
- •Тема 1 Система управління пасажирськими перевезеннями на транспорті. План
- •Транспортна система як фактор соціально-економічного розвитку держави.
- •Значення пасажирських перевезень.
- •Шляхи зниження неефективного функціонування пасажирського комплексу України.
- •Організаційна структура і правова основа управління пасажирськими перевезеннями на транспорті.
- •1.5 Задачі та предмет навчальної дисципліни.
- •Тема 2 Сутність і особливості транспортного ринку України в сфері пасажирських перевезень. План
- •2.1. Роль транспортного сектора в економіці України.
- •2.2. Особливості транспортного ринку в сфері пасажирських перевезень і необхідність його державного регулювання.
- •2.3. Якість транспортного обслуговування пасажирів і основні принципи роботи з її підвищення
- •Тема 3 Особливості динаміки і тенденції розвитку пасажирських перевезень в Україні.
- •3.2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту.
- •3.3. Економічна оцінка ефективності роботи і розвитку пасажирського транспортного комплексу.
- •Тема 4. Фактори, що визначають обсяги та структуру пасажирських перевезень в Україні.
- •4.2. Транспортна рухливість населення.
- •4.3. Соціально-економічний потенціал України і перспективи його розвитку.
- •4.4. Перспективи територіальної організації продуктивних сил, розселення та розвитку поселень.
- •Тема 5. Сервіс на транспорті в пасажирських перевезеннях.
- •5.2. Задачі транспортного сервіса в пасажирських перевезеннях.
- •5.3. Поняття „нужда”, „бажання”, „попит” населення в перевезеннях.
- •5.4. Ціна транспортних послуг.
- •Тема 6. Сегментація ринка пасажирських перевезень.
- •6.2. Сегментація ринка пасажирських послуг за найбільш значущими факторами.
- •6.3. Оцінка сегментації транспортного ринка.
- •6.4. Транспортний продукт і структура його рівнів.
- •6.5. Загальні положення про управління транспортним продуктом.
- •6.6. Просування транспортного продукту на ринок.
- •Тема 7.Характеристика процесів взаємодії в транспортних вузлах при обслуговуванні пасажирів
- •7.2. Основні характеристики процесів взаємодії в транспортних вузлах.
- •7.3. Класифікація процесів взаємодії в транспортних вузлах.
- •7.4. Класифікація транспортних вузлів.
- •7.6. Технічна та технологічна взаємодія пасажирських видів транспорту у вузлах.
- •Тема 8. Організація залізничних пасажирських перевезень в дальньому та місцевому сполученнях
- •8.2. Види пасажирських сполучень і класифікація пасажирських поїздів.
- •8.3. Особливості організації пасажирських перевезень в дальньому та місцевому сполученнях
- •8.4. Вибір маси та швидкості руху пасажирських поїздів.
- •8.5. План формування і розміри руху пасажирських поїздів.
- •8.6. Графік і розклад руху пасажирських поїздів.
- •8.7. Перспектива швидкісного пасажирського руху в Україні.
- •8.8. Показники дальнього та місцевого пасажирського руху.
- •Тема 10. Основи технології роботи залізничних пасажирських станцій і вокзалів.
- •10.2. Організація роботи пасажирських станцій.
- •10.3. Обробка составів пасажирських поїздів на технічній станції.
- •10.4. Основи технології роботи залізничних вокзалів.
- •10.5. Сервіс-центри з обслуговування пасажирів на залізничному транспорті.
- •Тема 11. Класифікація пасажирських автомобільних перевезень
- •11.2. Класифікація пасажирських автомобільних перевезень.
- •11.3. Класифікація автомобілів
- •11.4. Техніко-експлуатаційні якості автомобілів і їх вплив на показники ефективності використання автомобілів.
- •Тема 12. Оцінка ефективності функціонування пасажирського автомобільного транспорту.
- •12.2. Пасажиропотоки на автомобільному транспорті.
- •12.3. Організація та обладнання автобусних маршрутів.
- •12.4. Організація руху транспортних засобів за розкладом.
- •12.5. Методика обґрунтування доцільності використання автомобільного транспорту в пасажирських перевезеннях.
- •Тема 14. Основні показники організації перевезень водним (морським і річковим) транспортом.
- •14.2. Характеристика транспортного процеса, класифікація і показники перевезень пасажирів.
- •14.3. Технічні, експлуатаційні і економічні характеристики суден.
- •14.4. Технологічний процес роботи судна
- •Тема 15. Організація пасажирських перевезень на водному (морському і річковому транспорті ).
- •15.2. Класифікація ліній пасажирського сполучення і планування пасажирських перевезень
- •15.3. Обслуговування пасажирів під час поїздки на вокзалах водного транспорту.
- •15.4. Особливості організації круїз них перевезень на водному транспорті.
- •Тема 16. Проблема підвищення мобільності населення в міських зонах.
- •16.2 Загальна характеристика впливу міського транспорту на функціонування міст.
