7. ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ОПТИМАЛЬНОГО ЗАСВОЄННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА ОПРАЦЮВАННЯ ЇЇ НАУКОВОЇ СКЛАДОВОЇ

7.1. Коефіцієнти та параметри для визначення індекса техногеної небезпеки об’єкта

β_k

-

1,5

-

1,0

-

0,5

0

100

200

h_k , м

Рисунок 7.1. Залежність параметра β_k від середньої висоти викидів k-тої шкідливої речовини

Таблиця 7.1. Коефіцієнт відносної небезпеки k-тої шкідливої речовини

Найменування інгредієнта	k
Оксид вуглецю Ацетон Аміак Оксиди натрію, магнію, кальцію, заліза, калію, стронцію, молібдену, вольфраму, вісмуту Сірчаний ангідрид Оксиди алюмінію Вуглеводні (летучі низькомолекулярні) Пил деревини Пил кам'яновугільний Оксиди азоту (у перерахунку на NO2)	1,00 2,38 4,04 13,90 16,50 16,90 19,38 19,60 40,00 41,10
Продовження таблиці 7.1.
Найменування інгредієнта		k
Пил вуглецю (без домішок) Пил цементний Сірчана кислота Двооксид кремнію Пил коксовий та агломераційний (для підприємств чорної металургії) П’ятиокис ванадію (пил) Фенол Тверді частки, що викидаються дизелями, паливними й іншими установками, що спалюють мазути і гази Ціаністий водень Марганець і його сполуки Нікель і його оксиди Неорганічні сполуки ртуті Бенз[а]пірен		41,50 45,00 49,00 83,20 100,00 122,00 170,00 200,00 282,00 705,00 5475,00 2,24·104 1,26·106

Таблиця 7.2 Коефіцієнт, що враховує тип території розміщення об’єкта

Територія

А

Курорти, місця масового відпочинку в містах, історико-архітектурні пам'ятники Санаторії, паркові і лісопаркові зони в містах і населених пунктах, заповідники, ландшафтні і водоохоронні зони Селітебна територія міст із населенням: понад 500 тис.чол. від 100 до 500 тис. чол. до 100 тис. чол. Селітебна територія сільських населених пунктів Території, розташовані удалині від поселень людей: сільськогосподарські землі, що не вимагають спеціальних меліоративних робіт Незручні для сільськогосподарського освоєння землі, що не представляють цінності для збереження як ландшафтні зони

3,0 2,5 2,0 1,0 0,7 0,5 0,3 0,1

7.2. Коефіцієнти та показники моделі комплексної оцінки техногенної небезпеки, що формується хімічними чинниками

Таблиця 7.3 - Регіональний коефіцієнт господарчої диференціації території

Характер території	Значення коефіцієнта
Території з аграрними функціями	1
Території з промисловими функціями	1,25

Таблиця 7.4 – Коефіцієнт, що залежить від кількості жителів, що піддаються впливу проявів екологічної небезпеки

Чисельність населення, тис. чоловік	Значення коефіцієнта
До 100	1
100 – 250	1,2
250 – 500	1,35
500 – 1000	1,55
Більше 1000	1,8

Таблиця 7.5 - Басейновий коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водойми

Басейни морів і рік	Значення коефіцієнта
Азовське море	2
Чорне море	2
Дунай	2,2
Тиса	3
Прут	3
Дністер	2,8
Дніпро (кордон України - до м. Києва)	2,5
Дніпро (м. Київ включно – до Каховського гідровузла)	2,2
Дніпро (Каховський гідровузол включно – до Чорного моря)	1,8
Прип'ять	2,5
Західний Буг і ріки басейну Вісли	2,5
Десна	2,5
Південний Буг та Інгул	2,2
Річки Кримського півострова	2,8
Сіверський Донець	2,2
Міус	2,2
Кальміус	2,2

