7,49 Охарактеризувати види міжнародного бізнесу

До найпоширеніших видів МБ відносять:

1) експорт2) ліцензування3) франчяйзінг4) контракти на управління

5) проекти «під ключ»6) прямі іноземні інвестиції

Справжній досвідчений учасник МБ звичайно використовує одночасно набір різних видів, вибираючи і комбінуючи їх залежно від напрямку та умов діяльності у тій чи іншій країні.

Експорт продукції – це найпростіший шлях проникнення на міжнародні ринки. Фірма може створювати для координації експорту, або експортний відділ, або незалежну торгівельну компанію, або посередницьку службу яка має займатися укладанням угод з іноземними покупцями.

Ліцензування – це надання іноземним фірмам певних прав на використання патентів, ноу хау, програм, процедур, марок тощо за певну плату. Це засіб організації виробництва за кордоном, який зводить до мінімуму капітальні витрати і забезпечує в обмін на ліцензію активів інших фірма або доходів з деяких ресурсів не доступних для експорту або інвестицій.

Франчайзінг – це спосіб діяльності, згідно з яким франчайзер (продавець) передає франчайзі (покупцеві) право на використання своєї торгівельної марки, яка є для бізнесу покупця найважливішим активом і зо допомогою якої продавець надає покупцеві постійну допомогу в його бізнесі.

Проекти «під ключ» - це вид МБ, який передбачає укладання контракту на будівництво підприємства яке передається за встановлену плату власникові коли досягнута повна її готовність на початок експлуатації. Найчастішим видом міжнародної діяльності займаються фірми які є виробниками промислового устаткування, будівельні фірми. До найважливіших умов контракту «під ключ» відносять:

1) ціну контракту2) фінансування експорту3) якість технологій та управління

4) досвід та репутація фірми

Прямі іноземні інвестиції в міру накопичення досвіду іноземних операцій фірми збільшують свою безпосередню участь в них у формі прямих іноземних інвестицій. Досвід діяльності міжнародних концернів показує, що завойовування нового ринку як зазвичай проходить три етапи:

1) вивчення ринку шляхом проведення детальних і глибоких аналізів

2) експорт спочатку через місцевого представника, а потім через власні комерційні організації

3) створення власної філії

Вцілому сучасні умови функціонування світового ринку у зростаючому ступені не сприяють повній власності фірми або ТНК. Дедалі більше чинників діє на користь створення спільних підприємств. (Спільне підприємство – це володіння на пайових засадах, коли акційний капітал належить не чисельності дрібних акціонерів, а декільком співвласникам, кожен з яких має певну частку власності і поділяє ризик).

43. Що собою представляє ринок інвестицій?

Інвестиційний ринок - сукупність економічних відносин між продавцями і покупцями об'єктів інвестування в усіх його формах.

Основними елементами інвестиційного ринку служать: попит, пропозиція і ціна.

Головною рушійною силою розвитку інвестиційного ринку є конкуренція.

До суб'єктів інвестиційного ринку ставляться: держава, території, господарські підприємства, установи та організації, позаекономічні установи, домашні господарства.

Цивілізований інвестиційний ринок виводить країну на матеріальне благополуччя, залучає до кругообіг максимальну кількість підприємницького капіталу, передбачає наявність достатнього обсягу платоспроможного попиту на об'єкти інвестування і безліч можливостей ефективно вкладати свої гроші.

Прямі капітальні вкладення були і залишаються найбільш значимим сегментом інвестиційного ринку. Формою інвестування тут є капіталовкладення в нове будівництво, розширення, модернізацію і технічне переозброєння господарюючих об'єктів.

Кон'юнктура інвестиційного ринку характеризується чотирма стадіями:

Підйом - підвищення активності інвестиційного ринку в зв'язку з пожвавленням економіки в цілому. Прояв підйому кон'юнктури характеризується зростанням обсягу попиту і цін на об'єкти інвестування, посиленням конкуренції серед інвестиційних посередників.

Бум - різке збільшення попиту на об'єкти і товари інвестування, яких катастрофічно не вистачає. Одночасно кон'юнктурний бум супроводжується підвищенням доходів інвесторів та інвестиційних посередників.

Ослаблення - зниження інвестиційної активності через скорочення виробництва. На цій стадії відбувається насичення попиту і падіння цін на об'єкти інвестування, зменшуються доходи інвесторів та інвестиційних посередників.

Спад - найбільш несприятливий з позицій інвестування період функціонування ринку. Інвестиційна діяльність тут стає збитковою, а доходи інвесторів та інвестиційних посередників доходять до мінімуму.