Тлумачний словник основних юридичних термінів (4)

Господарські товариства – це підприємства, установи, організації, створені на засадах договору юридичними особами і громадянами, шляхом об”єднання їхнього майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

Дієздатність – це здатність своїми діями набувати цивільні права і створювати для себе цивільні обов”язки ( повна дієздатність у громадянина настає після 18 років або з моменту укладання шлюбу).

Договір – це угода двох або більше осіб, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов”язків.

Заповіт – це особисте розпорядження громадянина на випадок смерті, зроблене у встановдленій законом формі відносно майна, що належить йому.

Збитки – це витрати, здійснені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неотримання ним прибутків, які кредитор отримав би, якюи зобов”язання було виконане боржником належним чином.

Зобов”язання – це відношення, внаслідок якого боржник зобов”язаний здійснити на користь кредитора повну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної діїї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Підприємство – самостійний господарюючий статутний суб”єкт, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку.

Позовна давність – це строк для захисту права за позовом особи, право якої порушене.

Правоздатність – це здатність мати цивільні права і обов”язки ( у громадянина виникає з моменту народження і припиняється зі смертю).

Право власності – це сукупність правових норм, що закріплюють і регулюють суспільні відносини, виникаючі внаслідок реалізації матеріальних благ громадянами, юридичними особами і державою, які наділяють суб”єктів права власності рівними правами і обов”язками з володіння, користування, розпорядження майном.

Спадкодавець – це особа, майно якої після її смерті переходить до інших осіб.

Спадкоємці – особи, до яких переходить майно спадкодавця.

Спадкування – це перехід майнових і деяких особистих прав і обов”язків померлого громадянина (спадкодавця ) до інших осіб (спадкоємців) у встановленому законом порядку.

Угоди – правомірні дії фізичних або юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків.

Цивільне законодавство – сукупність нормативно-правових актів, що регулюють майнові відносини, пов”язані з володінням, користуванням і розпорядженням матеріальними благами, а також певні особисті стосунки, пов”язані з майновими та виключно особисті немайнові відносини, об”єктами яких можуть бути, наприклад, ім”я, честь, гідність.

Цивільно-правова відповідальність – це покладання на особу відповідальну за невиконання або неналежне виконання зобов”язання або за порушення іншого права, що охороняється законом, несприятливих майнових наслідків, передбачених правовою нормою або договором.