Таблиця 7.6 - Коефіцієнт, що залежить від віддаленості місця розміщення відходів від селітебної території

Місце (зона) розміщення відходів	Значення коефіцієнта
В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них	3
За межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від них)	1

Таблиця 7.7 - Коефіцієнт, що враховує ступінь захищеності навколишнього середовища від впливу відходів

Характер місця розміщення відходів	Значення коефіцієнта
Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря, водних об'єктів і ґрунтів від забруднення	1
Місця складування, що не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря, водних об'єктів і ґрунтів	3

Таблиця 7.8 – Показник, що відображає ступінь негативного впливу на навколишнє середовище одиниці маси певного інгредієнта, що міститься у викидах в атмосферу

Забруднюючі речовини	Значення показника
Бенз[а]пірен	33935,5
Берилій і його сполуки, етилмеркаптан, тетраетилсвинець	8026
Ртуть і її сполуки, свинець і його сполуки	1130
Нікель і його сполуки	1075
Хром і його сполуки	715,5
Гідразина гідрат	687,5
Марганець і його сполуки	211
Стирол	194,5
Пил азбестовміщуючий, пил поліметалевий свинцево-цинкового виробництва, кобальт металевий	190,5
Фенол	121
Ванадію пятиокис	99,5
Ампіцилін, кальцію стеарат, барію оксид, фурацилін (5 – нітрофурфурол семикарбомол), фенацетин (n - ацетамінофенол), металілхлорид, натрію гідроксид, натрію нітрит, стрептоцид (n – амінобензолсульфенамід)	95
Сірководень	85,5
Газоподібні фтористі сполуки, формальдегід	66
Кадмію сполуки	61
Продовження таблиці 7.8
Забруднюючі речовини		Значення показника
Сірковуглець		55,5
Акрилонітрил, акролеїн, алюмінію оксид (у перерахнку на алюміній), аміни аліфатичні С15 – С20, ангідрид фталевий (пари, аерозоль), бензол, водень ціаністий, диметиламін, дихлоретан, епіхлоргідрин, тетрахлоретилен, фториди, фтористі газоподібні сполуки, хлор, хлороформ (трихлорметан), альдегід каприловий, альдегід каприновий, альдегід пропіоновий, альдегід пеларгоновий, заліза хлорид (у перерахунку на залізо), ізобутил бромистий, метилпропан, кислота сірчана, кислота азотна, кислота мурашина, міді оксид (у перерахунку на мідь), метилмеркаптан		43,5
Азоту оксиди, ангідрид сірчистий, озон, спирт н-бутиловый, аэрозоль лакофарбових матеріалів, дибутилфталат, дифенилоксид, емульсол, триетаноламин, барію пероксид, барію сульфат, барію трисульфат, кислота фосфорна, крезол, олія мінеральна нафтова, парафини, поліетилен, сірка елементарна, смола (СТУ - 3)		26,5
Бензин нафтовий		15
Ацетон		10
Ацетальдегід, вольфрамат натрію (у перерахунку на вольфрам), вінілацетат, етилен, фурфурол, цинку оксид (у перерахунку на цинк), циклогексанол, заліза оксид (у перерахунку на залізо), заліза сульфат (у перерахунку на залізо), кислота масляна, кислота оцтова, кислота валеріанова, кислота акрилова, кислота борна, метилметакрилат, метанол (спирт метиловий), натрію сульфіт-сульфатні солі, олова оксид (у перерахунку на олово), спирт аміловий, спирт ізопропіловий, спирт пропіловий, трихлоретилен		6,5
Бутилацетат		6
Аміак		5
Вуглеводні (крім 1-го і 2-го класів небезпеки), диметилсульфід, дивінілбензол, етилацетат, циклогексан, сульфат амонію, кислота ацетилсаліцилова, метилізобутилкетон, парацетамол, спирт етиловий, скипидар		1,5
Водень хлористий, вуглецю оксид, тверді речовини (крім 1-го і 2-го класів небезпеки), аерозоль зварювання ацетилен, альдегід β-ціанпропіоновий, бромістий метил, етилцелозольв, етиленгліколь, етиловий ефір пропіонової кислоти, ізоамілацетат, уайт-спірит, каїніт, фосфогіпс, кислота аскорбінова, метан, натрію хлорид, сольвент-нафта		1

