Санітарні норми проектування виробничих підприємств

Сфера застосування: проектування знову будуючих і реконструючих підприємств, будівель промисловості, транспорту, зв’язку та ін.

В нормах регламентуються такі вимоги:

1) до проектування технологічних процесів, обладнання;

2) до вибору площадки для будівництва і проектування генплану;

3) до виробничих і допоміжних будівель, приміщень;

4) до отоплення, вентиляії і кондиціонування повітря;

5) до водопостачання та каналізації;

6)до освітлення і ультрафіолетового опромінення.

…..у відношенні забезпечення безпечних і нешкідливих санітароно-гігієнічних умов праці.

У відповідності з цими вимогами необхідно забезпечити:

1) відсутність чи мінімальні виділення в повітря приміщень, в атмосферу та стічні води шкідливих чи маючих неприємний запах речовин, також відсутність чи мінімальні виділення тепла і вологи в робоче приміщення;

2) відсутність чи мінімальні утворення шуму, вібрацій, електромагнітних хвиль, радіочастот, статистичної електроенергії та іонізуючого випромінювання.

Ці запобіжні заходи передбачаються в технологічній частині проекту на будівництві чи реконструкції об’єкта.

Тема 5 Метеорологічні умови виробничої сфери Фактори, що характеризують метеорологічні умови

Метеорологічні умови характеризуються:

• температурою;

• відносною вологістю;

• швидкістю руху повітря.

Оптимальні і допустимі значення цих факторів з врахуванням надлишків явного тепла, тяжкості роботи і сезонів року регламентуються СН-245-74 и ГОСТ 12.01-005-76 «Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги».

Робоча зона – простір висотою до 2 метрів над рівнем поверхні на якій знаходиться місце постійного чи часткового перебування працюючих.

Надлишок явного тепла – це кінцева кількість тепла (з вирахуванням тепловтрат), що надходить в приміщення при розрахункових параметрах зовнішнього повітря після здійснення всіх заходів з їх зменшення.

Роботи при будівництві мостів і тунелів по тяжкості поділяються на 3 категорії:

1 категорія – легка фізична робота ( енегрозатрати до 172 Дж/с)

2 категорія – фізичні роботи середньої тяжкості поділяються на:

2а – енергозатрати від 172 до 232 Дж/с;

2б – енергозатрати від 22 до 293 Дж/с;

3 категорія – тяжкі фізичні роботи (енергозатрати більше 293 Дж/с).

Розрізняють сезони року:

• теплий (середньодобова температура зовнішнього повітря більше +10ºС)

• холодний(менше +10ºС )

Вплив метеорологічних умов на організм людини

Вплив різних метеорологічних зовнішніх умов на людину може бути антагоністичним чи синаргетичним.

При антагоністичному впливі вплив одного чи кількох факторів послаблюється чи знищується впливом інших факторів.

Синаргетичний вплив означає посилення одного фактору за рахунок іншого.

Порушення терморегуляції при дії неблагополучних метеорологічних факторів призводить до переохолодження чи перенагріву організму.

Вплив на людину підвищень і понижень температури

Пониження температури тіла призводить до порушення тканинного обміну речовин органів, найбільш віддалених від серця і їх відмороженню.

Ознаки відмороження:

• відчуття холоду та поколювання;

• почервоніння шкіри;

• шкіра раптово блідніє;

• втрата температурної і больвої чутливості.

Розрізняють 4 ступеня відмороження:

1. озноб, посиніння і отікання шкіри, зуд і болі;

2. поява на шкірі водяних пухирів та інших пошкоджень;

3. омертвіння шкіри і підшкірної клітковини, поява пузирів з кров’янистим вмістом;

4. омертвіння всіх легких тканин і кісток.

Крім відмороження існує небезпека застудних захворювань:

• попереково-крижовий радикуліт;

• неврологія лицевого, сідничного, трійчастого нервів;

• загострення суглобового і м’язового ревматизму;

• плеврит;

• бронхіт;

• запалення легенів.

Вплив підвищення темеператури:

• теплова гіпотермія; ознаки : підвищення температури тіла, значне потовиділення, спрага, прискорення дихання та пульсу. При подальшій дії температури з’являється віддишка, головна біль і головокружіння, затруднення мови;

• судорожна хвороба – порушення водно-сольового обміну; ознаки: судорги, що супроводжуються значним потовиділенням, сильм згущенням крові;

• тепловий удар; ознаки: втрата свідомості, підвищення температури до 40º-41ºС, слабкий і прискорений пульс, зупинка потовиділення;

• тепловий опік: буває 4 ступенів:

1-а ступінь: почервоніння, невелика припухлість шкіри і болісні відчуття на місці опіку;

2-а ступінь: водяні пузирі на шкірі, по крям яких шкіра червоніє та отікає.

3-а ступінь: омертвіння всієї шкіри, покриття її темними струпнями, на місці яких потім з’являються рубці.

4-а ступінь: омервіння шкіри з пошкодженням м’язів і продуктів розкладу.