10.3. Обробка составів пасажирських поїздів на технічній станції.
На пасажирській технічній станції проводиться підготовка составів в рейс, порядок виконання якої залежить від схеми технічної станції і розміщення на ній технічних засобів і обладнання. Класична технологія роботи пасажирської технічної станції передбачає використання потокового методу обробки составів. Процес підготовки составів на технічній станції можна розділити на п’ять етапів (розділити на п’ять груп операцій).
1. Операції, які виконуються з составом до його переформування:
після висадки пасажирів состав переставляється з перонних колій на колії прийому технічної станції;
прибирання сміття із вагонів в спеціальні сміттєзбиральники і екіпірування паливом;
очистка ходовим частин від бруду, льоду і снігу;
після огородження состава в парку прийому виконується санітарно-епідеміологічний контроль вагонів, санітарна обробка, оформлення документів на відчеплення і подачу вагонів в пункт дезинфекційної обробки;
після зняття огородження проводять обмивку вагонів з протягуванням їх із швидкістю до 1.2 км/год через вагономиючу машину (ВММ).
2. Переформування состава і заміна несправних вагонів і тих вагонів, які вимагають дезинфекції передбачає відчеплення вагонів:
багажних вагонів;
вагонів, які не пройшли санітарно-епідемілогічний контроль;
вагонів-ресторанів і вагонів з купе-буфетом;
вагонів, з якими необхідно виконати поточний ремонт;
включення до складу состава вагонів із резерву.
3. Операції з підготовки составів в рейс в ремонтно-екіпіррувальному депо (РЕД) після його огородження:
технічний огляд;
поточний ремонт вагонів (внутрішній і зовнішній);
проба автогальм від повітропровідних колонок;
вивантаження використаної білизни;
внутрішнє прибирання вагонів;
заправка вагонів водою;
екіпірування постільними речами і інвентарем;
передача вагонів бригадою екіпірувальників поїзній бригаді (провідників).
4. Прийом состава працівниками пасажирської служби і державного санітарного нагляду. До состава перед цим включаються вагони, які пройшли перед цим дезинфекцію, після виконання відчіпного ремонту, а також вагонів-ресторанів.
5. Перестановка підготовленого состава пасажирського поїзда на перонні колії заключний етап підготовки состава в рейс.
На пасажирських технічних станціях для управління підготовкою составів в рейс і виконання технічних операцій необхідно мати відповідні засоби автоматизації і механізації виробничих операцій; диспетчерські установки; двосторонні і односторонні сповіщу вальні установки, які з’єднують відповідних підрозділів і працівників; засоби механізації транспортування запасних частин і матеріалів для ремонту і екіпірування вагонів та інше.
10.4. Основи технології роботи залізничних вокзалів.
Залізничний вокзал представляє сукупність будівель, споруд і улаштувань, необхідних для обслуговування пасажирів і надання їм додаткових послуг.
Робота вокзалів регламентується наступними нормативними документами:
правилами технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ);
типовим технологічним процесом роботи вокзалів;
будівельними нормами і правилами;
нормами попарної безпеки та іншими нормативами.
I. В залежності від категорії пасажирів, які обслуговуються, вокзали діляться на :
- вокзали, які використовуються лише для обслуговування пасажирів дальнього сполучення;
- вокзали, які використовуються лише для обслуговування пасажирів приміського сполучення;
- об’єднані вокзали, які використовуються для обслуговування пасажирів усіх сполучень із можливістю залучення різних видів транспорту.
II. З врахуванням обсягів і характеру роботи з пасажирами, значення адміністративно-господарського центра, де розміщується вокзал, залізничні вокзали класифікуються за класами наступним чином:
позакласні вокзали (Київський, Харківський, Одеський та інші);
Iкласу, розміщуються, як правило в обласних і інших великих центрах і культурних містах;
II класу, які функціонують в обласних промислово-господарських центрах і курортних містах з меншим обсягом роботи (Лозова);
III классу вокзали обслуговують пасажиро потоків середніх розмірів в районних центрах і на вузлових станціях.