Таблиця 7.9 – Показник, що відображає ступінь негативного впливу на

навколишнє середовище одиниці маси шкідливих речовин, що містяться

у скидах у водний басейн

Назва забруднюючої речовини	Значення показника
Хром	1376
Мідь, нікель, цинк	997,5
СПАР, залізо, свинець	172
Нафтопродукти	103
Нітрити	86
Азот амонійний	17,5
Фосфати	14
Органічні речовини ( за показниками БСК5 )	7
Кальцій, магній, сухий залишок ( мінералізація, за винятком хлоридів, сульфатів, азоту амонійного, нітритів, нітратів, фосфатів, металів)	3,5
Нітрати	1,5
Завислі речовини, сульфати, хлориди	0,5

Таблиця 7.10 – Показник, що відображає ступінь негативного впливу на навколишнє середовище одиниці маси відходів різних класів небезпеки

Клас небезпеки відходів	Ступінь небезпеки відходів	Значення показника
I II III IV	Дуже небезпечні Високонебезпечні Помірно небезпечні Малонебезпечні	27,5 1 0,25 0,1

7.3. Реалізація моніторингу станів екологічної небезпеки в територіально-виробничому комплексі СередньогоПридніпровя (твк сп)

7.3.1. Фізико-географічні особливості регіону

ТВК СП є південно-східною частиною Середнього Придніпров’я. Він являє собою практично єдину урбанізовану систему [1], до складу якої входять такі агломерації, як міста Кременчук, Комсомольск, Світловодськ (включаючи селище Власівку) з їх промисловими і транспортними комплексами, Кременчуцька ГЕС, акваторія ріки Дніпро (верхня частина Дніпродзержинського водосховища і нижня частина Кременчуцького водосховища), заплавна частина притоки Дніпра ріки Псел, система невеликих річок, регіональний ландшафтний парк «Кременчуцькі плавні», оточуючі лісові масиви і сільськогосподарські угіддя (рис. 3.9).

Відповідно до фізико-географічного районування район розміщення ТВК СП відноситься до Південної Лісостепової області Дніпровської терасової рівнини (Кременчуцько-Кишеньківський фізико-географічний район).

7.3.2. Характеристика природної підсистеми як фонової основи формування екологічної небезпеки

Розглянемо особливості впливу природної підсистеми на формування екологічної небезпеки на прикладі ТВК СП, який розташований у долині р. Дніпро, що має асиметричну будову. Лівий берег являє собою велику терасову низовину з поступовим підвищенням у бік вододільного плато. Особливістю будови правого берега є порівняно різкий перехід прибережної низовини у високі поверхні різного генезису, що досить близько підходять до русла Дніпра. У деяких зниженнях рельєфу (балки, ложбини, блюдця) лесовидні суглинки втратили властивості просідання, що наочно видно по процесах їх ущільнення, які вже стались під впливом власної ваги внаслідок зволоження. За певних умов можуть з'явитися явища просадки. Це, безсумнівно, є чинником, який сприяє підвищенню рівня екологічної небезпеки.

