Питання для самоконтролю

1. Які особи користуються правом на альтернативну (невійськову) службу?

2. Назвіть строки проходження військової служби в Україні.

3. Які особи звільняються від проходження військової служби?

4. Які вимоги встановлюються законодавством щодо обов’язку не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині?

5. Які податки і збори є обов’язковими для сплати на території України для фізичних і юридичних осіб?

Нормативно-правові акти

1. Закон України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992.– № 27. – Ст. 385.

2. Закон України “Про альтернативну (невійськову) службу” від 12 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992.– № 15. – Ст. 188.

3. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991.– № 41. – Ст. 546.

4. Закон України “Про систему оподаткування” в редакції від 18.02.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997.– № 16. – Ст. 119.

Додаткова література

1. Андрейцев В. Право громадян на екологічну безпеку: превентивні гарантії реалізації та захисту // Право України. – 2001.– № 12.– С. 15.

2. Грицкевич С. Екологічні права в системі конституційних прав людини і громадянина // Право України. – 2001.– № 3.– С. 50.

3. Калініченко О. Теоретико-правові ідеї захисту прав, свобод та обов’язків людини і громадянина // Право України. – 2005.– № 5. – С. 21-25.

4. Рабінович П.М., Хавронюк М.І. Права людини і громадянина: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2004.– 464 с.

Контрольні питання до розділу 1

1. Поняття і предмет конституційного права України. Співвідношення термінів “конституційне право” і “державне право”.

2. Метод конституційно-правового регулювання.

3. Поняття і структура системи конституційного права України.

4. Інститути конституційного права України: поняття і види.

5. Конституційно-правові норми: поняття, структура, зміст, класифікація.

6. Конституційне право України як наука: поняття, предмет, система науки, джерела науки, основні функції науки.

7. Конституційне право України як навчальна дисципліна: поняття, структура курсу, основна характеристика.

8. Конституційно-правові відносини: поняття, особливості, суб’єкти та об’єкти.

9. Джерела конституційного права України як галузі права: поняття, основні вимоги до джерел, види джерел.

10. Конституційно-правова відповідальність: поняття, види, форми (санкції).

11. Об’єкти та суб’єкти конституційно-правової відповідальності.

12. Поняття і загальна характеристика конституції як Основного Закону держави.

13. Соціально-політична сутність конституції.

14. Юридичні властивості, функції і принципи Конституції України.

15. Конституціоналізм як загальна теорія Конституції: поняття, елементи.

16. Основні етапи становлення Конституції України.

17. Класифікація, форма і структура конституцій.

18. Реалізація конституції: поняття, форми.

19. Правова охорона Конституції України.

20. Підготовка, прийняття та зміна конституції.

21. Поняття, суть і ознаки конституційного ладу України.

22. Гарантії конституційного ладу України.

23. Поняття і принципи державного ладу України.

24. Механізм та основні функції Української держави.

25. Поняття і сутність суспільного ладу.

26. Основні принципи і система суспільного ладу.

27. Конституційно-правовий статус людини і громадянина як інститут конституційного права: поняття, елементи та їх загальна характеристика.

28. Концепції прав людини: ліберальна (європейська), колективістська, ісламська (мусульманська), традиційні підходи.

29. Поняття і види основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні.

30. Механізм реалізації прав та свобод людини і громадянина: поняття, види, загальна характеристика.

31. Гарантії реалізації прав та свобод людини і громадянина.

32. Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

33. Співвідношення міжнародно-правового і національного регулювання прав і свобод людини та забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини в Україні.

34. Громадянство України: поняття, принципи, підстави набуття та припинення.

35. Повноваження органів та організацій, які беруть участь у вирішенні питань громадянства.

36. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні: поняття, особливості національного режиму.

37. Особливості в’їзду й виїзду іноземців та осіб без громадянства з території України.

38. Особливості правового статусу окремих категорій іноземців в Україні.

39. Іммігранти: поняття, отримання дозволу на імміграцію.

