12.4. Організація руху транспортних засобів за розкладом.
Рух пасажирських транспортних засобів здійснюється на основі розкладу, від якості залежить якість обслуговування пасажирів і ефективність використання рухомого складу. Особливості використання розкладу руху автобусів полягають у наступному:
при складанні розкладу необхідно враховувати найбільш доцільні норми швидкостей руху і тривалостей простоїв на зупинках, які можна було б виконати;
при організації руху за розкладом у водія немає можливості самостійно його змінювати;
недостаючи часу для руху на будь-якому елементі маршруту призводять до порушень розкладу, призводить до порушень регулярності руху, зменшує безпеку поїздки, а надлишок його призводить до зменшення продуктивності автобуса і збільшення тривалості поїздки;
при складанні розкладу руху необхідно враховувати правильно установлену (пронормовану) швидкість руху, значення якої використовується при виконанні всіх експлуатаційних розрахунків.
Швидкість руху транспортних засобів залежить від наступних факторів [33]:
конструктивних особливостей транспортного засобу;
дорожніх умов і особливостей маршруту;
інтенсивність руху; завантаження маршруту пасажиро потоком;
кліматичних і мете реологічних умов;
кваліфікаційного рівня водія.
Для цих факторів враховується при нормуванні швидкості руху для конкретних умов маршруту. Нормування швидкості проводиться для кожного рейса. Рейс – переміщення транспортного засобу в одному напрямку між кінцевими пунктами маршруту.
Оборотний рейс – це тривалість пробігу автобуса в обох напрямках.
Його величина складається
із трьох складових: тривалості руху в
прямому напрямку (це тривалість рейса
в прямому напрямку)
;
тривалості стоянки автобусу в кінцевому
пункті
і тривалості його руху в зворотньому
напрямку (це зворотній рейс)
:
.
(12.26)
Оборот транспортного засобу (автобуса) – час від моменту його відправлення з одного кінцевого пункту (початок руху) до моменту відправлення з цього ж пункту після здійснення ним оборотного рейса (рис. 12.2).
Рисунок 12.2. Оборот автобуса на міському маршруті
Тоді тривалість обороту автобуса із рис. 12.2 визначається:
,
(12.27)
де
,
- тривалості стоянок автобуса відповідно
в двох кінцевих пунктах маршруту.
Нормування швидкостей руху може проводитися наступними способами [33]:
хронометражними спостереженнями;
за допомогою тахометрів;
за допомогою спеціально виділеного автобуса;
з використанням пересувної лабораторії.
Установлені в результаті спостережень і замірів значення швидкостей руху і тривалостей простоїв транспортних засобів на зупиночних пунктах використовуються як основа для складання розкладів руху автобусів. В практичних умовах з метою прискорення доставки пасажирів використовуються швидкісні і експресні режими руху. Звичайний режим передбачає здійснювати зупинки на всіх проміжних пунктах. Швидкісний режим передбачає рух автобусів із зупинками не на всіх зупинках, а лише на вузлових пунктах, які визначені і відомі заздалегідь всім пасажирам. Експресний режим не передбачає жодної зупинки протягом всього маршруту від початкового до кінцевого пункту.
Рух автобусів на всіх маршрутах проводиться у відповідності до затверджених розкладів руху. Маршрутний розклад руху автобусів є основним документом, який регламентує функціонування пасажирського автомобільного транспорту. Раціональний маршрутний розклад повинен забезпечувати[33]:
найменшу тривалістьочікувань пасажирами автобусів;
нормальне заповнювання автобусів протягом всього маршруту;
високу регулярність руху;
високу швидкість руху;
високий рівень безпеки руху;
ефективне використання автобусів;
нормальних умов водіїв;
виконання планових показників роботи автотранспортних компаній.
Графіки (розклади) руху складаються з врахуванням коливань пасажиропотоків в залежності від пор року і дням тижня. Він розробляється на весняно-літній період року, окремо – для робочих, суботніх і недільних днів, а також (для міжміських і приміських маршрутів) складають ще окремо для днів проведення масових заходів. Складання розкладу – важливий і трудомісткий процес. Автоматизувати його поки що не вдалося.