ТВК СП розташований в середній частині північно-східної окраїни Українського щита (зона переходу від кристалічного масиву до Дніпровсько-Донецької западини), складеного кристалічними породами архейського віку. Кристалічний фундамент у районі північної технозони Кременчуцького промрайону залягає на глибині 80-130 м, тоді як у районі центральної технозони він знаходиться на глибині 6-15 м. Виходи кристалічних порід на денну поверхню спостерігаються досить часто. Кристалічні породи представлені гранітами, гранітогнейсами і гнейсами. Не вимагає особливих доказів той факт, що, коли кристалічний фундамент залягає на незначній глибині (десятки метрів), акумуляція і поширення забруднюючих речовин відбувається в зовсім іншому режимі, ніж при його глибокому (десятки кілометрів) заляганні. Поширення напруг сейсмічного характеру також буде відрізнятися в зазначених випадках. Наведені геолого-географічні характеристики вказують на досить складні умови формування екологічної небезпеки.

В ТВК СП присутні декілька водоносних горизонтів. Існує гідравлічний зв'язок з вище- і нижчерозташованими водоносними горизонтами. Води бучаксько-канівського водоносного горизонту відрізняються значною мінералізацією (до 5 г/дм³) і не придатні для питного водопостачання. Водоносний горизонт у відкладаннях Харківської свити має поширення в зниженнях кристалічного масиву і розвинений у межах високих надзаплавних терас. Потужність водоносної товщі складає 10-17 м. Водомісткість горизонту невелика, питомі дебети не перевищують 0,1 дм³/с, коефіцієнти фільтрації пісків - 1,4 м/добу.

Ґрунтові води, що залягають, зокрема, в алювіальних пісках і супесях, використовуються місцевим населенням для питних потреб шляхом закладення шахтних колодязів глибиною від 7 до 16 м. Основним джерелом живлення ґрунтових вод (природний режим) є атмосферні опади, однак важливу роль у поповненні водоносного горизонту відіграє річка Псел. Амплітуда коливання рівня вод залежить від інфільтрації весняних і осінніх атмосферних опадів, а також від підпору ґрунтових вод ріками Псел і Сухий Кагамлик під час повені. Таким чином, гідрогеологічні умови регіону специфічні і впливають на формування екологічної небезпеки, що визначається просторовим поширенням по підземних горизонтах забруднювачів, які потрапляють до них із ґрунту і поверхневих водойм. Ступінь небезпеки зростає в зв'язку з тим, що води зазначених горизонтів використовуються для питного постачання населення.

Концентрації забруднюючих речовин у приземному прошарку атмосфери значною мірою залежать від кліматичних і метеорологічних параметрів. ТВК СП розташований в зоні атлантико-континентального клімату, що характеризується спекою влітку, холодною зимою, у більшості випадків малосніжної. Характеристика температурного режиму наведена в табл. 7.11 і 7.12.

Таблиця 7.11 - Середня місячна і річна температура повітря в ТВК СП

Місяць	01	02	03	04	05	06	07	08	09	10	11	12	РРік
t0, С	--5,6	--4,9	00,2	88,7	116,0	119,2	221,5	220,5	115,0	88,1	11,8	--3,2	88,1

Слід зазначити, що температура навколишнього середовища впливає на умови розсіювання шкідливих речовин, які викидаються техногенними джерелами. Чим більше вона відрізняється від температури викиду, тим краще відбувається розсіювання, що сприяє зниженню приземних концентрацій. Це зменшує рівень екологічної небезпеки.

Таблиця 7.12 - Екстремальні температури повітря в ТВК СП

Місяць	01	02	03	04	05	06	07	08	09	10	11	12	Рік
t min,0C	-35	-35	-29	-13	-1	2	8	2	-4	-18	-21	-27	-35
t max,0C	13	12	24	31	34	38	40	40	36	31	22	13	40

Вологість повітря є одним з метеопараметрів, які визначають ступінь впливу на людину чинників екологічної небезпеки, і залежить від циркуляційних процесів і особливостей поверхні, що підстиляє. Помісячна динаміка вологості приведена в табл. 7.13.

