12.2. Пасажиропотоки на автомобільному транспорті.
Потужність пасажирських потоків (пасажиропотоків) називається кількість пасажирів, які проїжджають в одному напрямку через конкретний перетин маршруту (або по всій транспортній мережі населеного пункту) за певний період часу. Для вирішення питань формування автомобільної мережі населеного пункту (регіону) необхідно знати потужності пасажиропотоків, їх розподіл територією відповідного регіону і їх напрямки. На підставі таких даних можна обґрунтовано здійснити наступне:
вибрати траси маршрутів;
підібрати вид пасажирського транспорту;
вибрати тип транспортних засобів;
визначити потрібну кількість рухомого складу.
Пасажиро потоки характеризуються нерівномірністю в часі і в просторі (по окремих дільницях маршрутів). Тому для формування ефективної системи пасажирського транспорту необхідно знати не лише напрямки і величини (потужності) пасажиропотоків, а і – їх ступінь нерівномірності. Пасажиро потоки представляють навантаження транспортної мережі за напрямками руху пасажирів в визначений період часу (година, доба, місяць, рік). Пасажиро потоки змінюються (відрізняються) по годинах доби, дням тижня, місяцям, довжині маршруту, напрямкам руху (туди і назад). Пасажиро потоки схематично відображаються у вигляді епюр і визначають напруженість маршруту, дільниці, шляху, ліній. На епюрі по вісі ординат відкладається величина пасажиропотока, а по вісі абсцис – дискретно час доби, дні тижня, місяці року, спрямлена довжина маршрута і вказується напрямок руху (рис. 12.1).
Рисунок 12.1. Епюра пасажиропотоків на лінії
За допомогою епюр пасажиропотоків по транспортній мережі здійснюється розрахунок необхідної кількості транспортних засобів за напрямками руху.
На підставі визначених пасажиропотоків установлюються основні техніко-експлуатаційні показники роботи автобусів:
обсяг перевезень пасажирів;
пасажирооборот;
середню дальність поїздки пасажирів;
можливе наповнення автобусів;
кількість автобусів на кожному маршруті;
тривалість рейса;
кількість змін роботи водіїв;
швидкість руху;
пробіг автобуса протягом наряду для.
12.3. Організація та обладнання автобусних маршрутів.
Перевезення пасажирів здійснюються міськими, приміськими, сільськими (міськими), міжміськими і міжнародними маршрутами. Автобусним маршрутом називається строго визначений шлях прямування транспортних засобів при виконанні перевезень пасажирів. Маршрути поділяються за двома ознаками: за характером і в залежності від розміщення їх на території населеного пункту (регіону).
За характером маршрути бувають [33]:
маятникові – маршрути, які в обох напрямках (туди і назад) проходять по одній і тій лінії;
кільцеві – маршрути, які утворюють замкнутий контур.
Проміжні зупиночні пункти можуть бути [33]:
постійні;тимчасові;за вимогою пасажирів.
Крім того всі пересадочні пункти діляться на дві групи [33]:
звичайні розміщуються на одному маршруті;
вузлові розміщуються в місцях перетину декількох маршрутів.
Вимоги до розміщення остановочних пунктів на автобусних маршрутах наступні [33]:
розміщуються у місцях розподілу (обміну) пасажиропотоків по дільницях маршруту;
місця розміщення повинні відповідати вимогам безпеки руху;
забезпечувати зручності посадки-висадки пасажирів;
на міських маршрутах з інтенсивним рухом розміщуються за перехрестями;
Вимоги, які враховуються при виборі будь-якого (міського, приміського, міжміського, сільського) маршруту наступні [33]:
автобусні маршрути повинні проходити через пункти утворення і погашення пасажиропотоків за найкоротшими маршрутами;
повинні забезпечувати мінімальні витрати часу на поїздку;
забезпечувати зручності пересадки на інші види транспорту;
протяжність кожного маршруту повинна встановлюватися з врахуванням величини пасажиропотоків і рентабельності перевезень;
маршрути великої довжини забезпечують безпересадочні сполучення між околицями міста і високу експлуатаційну швидкість, а короткі – більш рівномірне завантаження автобусів протягом всього маршруту і більш регулярний рух;
Паспорт автобусного маршруту складається на кожний маршрут і він є важливим документом в якому наводяться повна характеристика маршрута [33]:
дані про трасу маршруту з її лінійними і дорожніми спорудами;
наявність зупиночних пунктів;
характеристика дорожнього покриття;
основні експлуатаційні показники;
тарифікація маршруту.
Паспорта автобусного маршруту має наступні складові [33]:
схема маршруту;
акт заміру протяжності маршруту;
таблиця відстаней між зупиночними пунктами;
номери поясів для визначення вартості проїзду;
характеристика лінійних споруд (автостанцій, автовокзалів, автопавільйонів, диспетчерських пунктів);
початок і закінчення руху автобусів, інтервали їх руху за періодами доби і по днях тижня.
На автобусних маршрутах улаштовують лінійні споруди. Вони призначені для обслуговування пасажирів; відпочинку водіїв кондукторів і контролерів; розміщення персоналу пасажирської експлуатаційної служби. До лінійних споруд відносяться:
автопавільйони місткістю 5-го пасажирів, які використовуються для захисту людей від дощу, снігу, вітру і сонця;
касові пункти;
службові автобусністанції розміщуються на кінцевих і вузлових автобусних пунктах;
мотель;
кемпінг;
автостанції;
автовокзали.