13. За якою схемою проводиться політичний аналіз зовнішнього середовища?

Аналіз – процес мисленнєвого розчленування досліджуваного об’єкта на складові та дослідження кожної з них окремо. Основні підходи до розуміння політичного аналізу:

І. Політичний аналіз – аналітична діяльність стосовно усіх явищ політики;

ІІ. Політичний аналіз – прикладна наука, аналіз конкретних політичних ситуацій;

Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень ( К. Симонов ).

Структура політичного аналізу ( за К. Симоновим ):

1. Аналіз політичної ситуації;

2. Прогноз розвитку політичної ситуації;

3. Прийняття компетентних політичних рішень;

Політичний аналіз – систематична оцінка технічної та економічної здійсненності та політичної життєздатності альтернативних політик ( планів, програм ), стратегій їх здійснення та наслідків обраної політики ( Ліндблюм ).

Структура політичного аналізу ( за Ліндблюмом ):

1. Оцінка можливого курсу;

2. Вироблення стратегій здійснення курсу;

3. Оцінювання результатів;

Політичним аналізом як прикладною галуззю займається особлива група фахівців: аналітики, експерти, технологи, консультанти, працівники партійних апаратів, помічники публічних політиків.

Особливості політичного аналізу ( за О. І. Соловйовим ):

- політичний аналіз, як різновид прикладного знання, орієнтується на опис і вивчення конкретної проблеми;

- На відміну від науки, яка формує логічний образ об’єкта, політичний аналіз створює практичний образ об’єкта – такий образ, який може бути включений у систему конкртено-цільової рекомендації.

Політична аналітика – свідомий, цілеспрямований, конкурентний процес вивчення політичної обстановки, подій, тенденцій, перспектив її розвитку з метою визначення цілісної картини того, що відбувається, та подальшого прийняття політичних рішень ( Телешун С. О., Баронін А. С. ).

Основні позиції тлумачення політичного аналізу з точки зору мети:

1. Споглядальна позиція. Головна мета аналізу: з’ясування суті подій, що відбуваються, виявлення мотивації учасників подій, висловлення пропозицій або думок щодо ситуації.

2. Позиція активного впливу на політику. Мета аналізу: забезпечення оптимальності та ефективності політичних рішень.

14,29. Механізм створення групи компаній

Процес організації групи компаній (фінансово-промислової групи) може йти «знизу», «зверху», або поєднувати обидва ці способи. На першій стадії, при організації «знизу», відбувається об'єднання юридично незалежних компаній-засновників з утворенням «ядра» майбутньої групи. В якості засновницького внеску при створенні холдингової компанії можуть бути внесені будь-які активи, як матеріальні (грошові кошти, цінні папери, будівлі, споруди, обладнання тощо), так і нематеріальні (права користування природними ресурсами, права на інтелектуальну власність, патенти, ліцензії ). У разі, коли засновником холдингової компанії є акціонерне товариство, то в якості засновницького внеску можуть виступати акції (паї) цього товариства.

Надалі, після заснування головної холдингової компанії процес організації МНК йде «зверху». При цьому можливо кілька варіантів подій. Найпоширенішим варіантом є установа дочірньої фірми в обраній країні з метою розвитку через неї торговельно-збутових операцій по просуванню на місцевий ринок товарів МНК, вироблених в інших регіонах, або надання послуг, або організації місцевого виробництва. Іноді створенню дочірнього підприємства передує стадія відкриття відділення (філії - за російським законодавством) закордонній компанії, що не має статусу самостійної юридичної особи.

Як правило, над подібними дочірніми підприємствами встановлюється 100% контроль з боку материнської компанії, або субхолдингу (при більш складній ієрархічній структурі групи), - якщо це не суперечить місцевим законам. Надалі можливе часткове зниження участі групи в акціонерному капіталі дочірньої фірми. Це відбувається, наприклад, коли на рівні керівництва МНК приймається рішення про залучення додаткового капіталу з місцевих джерел шляхом розпродажу деякої частини акцій дочірнього підприємства. У будь-якому випадку, до тих пір, поки МНК не приймається рішення про виведення інвестицій з даного регіону або країни, акціонерний контроль над закордонним дочірнім підприємством зберігається.