Тема 16. Проблема підвищення мобільності населення в міських зонах.

План

16.1 Транспортна проблема сучасного міста.

16.2 Загальна характеристика впливу міського транспорту на функціонування міст.

16.3 Шляхи удосконалення функціонування міського пасажирського транспорту.

16.1 Транспортна проблема сучасного міста.

Головна причина виникнення транспортної проблеми в великих містах в тому, що розвиток міст і транспорту, в основному, протягом сторіч проходив(1) хаотично, без врахування перспективного зростання населення, економіки і інфраструктури міст. В розвитку схем міст спеціалісти не зуміли передбачити, коли наступить момент суттєвого впливу кількісних характеристик міста на його функціонування. Складність транспортної проблеми полягає ще в тому, що в промислових містах часто (2) промислові підприємства концентруються в певних районах міста, через що переважну частину працездатного населення приходиться перевозити по найбільш напружених маршрутах.

Крім того, (3) має місце значна концентрація таких перевезень в певні години доби (перевезення на роботу, з роботи). Для цього в ці години одночасно необхідно мати велику кількість транспортних засобів. В інші години доби рух міського транспорту різко зменшується, транспортне навантаження падає. Це приводить до значних витрат на утримання транспорту. В багатьох історичних містах виникає потреба в улаштуванні вулиць широким проїзним полотном в старовинній частині міста, де зосереджені визначні історичні пам’ятки. Потреба в них виникає з метою (4) ліквідацій пробок в різних районах міста. Таке рішення може призвести до (5) руйнування цінних будівель і споруд.

Сучасні умови функціонування великих міст вимагають від транспортних структур напруженого пошуку (6) нестандартних рішень. Отже, з одного боку необхідно шукати недорогі шляхи виводу міст із транспортних тупиків, а з іншого боку – напрацьовувати радикальні рішення на далеку перспективу і накопичувати засоби на їх реалізацію.

1. Першочерговою задачею є об’єднання зовнішніх і внутрішньо міських транспортних систем, від чого значно зменшиться тривалість пересадок і територія, яка вилучається у міста на транспортні комунікації.

2. Треба продовжувати суміщення залізничних станцій приміських ліній із станціями метрополітену

3. Необхідно реалізовувати нову систему дій, яка призводить до поступової перебудови структури міст із безумовною гарантією збереження основних історичних цінностей традиційного міста і врахування інтересів транспорту в органічному поєднанні із розвитком міста.

4. Всі види міських транспортних шляхів не можна розглядати окремо, а їх розвиток необхідно здійснювати як єдину цілу систему. Необхідно по-новому організувати існуючі транспортні системи в просторі, враховуючи сьогоднішні і перспективні потреби міста.

5. Потрібна перш за все інженерна модернізація головних транспортно-комунікаційних вузлів існуючих міст, головних пересадочних пунктів внутрішньоміського, приміського і зовнішнього транспорту.

6. Міські райони все далі відступають від його центру разом із відцентровими транспортними магістралями, які виходять із центру, що призводить до „розтягування” міста в різні боки. Настає момент, коли необхідно рішуче переосмислити всю структуру міського плану.

7. Необхідно чітко передбачити таку перспективну форму міста в поєднані з транспортними комунікаціями, яка була б прийнятною через п’ятдесят і сто років. Цього можна досягти на підставі прогнозу природного розвитку сучасного міста з виявленням об’єктивної основи довготривалих перетворень, пріоритетних напрямків розвитку.

Структура сучасного міста поєднана з безконтрольним розширенням сфери автомобільного транспорту, що пов’язано з інтересами автомобільного бізнесу,в умовах України, незважаючи на постійне зростання власних автомобілів, вони є додатковимтранспортним засобом до існуючих громадських транспортних систем, що на даному етапі розвитку суспільства є великою перевагою наших міст.

Залізниці виконують роль головної зовнішньої комунікації наших міст. При розширені територій міст залізничні лінії все більше беруть на себе функції внутрішньо міського транспорту. Вони досить легко сполучаються із лініями метрополітену та швидкісного трамваю. Отже, залізниці можуть стати важливою основою другого відродження міст.

Отже, різке зростання населення в містах (урбанізація міст) призвела до розширення використання особистих автомобілів, в результаті чого спостерігається наступне:

• скоротилися соціальні і сусідські зв’язки;

• з’явилася велика залежність людей від автомобіля;

• залишилась тривалість поїздки через часті випадки заторів у великих містах;

• збільшилися транспортні витрати;

• збільшуються розміри руху міського транспорту;

• транспортні лінії у містах значно перевантажені;

• рух транспорту в великих міста практично паралізовано;

• автомобілізація негативно впливає на життя жителів міст через високий рівень шуму і забруднення навколишнього середовища вихлопними газами;

• збільшується парниковий ефект.

Виходячи з цього, поступальний розвиток міст дедалі стає для населення досить складною проблемою. Майбутнє наших людей і майбутніх поколінь знаходиться в прямій залежності від рішень щодо планування розвитку міст і заходів, які впроваджуються тепер і будуть впроваджуватися в майбутньому. Головним напрямком підвищення мобільності населення в міських зонах є забезпечення гармонійного балансу між використанням легкових автомобілів і громадським міським транспортом. Необхідно з метою покращення умов проживання людей в містах обмежити використання автомобілів, надати пріоритетний розвиток усім видам громадського пасажирського транспорту, перевагу пішоходам и велосипедистам.