Пільги жінкам

Відповідно до Закону України "Про відпустки" на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 календарних днів (70 днів до і 56 днів після пологів). Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та додаткова неоплачувана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею шести років. Час цих відпусток зараховується як у загальний, так і в безперервний стаж роботи і в стаж за спеціальністю.

Відповідно Закону України "Про відпустки" жінці, яка працює і має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, за її бажанням, щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних.

Номенклатура заходів охорони праці, їх планування та фінансування

Робота з покращення умов і ОП планується в колективному договорі, що заключається між трудовим колективом і адміністраціє, що включає погодження з ОП, в якому визначені обов’язки адміністрації з ОП.

Існують технічні нормативні номенклатурні заходи з ОП, що включають органіцаційно-технічні і санітарно-оздоровчі заходи.

Вони виконуються в плановому порядку з ціллю покращення умов праці, попередження нещасних випадків і професійних захворювань, а також для покращення санітарно-побутового забезпечення працівників на виробництві.

Вони здійснюються в плановому порядку з ціллю покращення умов праці, попередження нещасних випадків і професійних захворювань, а також для покращення санітарно-побутового забезпечення працівників на виробництві.

Номенклатурні заходи і перспективний план покращення умов і ОП:

• модернізації обладнання в суворому дотриманні з ССБП;

• вдосконаленню технологічних процесів, виробничих приміщень, робочих місць, засобів колективного захисту працівників.

Заходи з ОП повинні бути забезпечені проектно-кошторисною документацією.

Грошові кошти на покращення ОП передбачаються проектно-кошторисною документацією на будівництво об’єктів у складі накладних витрат.

Грошові кошти і матеріальні ресурси, передбачені на покращення ОП забороняється використовувати для інших цілей.

Навчання з питань охорони праці і контроль за станом охорони праці

При вступі працівника на роботу проводиться інструктаж з ОП, ціль якого – ознайомити працівника з загальними вимогами ОП на даному виробництві.

Потім проводиться інструктаж з ТБ і безпечним прийомам праці на робочому місці. Ціль – навчити працівника безпечним прийомам праці на даній роботі.

Повторний інструктаж на робочому місці служить для того, щоб підтримати у працівника певний рівнь знань безпечних прийомів праці.

Позаплановий інструктаж з ТБ проводиться при виявленні порушень норм і правил ОП і при виникненні нещасних випадків.

Для навчання безпечним прийомам праці організовуються навчальні курси.

Контроль стану охорони праці

Для забезпечення виконання вимог законодавства з охорони праці в Україні створено систему державного нагляду, відомчого і громадського контролю з цих питань.

Державний нагляд за дотриманням законодавства правил і норм з охорони праці здійснюють спеціальні інспекції, комітети та інші органи в які входять:

• Державний комітет України по нагляду за безпечним веденням гірничо - промислових робіт (Держгірпромтехнагляд України);

• Державні органи санітарно-епідеміологічного нагляду в системі Міністерства охорони здоров’я;

• Державний пожежний нагляд в системі Міністерства надзвичайних ситуацій;

• Державний комітет з ядерної та радіаційної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів.

Усі наведені органи діють незалежно один від одного в межах своєї компетенції на підставі відповідних Положень, затверджених Кабінетом Міністрів.

Державний комітет нагляду за безпечним веденням промислових і гірничих робіт, здійснює контроль відповідно до своїх повноважень за:

• станом безпеки виконання робіт у вугільній, гірничорудній, гірничо-хімічній, металургійній, нафто- і газодобувній промисловості, промисловості мінеральних добрив, при проведенні геологорозвідувальних та інших гірничих робіт, підконтрольних комітету;

• будівництвом та експлуатацією систем газопостачання, проведенням робіт, пов’язаних з транспортуванням, зберіганням і використанням природного і зрідженого газу, а також на усіх вибухо- і пожежо-небезпечних , хімічних та нафтохімічних виробництвах;

• зберіганням, використанням і обліком вибухових речовин;

• виготовленням, монтажем і безпечною експлуатацією підйомних споруд, котельних установок і посудин, що працюють під тиском, трубопроводів для пари і гарячої води;

• будівництвом, реконструкцією та експлуатацією будівель і споруд, об’єктів підвищеної і потенційної небезпеки, і.т.ін.

Основним завданням комітету є підготовка пропозицій щодо формування та забезпечення державної політики у сфері охорони праці, промислової безпеки й страхування ризиків виробничої безпеки. Комітет реєструє об’єкти підвищеної небезпеки, великотоннажні автомобілі та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на дорожній мережі загального користування.

Державний санітарний нагляд Міністерства охорони здоров’я відповідно до Положення, здійснюють нагляд за:

• умовами праці на об’єктах господарювання;

• дотриманням санітарного законодавства під час проектування, будівництва та експлуатації промислових підприємств;

• дотриманням гігієнічних норм, санітарно-технічних і санітарно-протиепідеміологічних правил при використанні шкідливих та небезпечних речовин;

• дотриманням заходів, що запобігають забрудненню грунтів, водойм та атмосферного повітря хімічними речовинами, шкідливими відходами виробництва і побуту.

Органи санітарного нагляду визначають пріоритетні заходи щодо профілактики захворювань та охорони здоров’я населення від шкідливого впливу чинників навколишнього середовища, здійснюють розслідування та облік професійних захворювань та отруєнь.

Органи державного пожежного нагляду в системі МНС:

• контролюють дотримання правил пожежної безпеки на підприємствах, при експлуатації приміщень, зберіганні і застосуванні пожежонебезпечних речовин;

• стежать за наявністю та станом засобів пожежогасіння; проведення протипожежних заходів, діяльність пожежних служб та формувань;

• проводять роз’яснювальну роботу та навчання.

Відомчий контроль покладено на адміністрацію підприємства та на господарські організації вищого рівня. Цей контроль здійснюють відповідні служби охорони праці.

Громадський контроль виконується виборними органами й представниками професійних спілок, інших громадських організацій, комісіями підприємств та уповноваженими трудових колективів.