- •2.6 Захист від шуму, ультра- та інфразвуку у виробничому середовищі
- •2.6.1 Основні характеристики шуму, ультра- та інфразвуку
- •Стандартні значення корекції (а) рівнів звукового тиску у октавних частотних смугах
- •2.6.2 Дія шуму на людину
- •2.6.3 Нормування, контроль та вимірювання шуму
- •Нормовані рівні звукового тиску (дБ) та рівні звуку (дБа) на робочих місцях відповідно до дсн 3.3.6.037-99
- •2.6.4 Заходи та засоби захисту від шуму
- •Звукоізолююча властивість деяких матеріалів
- •Показники звукопоглинання деяких матеріалів
- •2.6.5 Захист від ультра- та інфразвуку
- •Допустимі рівні тиску ультразвуку
- •Допустимі piвнi тиску інфразвуку в октавних смугах
Стандартні значення корекції (а) рівнів звукового тиску у октавних частотних смугах
Середньо геометричні значення частоти в октавних смугах , Гц |
31,5 |
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
Корекція, дБ |
–42 |
–26,3 |
–16,1 |
–8,6 |
–3,2 |
0 |
1,2 |
1,0 |
–1,1 |
За характером спектра розрізняють шуми: широкосмугові з безперервним спектром шуму шириною більше октави; дискретні (тональні) коли в спектрі шуму є ярко вираженні дискретні тони.
За часовими характеристиками шуми поділяють на постійні та непостійні. До постійних шумів належать шуми, у яких рівень звуку протягом робочого дня змінюється не більше ніж на 5 дБА. До непостійних шумів належать шуми, у яких рівень звуку протягом робочого дня змінюється більше ніж на 5 дБА. Непостійні шуми, в свою чергу, поділяються на шуми з коливаннями у часі, переривчасті та імпульсні. Шуми з коливаннями у часі це шуми, рівень звуку яких безперервно змінюється у часі. При переривчастому шумі рівень звуку може різко змінюватися (на 5 дБА та більше), а довжина інтервалів, коли рівень залишається постійним досягає 1 с та більше. До імпульсних відносять шуми, які представляють собою один або кілька звукових сигналів тривалістю менше 1 с кожний.
Джерело шуму характеризують звуковою потужністю W(Bт), під якою розуміють кількість енергії, яка випромінюється цим джерелом у вигляді звуку в одиницю часу.
Рівень звукової потужності (дБ) джерела визначають за формулою:
,
(2.23)
де:
– порогове значення звукової потужності,
яке дорівнює
Вт.
У випадку, коли джерело випромінює звукову енергію в усі сторони рівномірно, середня інтенсивність звуку в будь-якій точці простору буде дорівнювати:
,
(2.24)
де r – відстань від центра джерела звуку до поверхні сфери, що віддалена на таку достатньо велику відстань, щоб джерело можна було вважати точковим.
Якщо
випромінювання відбувається не в сферу,
а в обмежений простір, то вводиться
таке поняття, як кут випромінювання
,
який вимірюється в стерадіанах. У цьому
випадку:
(2.25)
Якщо
джерело шуму представляє собою пристрій,
який розташований на поверхні землі,
то
,
у двогранному куті
,
у тригранному
.
Фактором направленості джерела звуку називають відношення інтенсивності звуку, який випромінюється в даному напрямі, до середньої інтенсивності
(2.26)
Шумові характеристики обов'язково встановлюють в стандартах або технічних умовах на машини і вказують їx у паспортах. Значення шумових характеристик встановлюють виходячи з вимог забезпечення допустимих рівнів шуму на робочих місцях, прилеглих житлових територіях та будинках.
Розрахунок очікуваної шумової характеристики є необхідною складовою частиною конструювання машин та транспортних засобів.
2.6.2 Дія шуму на людину
Будь-який шум в умовах виробництва негативно впливає на стан здоров’я людей та знижує їх працездатність, а в окремих випадках, внаслідок погіршення сприйняття зовнішньої інформації під його дією, може навіть сприяти отриманню травм, особливо при виконанні небезпечних технологічних операцій.
Шум один з основних небезпечних та шкідливих факторів в умовах сучасного виробництва. Збільшення потужності устаткування, насиченість виробництва високошвидкісними механізмами, різке збільшення транспортного потоку приводить до збільшення рівня шуму як у побуті так і на виробництві.
Шкідливий вплив шуму на організм людини досить різноманітний. Реакція i сприйняття шуму людиною залежить від багатьох факторів: рівня інтенсивності, частоти (спектрального складу), тривалості дії, часових параметрів звукових сигналів, стану організму.
Негативна дія шуму на людину, і, перш за все на її психічний стан, обумовлена тим, що скрізь волокна слухових нервів роздратування шумом передається в центральну та вегетативну нервові системи, а через них впливає і на внутрішні органи, приводячи до значних змін у функціональному стані всього організму. Причому вплив шуму на нервову систему виявляється навіть при невеликих рівнях звуку (30…70 дБА). Крім того, тривалий вплив інтенсивного шуму (вище 80 дБА) на людину може призвести навіть до часткової або повної втрати слуху. У працюючих в умовах тривалого шумового впливу можуть мати місце зниження пам'яті, запаморочення, підвищена стомлюваність, дратівливість і т. ін.
До об'єктивних симптомів шумової хвороби відносяться: зниження слухової чутливості, зміна функцій травлення, що виражається в порушенні кислотно-лужного балансу у шлунку, серцево-судинна недостатність, нейроендокринний розлад, порушення в роботі зорового та вестибулярного апарату. Встановлено, що загальна захворюваність працівників гучних виробництв, як правило, вище на 10 15%.
Порушення в роботі ряду органів і систем організму людини можуть викликати негативні зміни в емоційному стані людини, що також впливає на якість та безпеку його праці. Крім того, шум заважає відпочинку людини, знижує його працездатність, особливо при розумовій діяльності, перешкоджає сприйняттю звукових інформаційних сигналів, що підвищує вірогідність появи травми у небезпечних ситуаціях. В окремих випадках зниження продуктивності праці може перевищувати 20%.
Таким чином, зменшення рівня шуму до допустимих величин і поліпшення шумового клімату в умовах виробництва та в інших сферах життєдіяльності людини це один із найважливіших заходів щодо оздоровлення умов праці на виробництві та охорони навколишнього середовища.
