МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет довузівської, післядипломної та магістерської підготовки Кафедра психологічних та педагогічних дисциплін

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО

ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

студентами денної форми навчання

з дисципліни «ПСИХОЛОГІЯ І ПЕДАГОГІКА»

(за вимогами КМСОНП)

ТЕРНОПІЛЬ

2013 рік

ВСТУП

Предметом досліджень теорії професійної освіти (за В.Фурманком) є сукупність явищ, що реалізуються як допомога розвитку психі­ки вихованців у такому напрямку, щоб вони (вихованці) були здатні до подальшого самостійного розвитку, спрямованого, зокрема, на їх самопідготовку до прийняття рішень і на самореалізацію на рівні мінімуму професійної компетентності у виконанні завдань, функцій, обов'язків в рамках визначених професій.

Мирослав Чапка вважає, що теорія професійної освіти повинна розвиватися в напрямку дидактики "поліпарадигми характеру" (В.Фурманек, 1993 р.). Парадигма, в певному розумінні, визначає межі і предмет досліджень теорії професійної освіти. Одночасно зі зміною парадигми настають зазвичай істотні зміни критеріїв, які визначають представлені проблеми і напрямки їх розв'язань.

Необхідно підкреслити, що освіта сьогодні стає головним чинником відтворення і розвитку суспільного інтелекту. В енциклопедичних виданнях термін «освіта» трактується як процес поширення знань і культури в суспільстві, як процес розвитку та саморозвитку, пов’язаний з оволодінням соціально значущим досвідом людства, засвоєним у знаннях, уміннях, творчій діяльності і емоційно-ціннісному ставленні до світу.

Відповідно до Закону України «Про освіту» мета освіти передбачає «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей». В сучасних умовах освіта являє собою найважливіший компонент діяльності соціально-економічної системи, що відповідає за відтворення інтелектуального потенціалу нації, задоволення потреб регіону в якісно підготовлених фахівцях, задоволення потреб населення в якісних освітніх послугах.

Університетська освіта є ядром вищої професійної освіти. Під професійним становленням студентів у вищому навчальному закладі розуміють процес безупинної, прогресивної зміни особистості студента завдяки соціальному впливу і власній активності в напрямку професійного удосконалення та само здійснення.

Нова концепція вищої освіти ХХІ століття переносить акцент із вузькопрофесійного підходу до підготовки фахівців на багатобічний інтелектуально-духовний розвиток особистості студента відповідно до тієї дорослої ролі, яку вготовано їй у сучасному суспільстві. Мова йде про підготовку у вищій школі дійсно вихованих, творчо і критично мислячих майбутніх фахівців, здатних до різнобічного, цілісного бачення й аналізу складних проблем життя суспільства, а виходить, здатних і до пошуку нових рішень актуальних проблем.

Практичне заняття 1. Становлення особистості

Мета: Виявити психолого-педагогічні умови розвитку особистості, загальні та специфічні прояви поведінки особистості в соціокультурному просторі, основні програми життєдіяльності.

Ключові терміни та поняття: теоретична психологія, психосфера, кластери категорій, психологія, душа, психіка, етапи розвитку психології, психоаналіз, біхевіоризм, гуманістична психологія, підсвідоме, несвідоме, біологічне, соціальне, мозок, галузі психології.

Завдання для виконання

Завдання 1. Дати визначення основним поняттям та пояснити чим відрізняється один термін від іншого, що знаходяться в одному стовпчику. Наведемо приклад.

Індивід - біологічний організм, носій загальних спадкових якостей біологічного виду (лат. Homo Sapiens) — вид живих організмів, що на сучасному етапі існування живого перебуває на найвищому щаблі розвитку і зайняв його в результаті довгого і складного процесу історико-еволюційного прогресу (антропогенезу).

Особа - носій певної сукупності рис і ознак, що дозволяють вважати його членом конкретної людської спільності.

Суб’єкт - носій предметно-критичної діяльності і розпорядник душевних сил.

Людина - біосоціальна істота, яка володіє членороздільною мовою, свідомістю, вищими психічними функціями (абстрактно-логічне мислення, логічна пам’ять і т. д.), здатна створювати знаряддя праці та використовувати їх в процесі суспільної праці.

Особистість - це поняття, яке визначає людину в якості суб'єкта самопізнання.

Універсум - це найвищий ступінь духовного розвитку людини, що усвідомлює своє буття і місце у світі.

Вислід: кожен з наведених термінів відрізняється якісною характеристикою, що виділена жирним шрифтом.

Навчання Знання Розвиток Психоаналіз

Освіта Вміння Формування Біхевіоризм

Научіння Навички Становлення Когнітивна теорія

Гуманістична теорія

Виховання Вікові періоди розвитку Задатки

Самовиховання Сензетивні періоди розвитку Здібності

Самоосвіта Критичні періоди розвитку Творчість

Обдарованість

Талант

Геніальність

Свідомість

Самосвідомість

Мислення

Завдання 2. Законспектувати одну з запропонованих наукових статей за схемою: