- •1.Блискавкозахист будівель.
- •2.Вентиляція виробничих приміщень призначення, види.
- •3.Вибір типу вогнегасників.
- •4.Види відповідальності за порушення вимог з охорони праці
- •5.Види відповідальності посадових осіб за порушення законодавства про працю і нормативних актів про охорону праці
- •6.Види електротравм.
- •7. Види нещасних випадків пов’язаних та непов’язаних з виробництвом
- •8. Визначення поняття шум – фізичного та фізіологічного. Параметри звукового поля.
- •9. Вимоги Закону України „Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
- •10. Виробничий травматизм та професійні захворювання, характерні для галузі.
- •11. Виробничий шум. Характеристики основних параметрів шуму, дія на організм людини. Методи та засоби захисту у боротьбі з шумом.
- •12. Внутрішнє та зовнішнє протипожежне водопостачання
- •Вібрація як чинник виробничого середовища у галузі. Характеристика основних параметрів вібрації. Дія вібрації на організм людини. Заходи та засоби захисту від вібрації.
- •Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства по охороні праці. Види відповідальності.
- •Відшкодування шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я чи нанесення моральної шкоди.
- •Гасіння пожеж в електроустановках, засоби і методи.
- •Державний нагляд за дотриманням охорони праці на підприємствах.
- •19. Державний нагляд та управління охороною праці.
- •20. Державні нормативні акти про охорону праці та сфери їх дії. Закон “Про охорону праці”. Галузеві та міжгалузеві нормативні акти з охорони праці.
- •21. Джерела травматизму в офісі. Вимоги безпеки до організації робочого місця в офісах.
- •22. Евакуація людей.
- •23. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами. Виробничий пил. Заходи захисту щодо шкідливої дії пилу на організм людини.
- •24. Загальні вимоги безпеки до систем, що працюють під тиском.
- •25.Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •26. Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:
- •27. Пожежо-вибухонебезпечність об’єктів. Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю. Перелік рішень по забезпеченню пожежної безпеки об'єкта.
- •28. Класифікація нещасних випадків за тяжкістю наслідків, характером ушкоджень та іншими обставинами .
- •Класифікація приміщень за небезпечністю ураження електричним струмом.
- •Колективні та індивідуальні засоби захисту людей під час пожеж.
- •31. Мета і методи аналізу травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •32. Мікроклімат робочої зони: поняття, вплив на теплообмін організму людини з навколишнім середовищем, нормування та контроль параметрів мікроклімату.
- •34. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •37. Обов‘язки та права керівника і працівника щодо охорони праці. Громадський нагляд за охороною праці.
- •38. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів.
- •39. Органи державного управління охороною праці.
- •40. Організація безпечного проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
- •41. Організація забезпечення пожежної безпеки об’єктів галузі
- •42. Організація навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці, їх види
- •43. Організація служби охорони праці. Обов’язки та права працівників служби охорони праці, їх кількісний склад.
- •44. Освітлення приміщень, його параметри, нормування та види.
- •45. Основні нормативні документи з охорони праці
- •46. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •47. Основні причини пожеж. Пожежі як соціальне небезпечний фактор.
- •48. Первинні засоби пожежогасіння. Вогнегасники.
- •49. Пожежна сигналізація. Засоби виявлення пожежі та сповіщення про пожежу.
- •50. Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •51. Попередження розповсюдження пожежі. Планування та розташування приміщень і виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки.
- •52. Причини електротравм
- •53. Протипожежне водопостачання. Устаткування пінного, газового та порошкового пожежогасіння.
- •54. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •55. Роль відділу охорони праці на підприємстві
- •56. Система пожежного захисту. Суть і складові системи пожежного захисту, її призначення
- •58.Соціальне партнерство в охороні праці та трудові норми Міжнародної організації праці.
- •59. Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. Закон “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань”.
- •60. Соціальний захист працюючих від нещасних випадків і професійних захворювань. Закон “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань”.
- •61. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •62.Засоби і способи гасіння пожеж
- •63.Способи і засобипожежогасіння. Характеристика вогнегаснихвластивостей води, хімічних та іншихзасобівпожежогасіння.
- •64.Стаціонарні засобигасінняпожеж. Сплінклерні та дренчерні установки.
- •65. Страховівиплатиуразінещаснихвипадків, їхвиди.
- •66.Ступінь вогнестійкості будівель і споруд. Вогнезахист будівельних конструкцій. Пожежна сигналізація
- •67.Умови праці, їх класифікація, вплив на працездатність
- •68. Фактори, що впливають на характер ураження електричним струмом
- •69. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, характерні для галузі. Їх класифікація.
- •70. Індивідуальні засоби захисту від ураження електричним струмом
64.Стаціонарні засобигасінняпожеж. Сплінклерні та дренчерні установки.
Стаціонарні установки використовуються для гасіння пожеж на початковій стадії їх виникнення. Вони запускаються автоматично або за допомогою дистанційного управління. їх монтують у будівлях і спорудах, а також для захисту зовнішнього технологічного обладнання. Ці установки заправляють такими вогнегасними засобами: водою, піною, негорючими газами, порошковими сумішами чи парою.
До автоматичних установок водяного пожежогасіння належать спринклерні і дренчерні установки. Отвори, через які вода надходить у приміщення під час пожежі, запаяні легкоплавкими сплавами, які плавляться при певній температурі й відкривають доступ розпильній воді.
Автоматична спринклерна установка — це мережа водопровідних труб під перекриттям приміщення, обладнане так званими спринклерними головками, отвори яких закриті легкоплавкими замками.
При пожежах у спринклерних установках відкриваються лише ті головки, що перебувають у зоні високої температури, крім того вони мають досить високу інерційність — відкриваються лише через 2-3 хвилини з моменту підвищення температури у приміщенні.Така інертність у деяких промислових будівлях буває недопустимою особливо в тих випадках, коли потрібно подати воду відразу на всю площу приміщення. У цих випадках влаштовують дренчерні установки.
Дренчерні установки не мають легкоплавких замків, вони є сухотрубними і постійно відкритими.Дренчерні головки приводять у дію відкриттям клапана групової дії, який у звичайний час перекрито. Система працює так: пожежний датчик (сповіщувач) реагує на одну з ознак займання (дим, підвищення температури, випромінювання відкритого вогнища й ін. та подає сигнал включення системи подачі вогнегасних речовин до осередку займання.
Для протипожежного захисту об'єктів хімічної та нафтової промисловості, а також там, де у виробничому циклі задіяні легкозаймисті та горючі рідини облаштовують спринклерні пінні установки.Вони включаються автоматично при відкриванні замка, конструкція якого суттєво відрізняється від водяного спринклера.
Дренчерні пінні установки використовують для захисту таких об'єктів, де пожежі можуть швидко розповсюджуватися на значну площу і де потрібне зрошення повітряно-механічною піною розрахункових площ, окремих частин будівлі або всієї площі об'єкту.
65. Страховівиплатиуразінещаснихвипадків, їхвиди.
Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із:
1)страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2)страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3)страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
4)страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5)страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.
Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.