
- •Розділ 1 коротка характеристика природних та економічних умов ведення лісового господарства
- •1.1. Місцезнаходження та площа лісгоспу
- •Розподіл площі лісгоспу по лісництвах
- •1.2. Лісорослинна зона і клімат
- •1.3. Рельєф і ґрунти
- •1.4. Гідрографія і гідрологічні умови району
- •1.5. Категорії лісів
- •1.6.Промисловість, сільське господарство в районі розташування лісгоспу
- •1.7. Роль лісового господарства в економіці району
- •Розділ 2 проектування головних рубок
- •2.1. Вибір та обґрунтування способів головних рубок
- •2.2. Проектування суцільно-лісосічних рубок
- •2.3. Проектування несуцільних способів головних рубок
- •2.4. Заходи сприяння природному поновленню лісу
- •2.4.1. Спеціальний обробіток грунту
- •2.4.2. Підсів і підсадка лісу як доповнення підросту
- •2.4.3. Заходи щодо збереження підросту цінних порід
- •Розділ 3 проектування рубок догляду за лісом
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Складання відомості рубок догляду за лісом
- •3.3. Обґрунтування організаційно-технічних показників (елементів) рубок догляду за лісом
- •3.4. Розрахунок щорічної лісосіки з рубок догляду за лісом
- •3.4.1. Спрощений спосіб розрахунку
- •3.4.2. Уточнений спосіб розрахунку
- •3.5. Розміщення щорічної лісосіки рубок догляду
- •3.6. Технологія рубок догляду за лісом
- •Розділ 4 собівартість рубок догляду за лісом
- •4.1. Розрахунок технологічної собівартості рубок догляду за лісом
2.4.1. Спеціальний обробіток грунту
Спосіб обробітку грунту обирається з урахуванням характеру площі, де намічаються заходи сприяння природному поновленню лісу. Механізми вибирають з урахуванням їх прохідності разом з тракторами під пологом насаджень для конкретних лісостанів. Зважаючи на те, що за повнотою деревостану ми не дізнаємось про можливість вільного проходу агрегатів, потрібно провести розрахунок відстані між деревами на основі даних про запас стовбурної деревини, середні висоту та діаметр. За даними показниками встановлюємо розряд висот, і використавши відповідні сортиментні таблиці, встановлюємо середній об’єм стовбура:
Vсер. = 1.60 м³
Кількість дерев на одному гектарі площі, визначаємо за формулою:
n = M / V , де 2.2.
n – к-ть дерев на 1 га, шт;
M – запас на 1 га, м³;
V – середній об'єм стовбура, м³.
n = 280 / 1.60 = 175 шт ×га ̄ ¹
Визначаємо площу, яка припадає на одне дерево за формулою:
S = 10000 / n , де 2.3.
S - площa, яка припадає на одне дерево, м²;
10000 – площа 1 га. м²;
18
n – к-ть дерев на 1 га, шт.
S = 10000 / 175 =57.1 м²
Прийнявши рівномірне розміщення дерев на площі, можна встановити відстань між деревами, яка приблизно дорівнює діаметру круглої площі, що припадає на одне дерево, за формулою площі круга:
S = πD² / 4 звідки, D = √4S/π , де 2.4.
D – діаметр круглої площі, м;
S - площa, яка припадає на одне дерево, м².
D = √4×57.1/3.14 = 8.2 м
Порівнявши середню відстань між деревами і габаритами агрегатів, при сприянні природному поновленню використаємо такий вид обробітку грунту: створення неглибоких смуг шириною 1.0 – 1.2 м за допомогою дискового плуга ПЛД – 1.2, дискового лісового культиватора ДЛКН – 6, дискового лісового розпушувача РЛД – 2 та інших механізмів.
2.4.2. Підсів і підсадка лісу як доповнення підросту
Підсів і підсадка частковими культурами інколи розглядаються як заходи сприяння природному поновленню, тобто його доповнення.
До най простіших культур, насамперед, належить шпигування грунту жолудями під пологом насаджень і на вирубках у місцях, де нема підросту дуба.
При природному поновленні хвойних порід частина площі через ряд причин залишається без підросту. В таких місцях доцільно підсадити сіянці.
Найпростіші культури передбачаються на площі 10 - 15%. При цьому необхідно описати технологію їх створення.
2.4.3. Заходи щодо збереження підросту цінних порід
Догляд за підростом цінних порід найчастіше зводиться до усунення конкуренції з боку іншої рослинності. Проводять обламування гілок та верхівок другорядних порід, обкошування спеціальними косами або
ранцевими мотокущорізами груп підросту та окремих екземплярів головної породи.
Найчастіше звертається увага на сезон рубки. Якщо ведеться орієнтація на природне поновлення головної породи, то можна гальмувати вегетативне поновлення другорядних порід – берези, осики – літньою рубкою. У цьому випадку поновлення другорядних порід буде гіршим, ніж при зимовій рубці. Якщо у дібровах ведеться орієнтація на порослеве поновлення дуба, то рубку потрібно проводити взимку, щоб молоді пагони до настання зими могли здерев’яніти і не пошкоджувався існуючий підріст.
19
Природне насіннєве поновлення дуба практикується дуже рідко через нерегулярне плодоношення дуба та наявність у наших дібровах популяцій дикого кабана, який може практично повністю поїдати врожай жолудів.
Заходи сприяння природному поновленню бука зводяться до догляду за його підростом – видалення м’яколистяних порід.
Колективом Санкт – Петербурзької лісотехнічної академії була запропонована технологія механізованих групово-поступових рубок на базі розробленої схеми для поступових рубок, яка успішно пройшла апробацію в ялинниках з груповим підростом у лісах Охтинського навчально-дослідного лісгоспу.
Схема групово-поступової механізованої рубки передбачає поділ ділянки лісу 4-метровими волоками на пасіки шириною 30 - 40 м. Після вирубування дерев на волоках ведуть рубку на пасіках з напрямом звалювання на волок, що зменшує пошкодження груп підросту, і трелюють хлисти вершиною вперед. Бажано, щоб зрубані дерева спрямовувалися під кутом 35 - 40° до волока. У перший прийом рубки дерева вирубують не на всій площі, а тільки
на ділянках-клітинках, які пов’язані з куртинами підросту. У наступні прийоми рубки клітинки розширюють у напрямку трелювання, доки не будуть зрубані всі дерева материнського пологу і не сформується молоде покоління лісу (рис. 2.2.)
20
,
Рис. 2.2. Технологічна схема розробки при механізованій групово-поступовій рубці за методом ЛЛТА (за І.Д.Юркевичем, Д.С.Голодом, 1969)
21