- •Тема 1 «комунікації в системі маркетингу»
- •Комплекс маркетингових комунікацій (communication mix) включає такі основні складові:
- •Відправник;
- •Одержувач.
- •Тема 2 «стратегії та планування маркетингових комунікацій»
- •Основними завданнями маркетингової комунікаційної політики на етапі зрілості життєвого циклу товару є:
- •Основна мета комунікаційної діяльності — це:
- •Тема 3 «рекламування товару»
- •Важливими властивостями сучасної реклами є:
- •Для отримання бажаного ефекту від рекламного звернення використовується раціональні мотиви до яких відносяться:
- •До засобів розповсюдження реклами в пресі відносять:
- •За об’єктами рекламування бувають такі види реклами:
- •Буклет – це:
- •Каталог – це:
- •Рекламна аудиторія –це:
- •Рекламне агентство – це:
- •Рекламний агент – це:
- •Інформативна реклама – це реклама, яка:
- •Рекламна асоціація – це:
- •Логотип – це:
- •Комівояжер –це:
- •Тема 4 «стимулювання продажу товарів»
- •Яка з нижченаведених стратегій стимулювання збуту продукції спрямована на роздрібних продавців
- •До недоліків застосування заходів зі стимулювання збуту для виробників відноситься
- •Форми стимулювання споживачів включають:
- •Тема 5 «організація роботи з громадськістю»
- •21.Репортаж – це:
- •Тема 6 «реклама на місці продажу»
- •Товарна вітрина – це:
- •Основний засіб торгової реклами на місці продажу:
- •Пейпербек – це:
- •19.Під поняттям «нагадувальна реклама» розуміють:
- •20. Переконувальна реклама – це:
- •21. Бюджет реклами – це:
- •29. Вкажіть на переваги такого медіа каналу, як реклама на транспорті:
- •30. Тематична вітрина – це:
- •31. Пряма поштова реклама – це:
- •Тема 7 «прямий маркетинг»
- •Тема 8 «організація виставок і ярмарків»
- •Франчайзинг – це:
- •У чому полягають обов'язки персоналу на стенді при проведенні виставки:
- •. Виставка – це:
- •Цілеспрямована обробка даних про виставку, що закінчилася
- •Контроль результатів участі у виставці не передбачає:
- •Ярмарка – це:
- •Національні виставки та ярмарки – це такі:
- •Міжнародні виставки та ярмарки – це такі:
- •Тема 9 «персональний продаж товарів»
- •Процес продажу товарів заключається в:
- •Формою персонального продажу є:
- •Презентація – це:
- •Уміннями торгового агента є:
- •Основна функція персонального продажу -:
- •До недоліків персонального продажу відноситься те, що:
- •Важливими моментами персонального продажу є:
- •Завдання торговельного персоналу не групуються за напрямами:
- •До основних завдань персонального продажу не належить:
- •Директ-маркетинг – це:
- •Стимулювання продажу товарів це:
- •Стимулювання продажу товарів у місцях їхнього продажу це:
- •Стимулювання торгівлі це:
- •4) Споживач.
- •Тема 10 «упаковка як засіб комунікації»
- •Штриховий код — це:
- •Тема 11 «інтегровані маркетингові комунікації»
- •До інтегрованих маркетингових комунікації не має ніякого відношення:
- •Інтегровані комунікації – це:
- •Тривалість життєвого циклу товару – це:
- •Тема 12 «спонсорування»
- •Маркетинг заходів зі спонсорування — це
- •Підтримка, коли кошти пропонуються в обмін на очікувану вигоду чи зиск:
- •За с. Блеком такий вид сучасної спонсорської підтримки, як пряме спонсорство – це:
- •Спонсорство – це:
- •Короткотривале спонсорування спеціальних заходів включає в себе:
- •Короткотривале або довготривале спонсорування соціальних заходів включає в себе:
- •Тема 13 «брендинг»
- •Управління торговими марками(брендами) — це:
- •До причин необхідності уникнення назв брендів, аналогічних до тих що існують не належать:
- •Тема 14 «організація маркетингових комунікацій»
- •Тема 15 «оцінювання ефективності маркенгових комунікацій »
МАРКЕТИНГОВА ПОЛІТИКА КОМУНІКАЦІЙ
ТЕСТИ
з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»
напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг»
у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації
Міністерства аграрної політики та продовольства України
Тема 1 «комунікації в системі маркетингу»
Комплекс маркетингових комунікацій (communication mix) включає такі основні складові:
1) рекламування, стимулювання продажу, роботу з громадськістю (паблік рилейшнз) і персональний продаж;
2) рекламування, стимулювання продажу, роботу з громадськістю (паблік рилейшнз), брендінг;
3) стимулювання продажу, роботу з громадськістю (паблік рилейшнз) і персональний продаж, спонсоринг;
4) стимулювання продажу, роботу з громадськістю (паблік рилейшнз) і персональний продаж, престижна реклама.