40. Особи, які користуються частковим імунітетом від юрисдикції України.

41. Правовий статус закордонних українців: поняття, умови надання статусу закордонних українців.

42. Підстави припинення статусу, гарантії задоволення національно-культурних та мовних потреб закордонних українців.

43. Правовий статус біженців: поняття, особливості, підстави втрати та позбавлення статусу біженця.

44. Відповідальність іноземців та осіб без громадянства на території України: цивільно-правова, кримінальна, адміністративна (депортація, скасування дозволу на імміграцію).

45. Право людини на життя і повагу до її гідності.

46. Право на свободу й особисту недоторканість.

47. Недоторканність житла, таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

48. Невтручання у сімейне й особисте життя.

49. Свобода пересування, вибору місця проживання, право вільного залишення території України.

50. Право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації.

51. Право брати участь в управлінні державними справами, всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним.

52. Право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи й демонстрації.

53. Право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.

54. Право на інформацію.

55. Право на приватну власність.

56. Право на підприємницьку діяльність.

57. Право на користування об’єктами державної та комунальної власності.

58. Право на працю.

59. Право на страйк.

60. Право на соціальний захист.

61. Право на житло.

62. Право на достатній життєвий рівень.

63. Право на охорону здоров’я, медичну допомогу й медичне страхування.

64. Право на освіту.

65. Свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

66. Право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

67. Обов’язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів.

68. Обов’язок не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки.

69. Обов’язок сплачувати податки і збори в порядку й розмірах, встановлених законом.

70. Обов’язок неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права й свободи, честь і гідність інших людей.

РОЗДІЛ 2

Тема № 10

Форми безпосередньої демократії в Україні

План

1. Вибори: поняття, види.

2. Поняття, види і характеристика виборчого права. Принципи виборчого права: вільних виборів, загального, рівного, прямого виборчого права, таємного голосування.

3. Поняття й види виборчих систем (мажоритарна, пропорційна, змішана).

4. Виборчий процес: поняття, суб’єкти. Стадії виборчого процесу: поняття та характеристика.

5. Поняття і види референдумів. Предмет всеукраїнського і місцевих референдумів. Порядок призначення і проведення референдумів.

Завдання для самостійної роботи

1. Поняття, основні форми, функції та механізм безпосередньої демократії.

2. Становлення інституту виборів в Україні.

3. Засади виборчого процесу в Україні (законність; політичний плюралізм і багатопартійність; публічність і відкритість; рівність прав суб’єктів виборчого процесу; свободи передвиборної агітації і рівних можливостей доступу до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності; неупередженість органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників до партій (блоків), кандидатів).

4. Порядок створення, організація діяльності та повноваження Центральної виборчої комісії.

5. Відповідальність за порушення виборчого законодавства України.

6. Конституційно-правова відповідальність за порушення порядку проведення референдуму.

Дати визначення таких понять: Безпосередня демократія, форми безпосередньої демократії, вибори, принципи виборів, виборче право, об’єктивне виборче право, суб’єктивне виборче право, активне виборче право, виборці, виборщики, пасивне виборче право, виборчий корпус (електорат), абсентеїзм, плюральний вотум, виборча (грошова) застава, виборча дільниця, виборча квота (виборчий метр, виборча частка), виборча система, мажоритарна виборча система, пропорційна виборча система, змішана виборча система, виборчий бюлетень, виборчий округ, виборчий процес, виборчі комісії, виборчий ценз, Центральна виборча комісія, передвиборна агітація, голосування, виборчий бюлетень, референдум, консультативний референдум, імперативний референдум, обов’язковий референдум, факультативний референдум, повторний референдум, новий референдум, предмет референдуму, плебісцит.

Навчальні завдання 1. Накресліть порівняльну таблицю «Вибори і референдуми».

2. Накресліть схему «Класифікація виборів».

3. Накресліть схему «Класифікація референдумів».

4. Накресліть схему «Організація виборів в Україні».