- •16.3 Шляхи удосконалення функціонування міського пасажирського транспорту.
4.4. Перспективи територіальної організації продуктивних сил, розселення та розвитку поселень.
Держава з врахуванням економічних, соціальних, екологічних вимог регулює територіальну організацію продуктивних сил, для чого розробляються державна стратегія їх розвитку і розміщення територією країни і плани різної тривалості економічного і соціального розвитку регіонів і держави в цілому. Територіальна організація продуктивних сил в ринкових умовах повинна забезпечувати збалансованість економічного, соціального, і екологічного розвитку всіх регіонів, самовідтворювальний характер господарських структур і вдосконалення структури і форм територіальної організації господарства.
А) Згідно з прогнозними даними до 2015 р. територіальна організація продуктивних сил буде характеризуватися наступним [14]:
структура і форми територіальної організації істотно не зміняться, вони, в основному, збережуться (нові форми розміщення виробництва не будуть створюватися);
проводитиметься зміна спеціалізації територіальних виробництв;
в перспективі профілюючою (найпоширенішою) галуззю спеціалізації майже всіх регіонів буде харчова, легка, деревообробна промисловості та промисловість будівельних матеріалів; менше половини областей мають галузями спеціалізації електроенергетичну та хімічну промисловість, в шести областях профілюючою є паливна промисловість, а в трьох – металургія;
райони держави будуть відрізнятися різною інтенсивністю і результативністю функціонування продуктивних сил: найменше зростання валового внутрішнього продукту буде в Поліському, Подільському та Причорноморському економічних районах; найбільше – у Карпатському районі;
висока активність економічного розвитку прогнозується у Київському (Центральний район), Донецькому (Донецький район) та Запорізькому (Придніпровському районі) регіоні.
Такий характер територіальної організації продуктивних сил на період до 2015 р. буде суттєво впливати на структуру і обсяги пасажирських перевезень, що необхідно враховувати при плануванні розвитку пасажирського транспорту в кожному регіоні.
Б) Розселення людей територією держави і розміщення поселень входять до складу територіальної організації продуктивних сил. Кількість поселень в державі за станом на 1 січня 2005 р. нараховується 29927, з них міст – 456 (1,5% від загальної кількості), селищ міського типу – 886 (3,0% від загальної кількості) і сільських населених пунктів – 28585 (95,5% від загальної кількості). В містах проживає 32009,3 тис. чол. (67,7% від загальної кількості), а в селах – 15271,5 тис. чол.. (32,3% від загальної кількості).
Сучасні особливості розселення населення в нашій країні полягають в наступному:
кількість поселень протягом трансформаційного періоду збільшилась незначно (більше ніж на 20%);
стабільно продовжується скорочення загальної кількості населення в державі (на 2006 р. в порівнянні з 1992 р. скорочення склало 14%);
значно зменшується щільність населення (до 78 осіб на 1 кв. км);
процес урбанізації стабілізувався на рівні 67%;
зростають порушення у співвідношенні міського та сільського розселення.
Міське розселення представляє собою переважну частину населення держави (67,7%). Серед них понад 22% від загального числа міст складають крупні, великі і середні міста, в яких зосереджено 60% населення, дві третини промислових комплексів переважна частина наукової і культурно-освітньої сфери суспільства. До середини 90-х років спостерігалася тенденція збільшення кількості міст, а потім – зменшення, що призвело до втрат декількох мільйонів (більше 2 млн. чол.) населення [14].
Міське населення в найближчій перспективі матиме стійку тенденцію до скорочення. А стосовно малих міст передбачається деяке збільшення їх населення через переходу більших міст до групи малих.
Сільське розселення розвивається в залежності від змін у міському розселенню, що пояснюється протіканням деякої частини населення із однієї групи (міського) до іншої (сільського).
Територіальну диференціацію структури сільського розселення України в сучасних умовах, що характеризується наступним [14]:
крупноселенним районом є Карпатський у складі Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької області, де середня людність складає 893 особи, що на 63% більше середньо української;
дрібноселенним районом є Північно-Східний у складі Полтавської, Сумської та Харківської області із середньою людністю 344 особи, що на 37% менше середньо української;
для Північно-Східного району актуальною і складною є проблема дрібноселенності сільського розселення; для зупинення негативного процесу подальшої деконцентрації розселення економічних заходів.
На перспективу до розвитку сільського розселення до 2015 р. в Україні розроблена концепція, до якої включено науково обґрунтовані напрями [14]:
збереження сучасної мережі сільських поселень;
відновлення історичних національних форм розселення (слобод та хуторів);
забезпечення сталого розвитку існуючих сільських поселень.
Актуальною для Української держави є проблема розселення і облаштування представників депортованих народів, які повертаються в місця традиційного проживання [14].
Наведені особливості територіальної організації продуктивних сил, розселення людей та розвитку поселень впливають на обсяги та структуру пасажирських перевезень, що представляє важливу основу при оптимізації пасажирського транспорту.