7.3.3. Характеристика соціально-економічної підсистеми як активного середовища формування екологічної небезпеки

Проведемо аналіз формування екологічної небезпеки. Зародження екологічної небезпеки у територіально-виробничому комплексі Середнього Придніпров’я приурочено до заснування м. Кременчука більш 430 років тому. Виникнення нових видів і підвидів небезпеки, а також підвищення її рівня тісно позв'язано з процесами формування і розвитку ТВК СП [2]. Невеликі кустарні майстерні і цехи перетворилися в потужні індустріальні підприємства, такі як автомобільний і вагонобудівний заводи, завод дорожніх машин і інші. З'явилися й одержали розвиток різні види транспорту. У цих умовах мала місце техногенна небезпека, сформована, в основному, хімічними (забруднення шкідливими речовинами компонентів навколишнього середовища) і фізичними (у більшому ступені, шумове і, у меншій мірі, електромагнітне забруднення) чинниками. Розширення виробництв і номенклатури продукції, що випускається, визначило збільшення інгредієнтного складу і кількісних показників забруднювачів, що містяться у викидах в атмосферу, у скидах у водний басейн, у відходах. Таким чином, ступінь небезпеки зазначених видів неухильно зростала.

Спорудження Кременчуцької ГЕС і виникнення однойменного штучного водосховища (одного з найбільших за площею в Європі), поява Полтавського гірничозбагачувального комбінату для переробки залізних руд Кременчуцької магнітної аномалії, а також ряду гранітних кар'єрів призвели до істотного збільшення ступеня виду екологічної небезпеки, пов’язаної з трансформацією ландшафтів [1]. Розміщення поблизу кар’єрів об'єктів різного призначення підсилило несприятливу позиційність джерел небезпеки, сформованої техногенними землетрусами.

Будівництво унікальних підприємств високотехнологічних галузей (виробництво надчистих металів і сплавів, тугоплавкого дроту, електронного устаткування) у м. Светловодськ, призвело до виникнення нових різновидів небезпеки.

Унаслідок інтенсивного розвитку економіки України виникла гостра потреба у виробництві енергоносіїв у центральній частині країни (з метою зменшення витрат з транспортування нафтопродуктів з інших регіонів). Тому в Кременчуці був побудований один з найбільших у Європі нафтопереробний завод. Одержали розвиток нафтохімічна галузь і теплоенергетика, підприємства яких стали потужними джерелами формування техногенної небезпеки. На базі нафтепереработки почав функціонувати завод білково-вітамінних концентратів, технологічні процеси якого призвели до зародження екологічної небезпеки виду, пов'язаного з біологічними чинниками впливу на навколишнє середовище. Закриття цього підприємства в 1991 р. сприяло поступовому зниженню і практично зникненню цього виду небезпеки надалі.

Розвинена соціально-економічна сфера сприяла виникненню й істотному розширенню мереж різних видів транспорту (залізничного, автомобільного, річкового, трубопровідного). Зокрема, споруджена розгалужена мережа магістральних газопроводів, нафтопроводів і нафтопродуктопроводів із системою перекачувальних станцій і резервуарних парків. Вони є потенційними джерелами екологічної небезпеки при аваріях і поривах трубопроводів. Великі обсяги будівельних робіт визначили створення потужньої будівельної індустрії, об'єкти якої розташовані по всій території ТВК. Зазначені чинники сприяли розширенню просторової структуризації небезпеки і несприятливого «сусідства» її складових.

Наявність великої сукупності джерел викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря і метеорологічні особливості регіону призвели до формування підвищених концентрацій забруднювачів на значних територіях. Присутність великих відкритих водойм сприяє перенесенню забруднювачів у різні частини розглянутого регіону і за його межі. Геологічні і гідрогеологічні характеристики полігону експериментальних досліджень, обумовлюють можливість міграції шкідливих речовин по підземних водоносних горизонтах. Усе це характеризує високий ступінь просторового поширення екологічної небезпеки.