10. Які є базові складові аналізу середовища ведення міжнародного бізнесу?

Міжнародний бізнес можна визначити як ділову взаємодію фірм різних форм власності або їхніх підрозділів, що знаходяться в різних країнах, що має головною метою одержання прибутку за рахунок отримання вигод із переваг ділових міжнародних операцій.

Основні причини здійснення міжнародного бізнесу:

1) Вихід до нових джерел корисних копалин і сировини;2) Доступ до нових ринків робочої сили;3) Прагнення до нових ринків збуту.

Характерні риси міжнародного бізнесу:

1) Отримання прибутку відбувається за рахунок використання переваг виходу за межі національних ринків.

2) Підприємства отримують додаткові економічні можливості, що витікають із:

a. Ресурсних особливостей міжнародних ринків;

b. Місткості зарубіжних ринків;

c. Правових особливостей зарубіжних країн;

d. Специфіки міждержавних політичних та економічних взаємовідносин.

3) Внаслідок інтернаціоналізації кожному бізнесу стає максимально доступним глобальний бізнес-сервіс, незалежний від національної належності, орієнтований лише на економічну ефективність.

4) Визначна роль культурного фактора в діяльності міжнародних компаній.

5) Міжнародний бізнес – це система постійно оновлюваних і складно взаємодіючих професійних знань принципово вищого рівня, ніж наявна в будь-якому національному бізнесі.

6) Міжнародний бізнес вбирає в себе найкращі національні зразки, все найкраще у світовій практиці.

7) Принципова відмінність міжнародного бізнесу полягає в оберненій оцінці внутрішньої державної ситуації: негативні тенденції в економіці можуть відкрити додаткові можливості для розвитку міжнародних компаній.

8) На відміну від національної конкуренції, міжнародний бізнес може відчувати підтримку своєї держави у боротьбі з конкурентами в багатьох формах.

9) Інформація – головний стратегічний ресурс міжнародного бізнесу, адаптація – його головна стратегічна зброя.

12. Визначити сутність та цілі регулювання світових товарних ринків

До головних цілей регулювання світових товарних ринків (СТР) зараховують забезпечення пропорційності розвитку виробництва і споживання сировинних ресурсів шляхом координації дій суб'єктів ринків, стабілізації цін, коригування співвідношення цін на сировину та готові вироби.

Основним методом регулювання є укладання міжурядових угод в межах ЮНКТАД та міжурядових угод країн-виробників, експортерів та імпортерів. Міжурядові угоди в рамках ЮНКТАД реалізуються на основі міжнародних торговельних угод (МТУ) та в діяльності міжнародних дослідницьких груп (МДГ), які забезпечують міждержавне співробітництво з найважливіших сировинних товарів (зернові, цукор, каучук, бавовна, кольорові метали, какао, кава, олійне насіння).

Основними цілями МТУ є визначення і аналіз проблем торгівлі конкретним товаром, дослідження кон'юнктури та інформування учасників, збір і публікація статистичних даних, організація багатосторонніх консультацій і розробка заходів з розширення виробництва, експорту товару і пов'язаних з цим проблем охорони довкілля.

Організаційні форми регулювання СТР, крім МТУ та МДГ, здійснюють міжурядові установи країн-виробників, споживачів конкретного товару та міжнародні асоціації виробників і експортерів.

Основними цілями МТУ (з какао, кави, натурального каучуку, цукру, оливкової олії, олова, пшениці, джуту та джутових виробів, тропічної деревини) є: пом'якшення цінових коливань; забезпечення ринків збуту та імпортних поставок за справедливими та вигідними цінами на регулярній основі. Цілі та методи конкретних МТУ суттєво відрізняються за видами угод (стабілізаційних, адміністративних, із заходів розвитку).

Стабілізаційні МТУ спрямовані на збалансування попиту та пропозиції через встановлення діапазону цін, зобов'язань щодо їх дотримання; системи експортних квот; створення буферних запасів; регулювання обсягів виробництва. Початково стабілізаційними були МТУ з натуральним каучуком (єдина, що діє сьогодні як стабілізаційна), какао (перебуває на стадії ліквідації), кавою, оловом.

Адміністративні МТУ теж орієнтовані на збалансування попиту і пропозиції через узгодження внутрішньої політики країн-виробників і споживачів, а також на вивчення кон'юнктури, інформування, збір і публікацію статистичних даних, організацію багатосторонніх консультацій. До них відносяться МТУ з торгівлі пшеницею, цукром, кавою, бавовною, нікелем, свинцем, цинком, каучуком. Ці угоди не передбачають заходів з регулювання ринкових відносин.

Угоди із заходів розвитку спрямовані на розширення експортного потенціалу, розвиток відповідної інфраструктури та переробку і збут сировини, охорону довкілля, аналіз проектів з розвитку. До них належать МТУ з оливкової олії, тропічної деревини, джуту і джутових виробів. Тенденцією останнього часу є тісна взаємодія МТУ із СОТ, участь їх представників як спостерігачів у сесіях СОТ і навпаки.