III. В залежності від схеми колійного розвитку станцій і розміщення пасажирських будівель відносно перонних колій вокзали діляться на (рис. 10.4):
бокові вокзали, які розміщуються з боку від наскрізних прийомо-відправних (перонних) колій (основний тип вокзалів);
острівні розміщуються між прийомо-відправними коліями;
бокові-острівні вокзали, у яких одна частина приміщень розміщена між прийомо-відправними коліями, а інша – збоку (із сторони міста);
поперечні (тупикові),прийомо-відправні колії закінчується тупиками у загальній розподільчій пасажирській платформі; форма пасажирської будівлі може мати вигляд букв П, Г, Т або прямокутника;
комбіновані вокзали, до яких примикають перонні колії для поїздів місцевого і приміського сполучень тупикові, а для поїздів дальнього сполучення – наскрізні.
IV. В залежності від об’єму пасажирської будівлі (ПБ) і розрахункового числа пасажирів, які можуть одночасно знаходитися на вокзалі установлена наступна класифікація вокзалів:
крупні: об’єм не менше 25 тис. м3, розрахункова кількість асажирів не менше 1500 пас.;
великі: об’єм 13-25 тис. м3, розрахункова кількість пасажирів 700-1500 пас.;
середні: об’єм 5-13 тис. м3, розрахункова кількість пасажирів 200-700 пас.;
Рисунок 10.4. Типи залізничних вокзалів
малі: об’єм до 5 тис. м3, розрахункова кількість пасажирів до 200 пас.
Залізничні вокзали мають в своєму складі наступні приміщення:
вестибуль;
касові зали;
зали очікування;
кімнати матері і дитини;
кімнати тривалого відпочинку;
ресторани, кафе, буфети;
багажні приміщення;
камери схову ручного поклажу;
кіоски, магазини;
туалети, перукарні та інше.
Технологічний процес роботи вокзалу повинен забезпечувати високу культуру обслуговування пасажирів протягом всього часу їх знаходження на вокзалі, скорочення тривалості виконання всіх операцій з обслуговування пасажирів. Він повинен передбачати наступне:
ув’язку роботи всіх структурних підрозділів вокзалу і графіком руху поїздів і роботою місцевого транспорту;
специфікацією вокзальних приміщень і раціональне їх розміщення з метою досягнення мінімальних тривалостей виконання технологічних операцій;
раціональну організацію пасажиропотоків приміщеннях вокзалу, на платформах, переходах і привокзальній площі;
ефективну роботу квиткових і багажних кас, довідкової служби, камер схову;
організацію роботи обслуговуючого персоналу з використанням передових методів обслуговування пасажирів;
порядок прибирання приміщень вокзалу, платформи і площ;
механізацію і автоматизацію технологічних операцій.
Технологічний процес роботи вокзалу включає наступні розділи:
технічну характеристику з генеральним планом вокзалу, де наводяться дані про його приміщення, перонні колії, платформи і всі технічні засоби;
виробнича характеристика передбачає дані про кількість дальніх, місцевих і приміських пасажирів і поїздів, що прибувають і відправляються; обсяги переробки багажу і ручної поклажі; пропускну і переробну спроможність цехів вокзалу;
порядок обслуговування пасажирів (організацію пасажиро потоків, квиткових і багажних операцій, роботи камер схову, інформаційно-довідкової роботи);
організацію побутового обслуговування пасажирів і прибирання вокзалу;
оперативне планування роботи вокзала;
система стимулювання працівників вокзалу;
план соціально-економічного розвитку вокзала на перспективу.
Технологічні процеси вокзалу і станції повинні бути взаємноузгодженими.
На вокзалі необхідно забезпечити розділення:
потоків дальніх і місцевих пасажирів від приміських;
багажного транспорта від пасажиро потоків;
потоків пасажирів і багажа по прибуттю і відправлення.
Пасажир повинен прямувати вокзалом найкоротшим шляхом, переходячи з одного приміщення в інше і вирішуючи всі питання, пов’язані з його поїздкою (рис. 10.5).