Таблиця 7.13 - Середня місячна і річна абсолютна і відносна вологості повітря в ТВК СП

Вологість	Місяці												За рік
	01	02	03	04	05	06	07	08	09	10	11	12
Абсолютн, мб	4,1	4,2	5,2	7,6	10,9	14,6	16,2	15,5	11,8	8,4	6,6	4,9	9,2
Відносна, %	86	85	81	69	62	65	66	66	69	79	86	84	75

На вологість повітря впливає рослинний покрив. Рослини випаровують велику кількість вологи і, тим самим, збагачують водяною парою приземний прошарок атмосфери. Цьому сприяє ще й зменшення рослинним покровом швидкості вітру, а, отже, і турбулентного переносу пари води.

Опади, в значній мірі, сприяють перерозподілу ступеня екологічної небезпеки між компонентами природного середовища. Присутні в атмосферному повітрі й у рослинному покриві шкідливі речовини надходять у ґрунт, поверхневі води і підземні водоносні горизонти. Розподіл опадів по місяцях наведено в табл. 7.14.

Таблиця 7.14 - Середньомісячна і річна кількість опадів в ТВК СП

Місяць	01	02	03	04	05	06	07	08	09	10	11	12	Рік
Х, мм	39	44	35	38	52	75	68	51	33	41	41	46	563

Вітер значною мірою визначає зони забруднення атмосферного повітря і, тим самим, впливає на просторове поширення екологічної небезпеки. У теплий період року на території ТВК СП панують північно-західні вітри, у холодний час - переважають східні і південно-західні. Дані про швидкості вітру наведені в табл. 7.15.

Таблиця 7.15 - Середня місячна і річна швидкість вітру в ТВК СП

Місяць	01	02	03	04	05	06	07	08	09	10	11	12	Рік
W, м/с	4,2	4,6	4,4	3,9	4,0	3,5	3,3	3,0	3,1	3,6	4,2	4,4	3,8

Найбільшу повторюваність мають вітри швидкістю 0-5 м/с (50%), тобто слабкі і помірні. Сильні вітри, швидкістю 15 м/с і більше у середньому за рік спостерігаються не більше 5 днів.

На території ТВК СП спостерігається зміна значень метеопараметрів у порівнянні з прилягаючим периферійним простором: зменшення сонячної радіації в загальному на 10-17%, підвищення температури (на 1-2⁰С), збільшенні кількості опадів (на 4-5%). Це пов’язано з наявністю значних водних об’ємів і техногенним впливом на атмосферні процеси. Зазначені чинники відповідним чином впливають на формування екологічної небезпеки.

Гідрографічна мережа ТВК СП представлена водосховищами Дніпровського каскаду, та сукупність середніх та малих річок. Істотно трансформовані (внаслідок створення каскаду штучних водосховищ) об'єкти гідросфери, а також гребля Кременчуцької ГЕС (рис. 3.9), є одними з основних джерел регіональної екологічної небезпеки.

Через регулюючий вплив Кременчуцького водосховища розподіл стоку й рівневий режим в регіоні істотно відрізняються від природних умов. Коливання рівнів води у водосховищі обумовлені розходженнями в співвідношенні між компонентами прибуткової і видаткової частин водного балансу в окремі роки, які залежать від гідрометеорологічних умов. Амплітуда таких коливань іноді досягає 2,5 м. Це відбивається на режимах малих річок, що протікають по території регіону. Зазначені чинники призводять до засолення ґрунтів, розмивання берегів і т.і., а також є однією з причин розвитку процесів підтоплення.

Великою водною артерією в ТВК СП є ріка Псел, що впадає в Дніпро між містами Кременчук і Комсомольск. Води цієї ріки забруднені шкідливими речовинами (в основному, похідними вуглеводнів і фенолами), що потрапляють в неї через підземні водоносні горизонти зі ставка-випарника нафтопереробного заводу (рис.3.9). Це призводить до підвищення рівня екологічної небезпеки (особливо в Комсомольському соціально-промисловому районі), оскільки водозабір для господарсько-побутового водопостачання м. Комсомольська розташований поблизу місця впадання Псла в Дніпро.