61.Класифікація страхових ризиків

Основні класифікації страхових ринків.

Класифікацію страхового ринку можна представити наступною

структурою:

1. За територіальною ознакою:

- місцевий (регіональний);

- національний (внутрішній);

- світовий (зовнішній).

2. За місцем споживання страхових послуг:

- внутрішній;

- зовнішній;

- міжнародний.

3. За видами, галузями страхування:

- особистого страхування;

- страхування відповідальності;

- майнового страхування.

4. За типом державного регулювання:

- авторитарний (жорсткий) - конкретний вид страхування проходить ліцензування;

- ліберальний (м'який) - нагляд за діяльністю страхових компаній слабкий;

- змішаний поєднує два зазначених підходи.

5. За станом попиту:

- насичений;

- ненасичений.

6. За напрямком розвитку:

- екстенсивний (передбачає швидке зростання кількості страхових компаній з невисоким рівнем платоспроможності та звуженим асортиментом);

- інтенсивний (передбачає укрупнення страхових компаній, збільшення власного капіталу, покращення фінансового стану, розширення асортименту).

Існують наступні 3 основні закони функціонування страхового ринку:

1. Закони попиту та пропозиції - забезпечують виникнення тих страхових послуг, що саме необхідні споживачеві, та формують адекватну ціну, забезпечуючи умови конкуренції для страховиків, створюючи умови для постійного пошуку, удосконалення форм і методів організації страхового захисту.

2. Закон вартості - який діє через ціну (розмір страхових тарифів) та сприяє балансуванню економічних інтересів учасників страхових відносин, є індикатором якості страхового ринку.

3. Закон конкуренції - забезпечує підвищення якості страхових послуг, стимулює розширення меж страхового ринку, розвиток його інфраструктури. На страховому ринку діє безліч суб'єктивних економічних законів, які створюють правове поле держави.

62. Пенсійна реформа в Україні:

Реформування пенсійної системи почалося з 2004 року. Причинами реформ стали:

1. Старіння населення; 2. Здійснення оплати праці в конвертах; 3. дефіцит пенсійного фонду.3 наявність великої кількості емігрантів, які не сплачують податків в пенсійний фонд; Тому потрібно: 1.забезпечити дотримання єдиного підходу до призначення пенсій, побудованого на врахуванні заробітної плати і страхового стажу застрахованої особи; 2. закріпити норму, згідно з якою доплати до пенсій, не пов'язані з реальним трудовим внеском фізичних осіб, 3. переглянути чинний порядок перерахунку раніше призначених пенсій, по-перше, в напрямі його уніфікації, по-друге, ліквідації наявної необґрунтованої диференціації пенсійного забезпечення осіб, котрі набувають право на пенсію в різні роки.

Україною обрано шлях поступового запровадження трирівневої пенсійної системи: Рівень 1 - солідарна система; Рівень 2 - загальнообов'язкова накопичувальна система; Рівень 3 - добровільна недержавна система пенсійних заощаджень

Основні завдання та цілі пенсійної реформи: - підвищити рівень життя пенсіонерів; - встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу; - забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи; - заохотити громадян до заощадження коштів на старість; - створити ефективнішу та більш дієву систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні.

1 жовтня 2011 офіційно Україна стала на шлях трирівневої пенсійної системи.

Зараз Україна знаходиться на першому рівні пенсійної системи, на другий рівень вона перейде тоді коли буде відсутній дефіцит пенсійного фонду.

Основні нововедення: Для призначення пенсії враховується середня заробітна плата в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а для перерахунку пенсії - середня заробітна плата, з якої призначено (перераховано) пенсію.. Працюючим пенсіонерам перерахунки пенсії у зв’язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму будуть здійснюватись тільки після звільнення з роботи. Пенсії за вислугу років будуть перераховуватись із урахуванням відпрацьованого страхового стажу після досягнення пенсійного віку. Щодо спеціальних пенсій: претенденти на них отримуватимуть 80% заробітної плати. Збільшується страховий стаж, необхідний для призначення спеціальних пенсій: жінкам – з 20 до 30 років, чоловікам – з 25 до 35 років;

Підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років буде проводитись поступово, протягом 10 років – раз у півроку за рік. Для жінок, що виховали 5 і більше дітей або дітей-інвалідів, учасників бойових дій, ліліпутів і карликів, а також інвалідів по зору І групи, пенсійний вік не підвищується.

 Поступово, протягом 10 років – по півроку за рік, підвищуватиметься вік для призначення державної соціальної допомоги жінкам, які не набули права на пенсію – до 63 років. Мінімальний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком збільшується жінкам – з 20 до 30 років, чоловікам – з 25 до 35 років.

 При цьому вживаються компенсаторні заходи: 1) На період підвищення віку пенсія жінок буде збільшуватися на 2,5% за кожні півроку більш пізнього виходу на пенсію. За десять років розмір пенсії може зрости на 25%. 2) Протягом перших 3–х років реформи можливий добровільний вихід на пенсію жінок при досягненні 55 років за таких умов:- наявності не менш як 30 років страхового стажу; звільнення з роботи (у випадку подальшого працевлаштування виплата пенсії на час роботи припинятиметься); ниження розміру пенсії на 0,5% за кожний місяць більш раннього виходу на пенсію.