Рисунок 10.5. Схема потоковості в обслуговуванні пасажирів на вокзалі (а-відправлення, б-прибуття пасажира).
Правильно поставлена робота довідково-інформаційної служби вокзалу приводить до мінімумаму лишні переходи пасажирів для з’ясування різних питань, пов’язаних з поїздкою. Для цього інформація пасажирів повинна мати:
всі дані про поїзд;
час початку і закінчення посадки;
порядок розміщення вагонів в составі (їх нумерація);
розміщення в вокзалі проходів для пасажирів.
Для регулювання переміщення пасажирів на платформах їх обладнують різними покажчиками. Останнім часом вони бувають світловими. Для доведення необхідної інформації до пасажирів використовують радіо, зорова довідка і бюро.
Крім того, на залізничних вокзалах широко використовується різноманітні зорові довідки у вигляді покажчиків, плакатів, таблиць, розкладів, вартості проїзду, оплати багажу та інше.
Організація посадки пасажирів на станціях починається із сповіщення пасажирів з інформацією про відправлення конкретного поїзда, щоб надати можливість пасажирам своєчасно зорієнтуватися і прийняти відповідне рішення.
Організація продажу квитків має важливе значення в забезпеченні високоякісного обслуговування пасажирів.
Квиткові каси поділяються на наступні види:
каси добового продажу квитків в день від’їзду організовують у вокзалах для пасажирів прямого і місцевого сполучень;
приміські каси призначені для пасажирів приміського сполучення;
каси попереднього продажу квитків улаштовуються, як правило, в містах.
Попередній продаж квитків здійснюється на підставі замовлень на квитки по телефону, пошті, Інтернету, при особистому зверненні пасажирів із доставкою додому, на підприємства, бази відпочинку та інше.
Для комплексної автоматизації квитково-касових операцій розроблено і впроваджено в практику електронну систему „Експрес УЗ”.
Система „Експрес УЗ” визначає вартість проїзду, друкує проїзні документи, враховує вільні місця в поїздах, вказує їх за вимогою касирів автоматично, інформує пасажирів і касирів про вільні місця, підраховує суми від продажу квитків, складає статистичну і фінансову звітність. В системі „Експрес УЗ” касир на підставі замовлення пасажира набирає про нього дані на пульті, через декілька секунд отримує відповідьі друкує квиток.
Камери схову ручної поклажі пасажирів можуть бути наступних видів:
стаціонарні обслуговуються комірниками;
стаціонарні автоматичні;
пересувні.
Технологія роботи багажних приміщень представляє складову частину технологічного процесу вокзалу. В умовах значних обсягах багажу багажні приміщення спеціалізуються по прибуттю і відправленню. В багажних касах і приміщеннях для його зберігання виконуються наступні операції:
прийом і обробка багажу по відправленню;
обробка і видача прибулого багажу;
перевантаження транзитного багажу, а також вантажів, які перевозяться пасажирською швидкістю;
розрахунки за перевозу.
При обробці багажу при відправленні виконуються наступні операції:
огляд упаковки, відповідних написів, зважування;
вписування в ярлик номер квитка, станції призначення, число місць і масу;
реєстрація в книзі прийому і здавальну відомість;
маркування, транспортування і завантаження в багажний вагон.
Оплата проведення багажу здійснює пасажир в багажній касі. Пасажиру видається багажна квитанція, на підставі якої пасажир отримує багаж на станції призначення. Після звірення її із даними в дорожній відомості товарний касир приймає від пасажира плату за збереження багажу.
Організація прибирання вокзальних приміщень забезпечує культуру обслуговування пасажирів.
Добове прибирання виконується щоденно, часто в ночі, коли бувають найменші обсяги руху. Періодичне прибирання вокзальних приміщень при необхідності протягом доби з метою постійного забезпечення встановлених санітарно-гігієнічних вимог. Воно не проводиться в періоди, коли проводиться добове прибирання. Генеральне прибирання проводиться, як правило, вночі тричі за місяць штатними робітниками вокзалу.