низькими рівнями, ніж в інших технозонах, і досить локалізована.

У Світловодському соціально-промисловому районі виділено [7] три технозони – південно-східну, південно-західну, Власівську (рис. 3.9).

Просторова структуризація техногенної небезпеки в м. Світловодськ характеризується сприятливою позиційністю щодо її джерел. Це досягається тим, що тут промислові підприємства практично не розташовуються в межах селітебних зон. Житлові райони розділені парками і лісовим масивом.

Південно-західна і південно-східна технозони цього промрайону, розташовані відповідно в східній і західній частинах міста Світловодськ. Перша з них включає високотехнологічні підприємства: завод «Чисті метали» і радіозавод, що знаходяться в межах міста. Основними джерелами формування техногенної небезпеки в південно-східної технозоні є об’єкти будіндустрії, комбінат твердих сплавів і тугоплавких матеріалів. У зазначених технозонах формується в даний час достатньо низький рівень екологічної небезпеки через істотне скорочення обсягів виробництва. Реанімація виробничого потенціалу з урахуванням ринкового попиту продукції може привести до істотної зміни технологій, що спричинить зміни структури небезпеки (як у кількісному, так і в якісному відношенні).

Власівська технозона (рис.3.9) представлена підприємствами будіндустрії і гранітним кар’єром. Виробнича територія відділена від селітебної забудови зеленими насадженнями, що послаблює позиційність небезпеки.

Безсумнівно, пріоритетом екологічної небезпеки у Світловодському промрайоні є гребля Кременчуцької ГЕС. Тут яскраво виражене надзвичайно небезпечне сусідство гранітного кар'єру відносно греблі, що визначає досить високий рівень небезпеки підвиду, сформованого техногенними землетрусами.

Резюмуючи, слід відзначити, що розглянутий регіон являє собою практично єдину урбанізовану територію, у якій за територіальною ознакою виділено 11 технозон, які відрізняються розмаїтістю видів і підвидів екологічної небезпеки.

Виходячи зі специфіки й особливостей формування екологічної небезпеки в регіоні доцільно розглядати основні функціонуючі господарські комплекси.

Так, наприклад, в ТВК СП є сенс виділити наступні господарські комплекси:

• машинобудування і металообробки;

• нафтопереробки і нафтохімії;

• видобутку і переробки рудних і нерудних копалин;

• будіндустрії;

• транспортний;

• теплоенергетичний.

Охарактеризуємо стисло вказані комплекси з позицій функціонування екологічної небезпеки.

Значну роль у формуванні екологічної небезпеки регіону відіграє господарський комплекс машинобудування і металообробки. Його об'єкти представлені практично у всіх технозонах. Основними джерелами небезпеки є КрАЗ, КБСЗ, Кредмаш, КЗК, КСЗ, завод металоконструкцій і виробів зв'язку, які розташовані в Кременчуцькому промрайоні. Пріоритетним для аналізованого комплексу є вид небезпеки, обумовлений хімічними чинниками впливу на навколишнє середовище. Характерною рисою техногенних об'єктів є наявність значної різноманітності технологічних процесів, що визначає широкий спектр шкідливих речовин (які знаходяться в різних агрегатних станах) у викидах в атмосферне повітря, у промислових стоках, у відходах. Для викидів в атмосферу характерна велика частка пилоподібних забруднювачів. Рідкі (травильного, гальванічного й ін. виробництв, відпрацьовані паливно-мастильні матеріали і т.і.) і тверді відходи формують техногенну небезпеку в місцях їх захоронення і складування, оскільки шкідливі речовини, що містяться в них, забруднюють ґрунт, водойми, підземні водоносні горизонти. На техногенних об'єктах аналізованого господарського комплексу формується також вид техногенної небезпеки, обумовлений фізичними чинниками впливу на навколишнє середовище. Це пов’язано, у першу чергу, із шумовим забрудненням, що продукується ковальсько-пресовим устаткуванням, використанням стиснутого повітря і т.і.

