4 Характерні особливості введеної семантичної мови
1)
Наявність
спеціальних
вершин-ситуацій
(що
стоять
на
першому
місці
у
кортежах
або
у
графічному
зображенні
зв’язаних
ребрами
з вершиною зв’язку) та вершин-логічних складових (що стоять на другому місці та пов’язані ребрами у вигляді пунктирних ліній). Вершини-ситуації є одним з суттєвих факторів, що визначають високі зображувальні можливості мови мереж. Вершини-логічні складові уможливлюють використання однорідних представлень логічних конструкцій. В результаті за допомогою зміни системних знань (мереж, що представляють таблиці істиності логічних операцій) можу бути забезпечене налаштування систем на ту чи іншу логіку. Подібні мережі складаються з фрагмінтів типу: <_, t, Ù, t, f, f> - відповідає 1Ù1=0, <_, t, Ú, t, t, t> - відповідає 1 Ú 1= 1 тощо. Таблиці істиності для логічних зв’язок представляються як тернарні відношення, де символу 1 співставляється в-вершина t, а 0 – в-вершина f. За допомогою подібних знань може бути представлена і інформація типу 1Ù1=1 – є хиба, для чого використовується фрагмент <_, f, Ù, t, f, t>. Таким чином стає можливим більш високий рівень логічних узагальнень.
2) Чітке розмежування в-вершин, н-вешин, а також спецвершин.
3) Відсутність повного набору семантичних відмінків (типу бути суб’єктом, бути дією, бути відношенням тощо), що задаються у явному вигляді. Вважається, що кожне відношення однозначно визначає свої відмінки, а також їх розподіл по місцям відповідного кортежа. Таким чином, з
15
місцем для кожного конкретного відношення зв’язаний семантичний відмінок. При графічному зображенні такий відмінок визначається типом або номером ребра, що виходить з вершини зв’язку. Такий підхід дозволяє спростити процедуру співставлення, позбавитись зайвих посилань, і він ніяк не пов’язаний з втратою спільності. У природній мові слова, що називають відношення та дії, як правило, визначають форми, тобто категорії слів – імен об’єктів, суб’єктів тощо. Такі форми, незалежно від порядку розташування слів, можуть бути перетворені у кортежі, де денотати (фактичні компоненти смислу) слів будуть розставлені по своїм місцям. При цьому полегшується процедура співставлення кортежів, що представляють одне і те саме відношення. Як правило, співставляються елементи, що стоять на одному і тому самому місці.
Як правило, до недоліків такого підходу відносять високу вимірність кортежів. Проте необов’язково, щоб для кожного семантичного відмінку (їх понад десять) було свої місце. Доречно семантичні відмінки, що вказують на особливості дії або ситуації у цілому, представляти як відношення, що пов’язують, наприклад, ситуацію чи подію з її місцем, причиною, часом тощо. Такі відношення представляються за допомогою власних фрагментів (кортежів). У реальних предметних областях можуть існувати різного роду залежності, закономірності, що можуть мати груповий характер виражати досить складні зміни, перетворення. Для представлення такої інформації вводяться спеціальні засоби – мережні продукції. Мережні продукції – це різновид семантичних мереж. Їх ліві та праві частини – це мережі. Набори продукцій утворюють певного сорту внутрішньосистемні знання про модифікації, перетворення. Такі знання можуть постійно поповнюватись та корегуватись. Вони можуть бути використані для прогнозування, відслідковування змін, що виникають, перетворення представлень, що здійснюється шляхом застосування продукцій.