5. Порівняйте конституційно-правовий статус виборців та виборщиків.

ЗАДАЧА № 1

За декілька днів до виборів народних депутатів група студентів у віці 17, 18 і 21 рік разом з тренерами і представниками адміністрації спортклубу зібралась на спортивні змагання до столиці. Під час зборів один із студентів раптом запитав: “А як же з виборами депутатів? Мабуть, доведеться відповідати перед законом? Ми ж обіцяли агітаторові від нашої партії прийти на виборчу дільницю”.

Представник адміністрації спортклубу заявив, що він все передбачив, ніхто ніякої відповідальності нести не буде. Всі хто має право брати участь у виборах проголосують в столиці.

1. Проаналізуйте ситуацію. Що мав на увазі представник адміністрації спортклубу?

2. Хто має право голосу в Україні?

3. Чи несуть виборці України юридичну відповідальність за не участь у виборах?

4. Чи можуть нести юридичну відповідальність за не участь у виборах виборці в зарубіжних країнах?

5. Як вирішується питання з реалізацією виборчого права в Україні в разі виїзду у відрядження виборців на день голосування?

ЗАДАЧА № 2

Під час передвиборчої агітації один із кандидатів у народні депутати заявив, що громадяни України мають широкі виборчі права. Зокрема, він наголошував: “Право висування кандидатів у депутати належить громадянам України і реалізується політичними партіями, виборчими блоками партій та безпосередньо громадянами шляхом самовисування, а також зборами громадян і трудовими колективами”.

1. Чи правильне це твердження?

2. Хто має право, згідно з чинним законодавством України, висувати кандидатів у народні депутати?

ЗАДАЧА № 3

Територіальна виборча комісія на підставі пропозиції міського голови утворила відповідну кількість виборчих дільниць з виборів народних депутатів.

1. Чи відповідає в даному випадку рішення територіальної виборчої комісії чинному законодавству?

2. Який порядок утворення виборчих дільниць в Україні відповідно до чинного законодавства про вибори народних депутатів України?

3. Назвіть систему виборчих органів в Україні та види виборчих дільниць.

ЗАДАЧА № 4

Після обробки протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в межах територіальних виборчих округів. Центральна виборча комісія встановила результати виборів народних депутатів України шляхом прийняття протоколу, який не було опубліковано, а надіслано всім політичним партіям – суб’єктам виборчого процесу. Лідер партії «Світле майбутнє» звернувся до одного з апеляційних судів щодо порушення порядку встановлення результатів виборів, бо, на його думку, вони повинні бути оформлені Постановою ЦВК, тому що такого акта, як протокол, у переліку документації, яку приймає ЦВК, за Законом «Про ЦВК» не існує.

Дайте правову оцінку ситуації.

ЗАДАЧА № 5

Виборець Н. за день до дня голосування по виборах народних депутатів, перевіряючи списки виборців, з’ясував, що він у них не записаний. У зв’язку з цим він подав письмову заяву голові дільничної виборчої комісії. Голова відмовився вжити заходів, адже виправлення помилки, на його думку, пов’зане з витратами часу для передрукування виборчого списку.

Проаналізуйте викладені факти.

ЗАДАЧА № 6

Під час виборчої кампанії кандидат А. використав у передвиборній агітації комерційну рекламу на телебаченні за рахунок коштів виборчого фонду відкритого на його ім’я, а також плакати, виготовлені зусиллями групи підтримки. Інший кандидат К. у процесі виборчої кампанії роздавав своїм майбутнім виборцям мило, інші побутові речі.

Як можна кваліфікувати дії кандидатів у народні депутати України?

Питання для самоконтролю

1. Яке значення мають конституційні принципи виборчого права?

2. У чому полягають виборчі цензи та яке їх значення для виборців?

3. Які виборчі системи існують та яка з них застосовується в Україні?

4. Що таке виборчий процес і з яких стадій він складається?

5. Яке значення має референдум? Охарактеризуйте кожен з видів референдуму.

6. Назвіть інші форми народовладдя.

