3. Основними завданнями маркетингової комунікаційної політики на етапі зрілості життєвого циклу товару є:

1) створення правильного іміджу компанії-виробника;

2) підтримка досягнутого рівня продажів;

3) нагадування про товар;

4) стимулювання пробної покупки

4. Основна мета комунікаційної діяльності — це:

1) формування максимально позитивного, дружнього середовища в інформаційному просторі і суспільній свідомості, що сприяє веденню бізнесу і досягненню стратегічних цілей компанії;

2) організація, планування, реалізація та контроль за фізичним переміщенням товару від місць його виробництва до місць споживання з метою задоволення потреб споживачів і досягнення власних цілей;

3) визначення відпускної ціни, знижок, умов оплати за товари чи послуги, управління цінами з урахуванням побажань та можливостей споживачів та одночасного забезпечення прибутку підприємства-товаровиробника;

4) створення і управління продукцією підприємства для задоволення потреб споживачів і досягнення підприємством власних цілей.

1. Функціональне комунікаційне повідомлення:

1) стосується сприйняття корисності продукту або послуги, що асоціюються з брендом;

2) стосується здатності користувача ідентифікувати себе з групою;

3) стосується здатності бренду викликати емоції, надавати ментальну підтримку;

4) стосується розшифрування маркетингового звернення

2. Законом «Про рекламу» заборонена:

1) соціальна реклама;

2) прихована реклама;

3) реклама алкоголю;

4) реклама зброї.

3. Відповідно до Закону «Про рекламу» вірним є твердження

1) методи та засоби реклами повинні завдавати її споживачам моральних збитків;

2) реклама розповсюджується на території України російською та українською мовами;

3) реклама є об’єктом авторського права;

4) законом не заборонена недобросовісна конкуренція.

4. Маркетингові комунікації в країнах – членах Європейського Союзу (ЄС) не контролюються:

1) внутрішніми законами;

2) національними саморегулюючими організаціями;

3) законодавством ЄС;

4) українськими законами

5. Систему саморегулювання комунікаційної діяльності України не представляє наступна організація

1) Українська асоціація маркетингу;

2) Асоціація зовнішньої реклами України;

3) Українська асоціація прямого продажу;

4) Федеральна антимонопольна служба.

6. Законом «Про рекламу» не забороняється:

1) переривати з метою розміщення реклами трансляції сесій, офіційних державних заходів;

2) вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я за згодою цієї особи;

3) переривати для реклами демонстрацію фільмів у місцях публічного показу (наприклад, кінотеатри);

4) розповсюдження реклами з використанням телексного або факсимільного зв’язку.

7. Розповсюджувач — це насамперед особа, яка:

1) виготовляє рекламну продукцію;

2) розробляє ідею рекламного звернення;

3) забезпечує розміщення рекламного повідомлення;

4) замовляє створення, виготовлення або розміщення реклами.

8. Елемент комунікації «комунікатор» означає:

1) сторона, яка передає звернення (повідомлення);

2) сторона, яка приймає звернення (повідомлення);

3) змістовний засіб, що включає слова, звуки, зображення, символи;

4) спосіб розшифрування маркетингового звернення.

9. Елемент комунікації «комунікант» означає:

1) сторона, яка приймає звернення (повідомлення);

2) сторона, яка передає звернення (повідомлення);

3) незаплановане викривлення інформації;

4) об’єднує всіх учасників процесу комунікації та носіїв інформації з моменту кодування сигналу до отримання його адресатом.

10. До тактичних прийомів стратегії просування «зміни організації персонального продажу» не відноситься:

1) інтенсифікація зусиль зі збільшення обсягу продажу товару основним покупцям;

2) впровадження системи преміювання торгових представників відповідно до досягнутих показників;

3) розробка системи матеріального стимулювання дистриб'юторів;

4) набір додаткової кількості торгових працівників.

11. До тактичних прийомів стратегії просування «збільшити охоплення виставковою діяльністю» відноситься:

1) реорганізація торгових представництв в окремих регіонах;

2) впровадження системи преміювання торгових представників відповідно до досягнутих показників;

3) заохотити закордонних дистриб'юторів до участі у виставках і забезпечити їм необхідну підтримку;

4) набір додаткової кількості торгових працівників.

12. Короткостроковими фінансовими можливостями фірми після урахувань усіх інших бюджетних витрат визначається:

1) технічний бюджет;

2) остаточний бюджет;

3) бюджет, що орієнтований на продаж;

4) бюджет, що орієнтований на одиницю.

13. Процедура планування маркетингових комунікацій це:

1. зведення воєдино економічних показників;

2. діалог між вищими рівнями керівництва, зайнятими стратегічними проблемами, і нижчими, які вирішують тактичні задачі;

3. лінійний процес зведення приватних ідей у єдиний план;

4. головний напрямок здійснення місії організації, досягнення її цілей

14. Комунікаційна стратегія розробляється на основі:

1) загальної стратегії підприємства;

2) стратегії конкурентів;

3) звітності;

4) даних за минулий рік

15. Вихідним етапом формування комплексу маркетингових комунікацій є:

1. виявлення цільової аудиторії;

2. визначення його складу;

3. визначення його цілей.

4. сегментування ринку

16. Об’єднання різних інструментів маркетингових комунікацій приводить до отримання:

1) економічного ефекту;

2) соціального ефекту;

3) підприємницький ефект;

4) синергітичного ефекту.