Основні джерела екологічної небезпеки в комплексі нафтопереробки і нафтохімії розташовані на таких потужних виробничих об’єктах як КНПЗ, КЗТУ, нафтопровідне управління. Має місце високий рівень забруднення відкритих водойм, ґрунту і підземних водоносних горизонтів при аварійних розливах нафти і нафтопродуктів, а також унаслідок міграції шкідливих речовин у водоносні горизонти зі ставка-випарника КНПЗ. Існує екологічна небезпека, пов'язана з забрудненням атмосферного повітря.

У комплексі по видобутку і переробці рудних і нерудних копалин формується широкопрофільна небезпека. Джерела техногенних землетрусів (кар’єри), кількість яких у досліджуваному ТВК значна, обумовлюють небезпеку, наслідки якої можуть виявлятися при ушкодженні і руйнуванні будинків і споруд, що знаходяться в зоні сейсмічного впливу. Характерної для об'єктів розглянутого комплексу є техногенна небезпека виду, сформованого чинниками трансформації ландшафтів. Кар'єрні розробки, що досягають глибини більше 100 м, перетинають водоносні горизонти, порушуючи їх цілісність. Це призводить до змін стану природної підсистеми (змінюються гідрогеологічні умови). Водні маси в значних кількостях надходять у чашу кар'єру, звідкіля відкачуються. При зупинці відкачуючого устаткування відбувається затоплення кар'єру і прилеглих територій. Технологічні об'єкти розглянутого комплексу (місця проведення вибухів, дроблення гірських порід, хвостосховища) є джерелами пилового забруднення атмосферного повітря.

У господарському комплексі будіндустрії формується техногенна небезпека видів, які обумовлені, в основному, трансформацією ландшафтів і забрудненням атмосферного повітря. Це визначається відносно великими обсягами твердих промислових відходів, що утворюються і складуються, а також надходженням в атмосферне повітря забруднювачів. Зазначений комплекс представлений значною кількістю техногенних об'єктів: у Кременчуцькому промрайоні – 4 заводи залізобетонних виробів, завод залізобетонних шпал, 3 цегельних заводи, 2 асфальтобетонних заводи; у Комсомольському промрайоні – цегельний завод і завод залізобетонних виробів; у Світловодському промрайоні – 3 заводи залізобетонних конструкцій і 3 заводи з виробництва будівельних матеріалів.

Транспортний комплекс. Автомобільний, залізничний і річковий транспорт представлені у всіх промрайонах ТВК СП. Спостерігається «сусідство» небезпек, яке обумовлене забрудненням атмосферного повітря продуктами згоряння вуглеводневого палива в двигунах і шумовим забрудненням. У місці розташування мосту через Дніпро відзначається найбільш високий ступінь «сусідства» небезпек через додаткову присутність впливу техногенної сейсмічності. Техногенний вплив авіаційного транспорту в основному полягає в шумовому забрудненні авіазасобами, які експлатуються на аеродромі льотного коледжу цивільної авіації. Об’єктами трубопровідного транспорту є магістральні газо- і нафтопроводи, нафтопродуктопроводи, станції перекачки. Екологічну небезпеку представляють аварійні пориви трубопроводів. Не виключене виникнення пожеж на перекачувальних станціях з резервуарними парками нафти і нафтопродуктів.

Енергетичний комплекс представлений техногенними об'єктами двох категорій, що відрізняються способами одержання енергії. До першої категорії відносяться об'єкти, де енергія виробляється при спалюванні вуглеводневої сировини. Це – переважно потужні теплоелектроцентралі (ТЭЦ), що розташовані в північній і південної технозонах Кременчуцького й у східній технозоні Комсомольського промрайонів. Тут формується техногенна небезпека, пов’язана з забрудненням атмосферного повітря продуктами спалювання вуглеводневої сировини. Шлами водопідготовки ТЕЦ також створюють техногенну небезпеку в місцях їх складування через забруднення ґрунту і водних об’єктів шкідливими речовинами, що містяться в них. В об'єктах іншої категорії вироблення електроенергії відбувається за рахунок використання потенційної енергії водних мас, зосереджених у водосховищі. У регіоні таким об’єктом є Кременчуцька ГЕС. Її гребля являє собою об'єкт підвищеної екологічної небезпеки, одним з чинників формування якої, як відзначалося вище, є вплив техногенної сейсмічності.