Освітлення виробничих приміщень

Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Біля 90% інформації сприймається через зоровий канал, тому правильно ви­конане раціональне освітлення має важливе значення для вико­нання всіх видів робіт. Світло є не тільки важливою умовою робо­ти зорового аналізатора, але й біологічним фактором розвитку організму людини в цілому. Для людини день і ніч, світло і темря­ва визначають біологічний ритм - бадьорість та сон. Отже, недо­статня освітленість або її надмірна кількість знижують рівень збу­дженості центральної нервової системи і, природньо, активність усіх життєвих процесів. Раціональне освітлення є важливим факто­ром загальної культури виробництва. Неможливо забезпеч йти чис­тоту та порядок у приміщені, в якому напівтемрява, світильники брудні або в занедбаному стані.

Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль І для попередження виробничого травматизму. Багато нещасних випадків на виробнлцві стається через потане освітлення. Втрати від цього становлять досить значні суми, а, головне, людина може загинути або стати інвалідом. Раціональне освітлення повинно від­повідати таким умовам:

• бути достатнім (відповідним нормі); рівно­мірним;

• не утворювати тіней на робочій поверхні;

• не засліплюва­ти працюючого;

• напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи.

Це сприяє підтримці високого рівня працездатності, зберігає здоров'я людини та зменшує травматизм.

ОСНОВНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ОДИНИЦІ

Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, освітленість і яскравість.

До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об'єктом і фоном, видимість.

Світловий потік (Ф) — це потужність світлового видимого випромінювання, що оцінюється оком людини за світловим відчуттям. Одиницею світлового потоку є люмен (лм) — світловий потік від еталонного точкового джерела в одну канделу (міжнародну свічку), розташованого у вершині тілесного кута в 1 стерадіан.

Сила світла (І) — це величина, що визначається відношенням світлового потоку (Ф) до тілесного кута (ω), в межах якого світловий потік рівномірно розподіляється:

I =Ф/ω

За одиницю сили світла прийнята кандела (кд) — сила світла точкового джерела, що випромінює світловий потік в 1 лм, який рівномірно розподіляється всередині тілесного кута в 1 стерадіан.

Яскравість (В) — визначається як відношення сили світла, що випромінюється елементом поверхні в даному напрямку, до площі поверхні, що світиться:

B =I/Scosа

де І—сила світла, що випромінюється поверхнею в заданому напрямку; S — площа поверхні;

а — кут між нормаллю до елемента поверхні S і напрямком, для якого визначається яскравість.

Одиницею яскравості є н і т (нт) — яскравість поверхні, що світиться і від якої в перпендикулярному напрямку випромінюється світло силою в 1 канделу з 1 м².

Освітленість (E) — відношення світлового потоку (Ф), що падає на елемент поверхні, до площі цього елементу (s):

E=Ф/S

За одиницю освітленості прийнято люкс (лк) — рівень освітленості поверхні площею 1 м², на яку падає рівномірно розподіляючись, світловий потік в 1 люмен.

Фон - це поверхня, яка прилягає до об'єкта розрізнення, на якій він розглядається. Фон характеризується коефіцієнтом відбивання поверхні р, що представляє собою відношення світлового потоку, що відбивається від поверхні, до світлового потоку, що падає на неї.

Фон буває:

світлим — при коефіцієнті відбивання поверхні більше 0,4;

середнім - те саме від 0,2 до 0,4;

темним - те саме менше 0,2.

Контраст об'єкта розрізнення з фоном К - відношення абсолютної величини різниці між яскравістю об'єкта і фону до яскравості фону.

Контраст між об'єктом і фоном визначається за формулою:

деB_o та В_ф— відповідно яскравості об'єкта і фону, нт.

Контраст об'єкта розрізнення з фоном є:

• великим - при К більше 0,5 (об'єкт і фон різко відрізняються за яскравістю);

• середнім - при К від 0,2 до 0,5 (об'єкт і фон помітно відрізняються за яскравістю);

малим - при К менше 0,2 (об'єкт і фон мало відрізняються за яскравістю).

Видимість( ) — характеризує здатність ока сприймати об'єкт. Видимість залежить від освітленості, розміру об'єкта розпізнавання, його яскравості, контрасту між об'єктом і фоном, тривалості експозиції:

де — контраст між об'єктом і фоном;

— пороговий контраст, тобто найменший контраст, що розрізняється оком за даних умов.

Для вимірювання освітленості і світлотехнічних величин засто­совують прилади - люксметри модифікації Ю-16, Ю-17, Ю-116, Ю-117 та портативний цифровий люксметр-яскравомір ТЗС 0693. Всі вони працюють із застосуванням ефекту фотоелектричного явища. Світловий потік, потрапляючи на селеновий фотоелемент, перетворюється на електричну енергію, сила струму якої ви­мірюється міліамперметром, який проградуйований у люксах. За­стосовують також вимірювачі видимості - фотометри та інші ком­плексні вимірювачі світлотехнічних величин.

Бокове природне освітлення - природне освітлення приміщень крізь світлові прорізи у зовнішніх стінах.

Верхнє природне освітлення - природне освітлення приміщень крізь ліхтарі, світлові прорізи в стінах, у місцях перепаду висот будинку.

Евакуаційне освітлення - освітлення для евакуації людей із приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення.

Коефіцієнт пульсації освітленості К_п, % - критерій оцінки відносної глибини коливань освіт­леності внаслідок зміни в часі світлового потоку газорозрядних ламп при живленні їх змінним струмом, який виражається формулою

,

де Е_{max ,}Е_min - відповідно максимальне і мінімальне значення освітленості за період її коливання, лк; Е_сер - середнє значення освітленості за той же період, лк.

Коефіцієнт світлового клімату т - коефіцієнт, який враховує особливості світлового клімату

Коефіцієнт природної освітленості (КПО) - відношення природної освітленості, яка ство­рюється в деякій точці заданої площини всередині приміщення світлом неба (безпосереднім або після відбивання), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості, яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу; виражається у відсотках.

Комбіноване освітлення - освітлення, за якого до загального освітлення додається місцеве.

Комбіноване природне освітлення - поєднання верхнього і бокового природного освітлення

Локальне освітлення - освітлення частини будинку або споруди, а також окремих архітектурних елементів за відсутності заливаючого освітлення.

Місцеве освітлення - освітлення, додаткове до загального, що створюється світильниками, як концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

Об'єкт розрізнення - предмет, що розглядається, окрема його частина або дефект, які треба розрізнити в процесі роботи.

Освітлення безпеки - освітлення для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення.

Показник осліпленості Ρ - критерій оцінки сліпучої дії освітлювальної установки, що визна-чається виразом

Р=(S-1)1000, де S—коефіцієнт осліпленості, що дорівнює відношенню порогових різниць яскравості за наявності і відсутності сліпучих джерел в полі зору.

Природне освітлення - освітлення приміщень світлом неба (прямим або відбитим), яке проходить крізь світлові прорізи в зовнішніх огороджуючих конструкціях.

Робоче освітлення - освітлення, яке забезпечує нормовані освітлювальні умови (освітленість, якість освітлення) в приміщеннях і в місцях виконання робіт поза будинками

Суміщене освітлення - освітлення, за якого недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Чергове освітлення - освітлення за відсутності основного робочого процесу.