7. Правові основи соціального захисту

Тема 7.1.Загальні засади права соціального забезпечення

1. Поняття права соціального забезпечення.

2. Права громадян у сфері соціального забезпечення.

3. Система органів соціального забезпечення України.

4.Види соціального забезпечення.

5. Поняття і види трудових пенсій.

6. Соціальні пенсії.

7. Допомоги.

1. У ст. 46 Конституції України зазначено: "Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття в незалежних від них обставин, а також у старості". В цій же статті визначається мінімальний рівень такого забезпечення: "Пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом".

Соціальне забезпечення визначається як система державних і суспшьнш заходів із матеріального забезпечення, громадян на випадок старості, інвалідності, хвороби, в разі втрати годувальника та в інших установлених законодавством випадках.

2. У систему соціального забезпечення в широкому розумінні цього поняття входить і державне соціальне страхування робітників і службовців, яке здійснюється зі спеціальних фондів, що створюються з внесків підприємств і установ.

Соціальний захист військовослужбовців, осіб, які мають особливі заслуг перед країною, працівників науки, письменників, композиторів, трудівників образотворчого мистецтва і деяких інших категорій, а також членів їхніх сімей здійснюється з бюджетних асигнувань відповідних міністерств і відомств та їхніми органами на місцях.

Поряд із державними формами соціального захисту існує соціальний захист коштом громадських організацій.

3. Види соціального захисту різноманітні, але головними з них є пенсії та допомоги. Важливе місце в системі заходів із соціального захисту посідає трудове влаштування осіб. які частково втратили працездатність, та пов'язане з гоїм виробниче навчання і перекваліфікація в професійних школах і навчальних майстернях. Інваліди війни і праці, а також престарілі, які перебувають догляду та не мають родичів, за їх бажанням поміщуються в інтернати та будинки інвалідів на повне забезпечення.

4.Держава розробляє спеціальні програми із соціального захисту прошарків населення пенсійного віку. У цьому полягає один із головних аспектів її соціальної функції, оскільки пенсіонери становлять досить велику соціальну групу. Уряд гарантує соціальну захищеність пенсіонерів через призначення пенсій, а також регулярний перегляд їхніх розмірів зі збільшенням вартості мінімального споживчого кошика. Усі питання, пов'язані з пенсійним забезпеченням, регулюються конституційними нормами. Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. з відповідними доповненнями і змінами та іншими законами.Рівень і якість пенсійного забезпечення - важлива складова економічного та соціального становища населення країни.

Систему пенсійного забезпечення складають:

- державне пенсійне забезпечення;

- комерційне пенсійне забезпечення. Державні пенсії поділяють на:

- трудові: за віком, з інвалідності, на випадок утрати годувальника, за

вислугу років

- соціальні.

5.Чоловіки мають право на державну пенсію по досягненні б0-річного віку і за стажу роботи не менш як 25 років, а жінки - по досягнення 55-річного віку і за стажу роботи не менш як 20 років.

Пенсії з інвалідності призначаються особам, які повністю або частково втратили здоров'я, незалежно від того, коли настала інвалідність - у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Пенсії в разі втрати годувальника призначаються непрацездатним членам сім'ї померлого, які знаходилась на його утриманні. При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого.

Пенсія за вислугу років установлюється для окремих категорій працівників, зайнятих на роботі, яка може спричинити втрату професійної працездатності до настання віку, що дає право на отримання пенсій (робітників локомотивних бригад, деякі категорії робітників льотно-випробувального складу, морського, річкового флоту рибної промисловості, деякі категорії артистів театру та ін.)

6.Соціальні пенсії призначаються непрацюючим громадянам, крім інвалідів дитинства, за відсутності права на трудову пенсію. Закон передбачає і такий вид пенсії, як додаткова, що виплачується особам, які уклали договори добровільного страхування. Згідно з чинним законодавством кожна працююча людина повинна бути в системі державного пенсійного страхування. При цьому, незалежно від форми власності підприємства, одержуючи щомісячний дохід, вона робить обов'язкові відрахування до Державного фонду. Нині ці відрахування становлять 1% від одержаного доходу.

Крім того, підприємство з обії'ових коштів відраховує, в обов'язковому порядку 37% від фонду споживання, з яких 12% розподіляється органам соціального страхування, а 88% знову спрямовується на державне пенсійне страхування.

Логічною зміною та надійною гарантією забезпеченої старості для громадян є недержавне пенсщне забезпечення. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється на добровільній основі та на доповнення до державної пенсійної системи. В його систему включаються:

• недержавні пенсійні фонди;

• страхові компанії;

• пенсійні каси підприємств;

• пенсійні рахунки банків.

Питання для самостійної перевірки знань:

1.Які види державної допомоги передбачені законом ?

2.Які види державних пенсій вам відомі ?

3.В яких випадках призначається пенсія за вислугу років ?

4.У чому полягає державний захист сім”ї та дитинства ?

Література:

1.В.В. Копєйчиков . Правознавство, К. Юрінком , с.416-419

2.И.Я.Тодоров, Э.А.Чередниченко Основы государства и права, Д, 1997

3.И.Я.Тодоров, С.Я.Дрожжина Основы государства и права, Д,2004

4.С.В. Кивалов, П.П. Музыченко Основы правоведения Украины, Х, 2005

5.Кодекс законів про працю, Х,2001

6.Закон України «Про пенсійне забезпечення»