Література

Основна (що використовується до всіх тем курсу)

1. Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілко.– К.: Наукова думка, 2002.– 732 с.

2. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник.- Вид. 3-тє, виправл. та доповн.– К.: Атіка, 2004.– 512 с.

3. Лінецький С.В., Мельник М.І., Ришелюк А.М. Конституційне законодавство України (законодавчі акти, коментар, офіційне тлумачення): Збірник нормативних актів: У 2 кн.– К.: Атіка, 2004.

4. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник.– К.: Юрінком Інтер, 2002.– 536 с.

Нормативно-правові акти

1. Закон України “Про вибори Президента України” в редакції Закону від 7 липня 2004 р. № 2777-ІV // ВВРУ.– 2004.– № 20-21.–Ст. 291.

2. Закон України “Про вибори народних депутатів України” в редакції Закону від 7 липня 2004 р. № 2777-ІV // www.vybory.com.

3. Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 6 квітня 2004 р. № 1667- ІV (із змінами, внесеними згідно з Законом від 21 грудня 2005 р. № 3253- ІV // www.rada.gov.ua.

4. Закон України “Про Центральну виборчу комісію” // Урядовий кур’єр – 2004. – 10 липня

5. Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” // ВВРУ. – 1991.– № 33.–Ст. 443.

6. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 р. № 1382- ІV // www.rada.gov.ua.

7. Кодекс законів про працю від 30 травня 1972 р. № 726-VІІ // www.vybory.com.

8. Кодекс адміністративного судочинства від 6 липня 2005 р. № 2747 // www.vybory.com.

9. Кримінальний кодекс № 2341 – ІІІ від 5 квітн 2001 р. // www.vybory.com

10. Кримінально-процесуальний кодекс (Затверджений Законом від 28 грудня 1960 р.) // www.vybory.com.

11. Кодекс про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073 // www.vybory.com.

12. Постанова Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці членів виборчих комісій» від 28 липня 2004 р. № 966 // www.rada.gov.ua.

13. Указ Президента України “Про проголошення всеукраїнського референдуму з народної ініціативи” від 15.01.2000р. // Голос України.– 2000.– 15 січня.

Навчальна і наукова література

1. Виборче право України: Навчальний посібник / За ред. В.Ф. Погорілка, М.І. Ставнійчук. – К.: Парламентське вид-во, 2003.– 383 с.

2. Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми теорії і практики. До 10-ї річниці незалежності України.– К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001.– 356 с.

3. Бориславський Л. Парламентські вибори – 2006: недоліки і проблеми // Вісник ЦВК.– № 2 (4).– 2006.– С. 81-85.

4. Максакова Р.М. Особливості організації та проведення місцевих виборів 2006 року в Україні // Вісник ЦВК.– № 2 (4).– 2006.– С. 86-91.

5. Максакова Р.М. Деякі теоретичні аспекти гарантій місцевих виборів // Право України.– № 7.– 2002.– С. 85-89.

6. Максакова Р.М. Особливості реалізації основних принципів місцевих виборів в Україні // Держава і право.– Вип.12.– 2001.– С. 136-144.

7. Максакова Р.М. Поняття і види місцевих виборів в Україні // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 6.– К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України; 2000.– С. 80-87.

8. Ставнійчук М.І. Вибори в Україні: Науково-популярне видання.– К.: – 1998.– 48 с.

9. Ставнійчук М. Cтроки у виборчому процесі: правові визначення поняття, класифікації та обрахунків // Право України.– 2003.– № 10.– С. 21.

10. Книгін К. Реалізація народного волевиявлення, вираженого в рішеннях всеукраїнських референдумів: окремі проблеми // Право України.– 2003.– № 8.– С. 44.

11. Крупчан О. Референдум: світовий досвід і сьогодення України // Право України.– 2003.– № 8.– С. 30.

12. Шаповал В. Безпосередня демократія і представницька демократія у взаємозв’язках // Право України.– 2004.– № 8.– С. 8.