Комунікація як процес не передбачає наявність:
1) двох учасників;
2) чотирьох учасників;
3) зворотного зв’язку;
4) одного учасника.
Учасниками комунікаційного процесу не є:
1) відправник;
2) одержувач;
3) засоби масової комунікації;
4) виробник.
Маркетингова комунікація — це:
1) процес одностороннього впливу виробника продукції на споживачів;
2) зворотні сигнали, які намагається отримати виробник продукції від споживачів, конкурентів і контактних груп;
3) процес забезпечення взаємодії суб'єкта пропозиції товару з іншими суб'єктами ринку;
4) процес надання інформації суб'єктам ринку та державним контролюючим органам.
До каналів маркетингових комунікацій не належить:
1) поштова розсилка каталогів;
2) видача клієнтам подарунків;
3) Інтернет;
4) перешкоди.
До інструментів здійснення маркетингових комунікацій належать:
1) реклама, РR, прямий маркетинг, розподіл продукції;
2) реклама, РR, стимулювання збуту, персональний продаж, брендинг, виставки, спонсорство;
3) реклама, РR, прямий маркетинг, сегментування ринку, персональний продаж;
4) реклама, РR, виставки, стимулювання збуту, персональний продаж, позиціювання.
Додаткові складові комплексу маркетингових комунікацій:
1) прямий маркетинг, виставки та ярмарки, реклама (показ) на місці продажу, упаковка товару;
2) прямий маркетинг, виставки та ярмарки, роботу з громадськістю (паблік рилейшнз), упаковка товару;
3) прямий маркетинг, рекламування, реклама (показ) на місці продажу, упаковка товару;
4) прямий маркетинг, виставки та ярмарки, реклама (показ) на місці продажу, стимулювання продажу.
Лінійну модель комунікації запропонував:
Ф. Котлер;
Т. Лукянець;
Г. Лассвел;
Л. Балабанова
Кінцевим об'єктом маркетингового комунікаційного впливу є:
1) споживач;
2) конкуренти;
3) контролюючий орган;
4) місцеві мешканці.
Кодування інформаційного повідомлення — це:
1) система або окремі елементи захисту найбільш важливої інформації від посягань конкурентів;
2) система штрих-кодів, що використовується компанією, виходячи з певних нормативних установ держави;
3) процес перетворення комунікаційної ідеї відправника на певний набір комунікаційних символів;
4) використання виключно вербальних символів для інформаційної взаємодії з суб'єктами ринку.
Зворотний зв'язок в комунікаційному процесі є:
1) побічним елементом, який не цікавий для відправника повідомлення;
2) перешкодою в комунікаційному процесі, пов'язаною з неможливістю абсолютно точного донесення до отримувача повідомлення основної його ідеї;
3) безпосереднім наслідком поєднання елементів кодування та декодування повідомлень;
4) реакцією державних контролюючих органів на певні порушення з боку суб'єктів маркетингової діяльності
Декодування інформаційного повідомлення — це:
1) процес перетворення комунікаційних символів, як складових повідомлення, на певну думку;
2) інтерпретація маркетингового повідомлення його безпосереднім відправником;
3) інтерпретація маркетингового повідомлення його безпосереднім замовником;
4) узгоджена інтерпретація маркетингового повідомлення його відправником та замовником.
Кодування інформаційного повідомлення за допомогою вербальних символів означає використання:
1) певного рисунку з привабливою кольоровою гамою;
2) слів як певного набору комунікаційних символів;
3) рисунків, слів та інших національних символів;
4) рисунків, слів, фотографій, відеороликів та інших зрозумілих для сприймання символів
Реакція на маркетингові комунікації, яку покупець товару доводить до відома виробника у вигляді конкретних дій (купівля) або комунікативних ставлень:
зворотна реакція;
зв'язок у відповідь;
ставлення споживача до повідомлення;
відповідь.
Вербальний канал комунікації реалізується через:
1) міміку;
2) передавання мовних повідомлень;
3) покачування голови на знак згоди чи незгоди;
4) жести
Ініціатор маркетингових комунікацій, тобто сторона, яка надсилає звернення іншій стороні: