Тема 14 «ціноутворення брендів»

1. Як визначення марки може бути використано:

1) марка – це заголовок;

2) марка – це форма;

3) марка – це персонаж;

4) марка – як заголовок, як форма, як персонаж.

2. Середня цінова премія на провідні марки продовольчих товарів становить:

1) 100%;

2) 40%;

3) 19%; ,

4) 50%.

3. Сильні торгівельні марки сприяють збільшенню грошових потоків так, як:

1) мають високі ціни;

2) мають більший обсяг продажу;

3) сприяють зниженню витрат та підвищенню ефективності використання активів;

4) мають високі ціни, більший обсяг продажу, сприяють зниженню витрат та підвищенню ефективності використання активів.

4. Торгівельні марки є:

1) одним з найдорожчих активів фірми;

2) більше, ніж просто товари і послуги;

3) нематеріальний, але надзвичайно важливий компонент діяльності фірми;

4) одним з найдорожчих активів фірми, надзвичайно важливий компонент діяльності фірми.

5. Марочне ціноутворення:

1) трохи відрізняється від традиційного;

2) дозволяє цілком використати вплив, який торгівельна марка справляє на споживачів;

3) зовсім не відповідає традиційним підходам до визначення ціни;

4) трохи відрізняється від традиційного, дозволяє цілком використати вплив, який торгівельна марка справляє на споживачів.

6. Марочна ціна – це:

1) середня ціна на даний вид брендового товару;

2) ціна, орієнтована на світові ціни;

3) максимально можлива ціна на товар;

4) надбавка до ціни, яку ринок готовий заплатити за марочний продукт.

7. Найбільш точним визначенням марочного ціноутворення є:

1) традиційне ціноутворення;

2) використання гнучких цінових стратегій;

3) використання інтегрованих з позицією марки складових її портрета, для визначення цін на пропоновані під її ім’ям товари і послуги;

4) традиційне ціноутворення, використання гнучких цінових стратегій.

8.До найбільш вагомих чинників лояльності споживачів до торгівельної марки відносять:

1) у марки вигідна ціна, висока якість, марка ефективно вирішує мої проблеми;

2) висока якість марки, надійність і стабільність у використанні;

3) марка несе в собі унікальні вигоди, є екологічно чистою;

4) марка підкріплена купівельним сервісом є екологічно чистою.

9.За даними Interbrand (в 2009 р.) перша трійка брендів українських виробників така:

1) «Хортиця», UMC, «Оболонь»;

2) «Оболонь», «Рошен», «Золота Амфора»;

3) UMC, «Оболонь», «Рошен»;

4) UMC, «Хортиця», «Оболонь».

10. Бренд – це:

1) марка, але з повними властивостями;

2) марка, що сприйнята логікою і серцем покупця, споживача внаслідок цілеспрямованих, високо затратних дій фірми;

3) поняття яке якби його не було, то слід було придумати;

4) марка, але з повними властивостями, марка, що сприйнята логікою і серцем покупця, споживача внаслідок цілеспрямованих, високо затратних дій фірми.

11. Створення бренда:

1) бажано для кожної фірми, але воно не завжди може бути підкріплене можливостями;

2) дорога, трудомістка, клопітка кваліфікована праця, яку можуть собі дозволити крупні, фінансово стійкі компанії;

3) необов’язкове для всіх фірм, оскільки передбачає виникнення ризику;

4) бажано для всіх товарів.

12. Назвіть найпоширеніші недоліки методів розрахунку капіталу бренду:

1) не враховують результату від застосування бренду, а тільки витрати на нього;

2) нездатні враховувати обсяги продажу під певним брендом;

3) важко підібрати небрендовий товар з яким можна було б порівняти обсяги продажу брендового;

4) не враховують результату від застосування бренду, а тільки витрати на нього, нездатні враховувати обсяги продажу під певним брендом.

13. Торговельна марка (бренд) – це:

1) нематеріальний, надзвичайно важливий компонент діяльності компанії, те, що вона собою символізує;

2) засіб, що зовсім не відповідає традиційним підходам до визначення ціни;

3) засіб зниження витрат та підвищення ефективності використання активів;

4) метод ціноутворення.

14. Скільки існує рівнів чинників лояльності до торгівельних марок:

1) 2;

2) 3;

3) 4;

4) 5.